Волинська співачка Галина Конах з подругами побували в луцькому пивному клубі "Карабас Барабас" і залишилася прикро враженою обслуговуванням. І не тільки цим.
У соціальних мережах вона поділилася емоціями та думками.
Публікуємо витримки з допису, які іллюструють враження співачки та її подруг від побаченого та почутого.
"Вчора з подругами (по сьогодні не зрозуміло чому) нас "занесло" до досить милого (на перший погляд) закладу в центрі міста "Карабас-Барабас": кінець робочого дня, голодні&холодні, зустрілися в центрі... , ай, бИла-нЄ-бИла... Зайшли... В залі було шумно: у чоловіків був свій "Sex&City" - футбол. Нас вони не помічали)))))... з рештою, як не помічав нас й персонал закладу... Ну ніЧЬо ... ПадАждЬом (як співав Децл) , твАю мать...
Нєвже???!!! Про нас пригадали, поки ми замахалися махати руками.... У "морі" клієнтів "Карабасу" потрібна якась "рятувально-офіціантська" будка на чолі адміністратором з підзорною трубкою в руках... Повірте, почувалася у тому закладі, як тонучий дитюк в розпал сезону... - кричи, махай, - один хрІн, тебе не почують...
Вдалися до крайностей - впіймали за спідницю (в прямому розумінні цього слова) когось з персоналу... Кинула нам меню... Побігла, сказала, що у неї інші столики й до нас відделегує когось зі своіх колег.... Шо Вам сказать, любі друзі, побачити офіціянта у тому пабі те ж саме, що друге пришестя Месії ... (даруйте за, можливо, грубе, але найбільш влучне порівняння)... Знову махали , кричали, піднімали 2 пальці догори (згідно світового етикету виклику офіціанта), але, окрім напрямку ... протягу - нічого не визначили... Я , як найголосніша, почала вигукувати: "Пані офіціант"...., е.... "Прошу, підійдіть до нас, будь-ласка", .... та йоб.... чому ж не чують, .... мммм.... "Дівчиноооооо"....?????!!!!..... Ааааа, мабуть, "іноземці" , подумалося, й пішла у звертальну крайність: "Дєвушкаааааааа".....!!!!!!! Прилетіла, дякувати, Богу, таки "інностранка", мабуть, ще й землячка з мого рідного Полісся.... У нас там є "унікали", говорящІє пА расЄйські... Ну то таке... Ми ж бо, голодні&холодні (&починаємо бути злими)... "
"Робимо замовлення (у голоду очі великі) - дивлячись на смачні картинки з меню і на вагу страви, розуміємо, що добряче попируємо... Дівчата замовили більш класичні їстивні варіанти, а я, побачивши в меню давньо-польську страву, іменуєму у "соншядов" як "тАтар"(або татарка), у "Карабасі" ж вона називається більш доступно "Рублене теля". Хто не усвЄдомльонний , пояснюю: "Татар" - то є сире (!!!) дрібнопорублене ,м'ясо теляти з різними маринованими добавками... "Маринованими" в даному випадку ключове слово... Ще, якщо крапля м'яса (а навіщо більше класти на тарілку - бережи талію, артІстка) була біль-менш їстивною, то з маринуванням особо не заморочувплися на "пекельній" кухні, таки, "пекельного" закладу... Уявляєте, як воно, їсти сире м'ясо з генномодифікованим лютневим огірком??? Були б голодні, як я, уявили б... До трапези і , жеби не було "курйозів" на "ютро" , - замовила бехерІвки - най повиздихть тИЇ бактерії, генномодифіковані ... "
"Усе "тонко там, гдЄ рвЬотцА" вилізло при обслуговуванні... Доходило до таких абсурдів, що просячи принести сільничку з сусіднього столу , офіціянт стверджувально хитала головою й ішла в іншу сторону зали, там хитала головою, потім ішла ще кудись, "похитати, бля, головою" і так солі й не приносила.... ШАНОВНА "дєєєєєвушка" (ти на інше не відгукуєшся), давним-давно на землях твоїх предків жили унікальні люди, чумаками називалися (до твого відома, їхня назва не походить він назви відомого кетчупа). Так от, ці люди, ходили за сіллю й , на відміну від тебе, поверталися!!! А тобі раджу, якщо у тебе такі проблеми за хитанням голови, звернутися на діагностику до невропатолога... Мо', у тебе симптоми чогось серйозного ???... Ех, сіль таки роздобути вдалося, але самотужки...
Принесли рахунок - ПА-БАМ - у нас з'явилися нові пункти у замовленні... На наше зауваження "ми цього не брали", заперечили "БРАЛИ, я вам приносила" ... Виявляється ребрендінг (зміна назви) відбувався під час нашої вечері і те, що напочатку носило одну назву, в ході вечора перейменевовалося в іншу без збереження цінової політики... "
""Все, дівчата, хай несуть книгу скарг" - мовила я. На що , хтось з моїх дівчат був проти (типу, облиш), хтось був за... Поки приймалося рішення "писать чи не писать", одна з коліжанок пішла, даруйте, щоб "попІсать"...
Повернулась нетипово швидко й з КВАДРАТНИМИ очима: "Дівчата!!!!! Це пппппппц! Терміново книгу скарг "в студію"!"
Ми: -"Що трапилося???!!!!"
Історія, яку розповіла подруга, була "контрольним" і ,точно в приціленим в голову голову, пострілом... Виявляється, пані техпрацівниця, омиваючи (точно не обпИсані) сходинки до "унітазного трону" і його зокрема, тією ж гарнчіркою (!!!), опосля, витерла умивальники й усе, що до них прилагаЄцца !!!!!!!! А вам слабо?... "
"Ось такі-то наші "неказкові" пригоди у закладі з поістино казковим неймом "Карабас-Барабас". Можливо, Ви, шановні (аж язик не повертається) ресторатори, нас вважаєте тупенькими дерев'яними буратінами? ...
Можливо, думаєте, що ми не знаємо, як виглядає сервіс і якість?...
Розчаруйтесь!!! Знаємо й хочемо, щоб про це знали і ВИ! Не хочу перечислювати імена Рестораторів, заклади яких пару метрів вище (нижче й з кілометр вбік) є від Вас, але, поки не пізно, ПОВЧІТЬСЯ у них у веденні саме цього унікального бізнесу як ресторана справа і, можливо, (в це хочу вірити) у Вас щось зміниться...."
Закінчився пост фотографіями, на одній з яких Галина Конах з подругами поставлили свій "діслайк" "Карабасу".
У соціальних мережах вона поділилася емоціями та думками.
Публікуємо витримки з допису, які іллюструють враження співачки та її подруг від побаченого та почутого.
"Вчора з подругами (по сьогодні не зрозуміло чому) нас "занесло" до досить милого (на перший погляд) закладу в центрі міста "Карабас-Барабас": кінець робочого дня, голодні&холодні, зустрілися в центрі... , ай, бИла-нЄ-бИла... Зайшли... В залі було шумно: у чоловіків був свій "Sex&City" - футбол. Нас вони не помічали)))))... з рештою, як не помічав нас й персонал закладу... Ну ніЧЬо ... ПадАждЬом (як співав Децл) , твАю мать...
Нєвже???!!! Про нас пригадали, поки ми замахалися махати руками.... У "морі" клієнтів "Карабасу" потрібна якась "рятувально-офіціантська" будка на чолі адміністратором з підзорною трубкою в руках... Повірте, почувалася у тому закладі, як тонучий дитюк в розпал сезону... - кричи, махай, - один хрІн, тебе не почують...
Вдалися до крайностей - впіймали за спідницю (в прямому розумінні цього слова) когось з персоналу... Кинула нам меню... Побігла, сказала, що у неї інші столики й до нас відделегує когось зі своіх колег.... Шо Вам сказать, любі друзі, побачити офіціянта у тому пабі те ж саме, що друге пришестя Месії ... (даруйте за, можливо, грубе, але найбільш влучне порівняння)... Знову махали , кричали, піднімали 2 пальці догори (згідно світового етикету виклику офіціанта), але, окрім напрямку ... протягу - нічого не визначили... Я , як найголосніша, почала вигукувати: "Пані офіціант"...., е.... "Прошу, підійдіть до нас, будь-ласка", .... та йоб.... чому ж не чують, .... мммм.... "Дівчиноооооо"....?????!!!!..... Ааааа, мабуть, "іноземці" , подумалося, й пішла у звертальну крайність: "Дєвушкаааааааа".....!!!!!!! Прилетіла, дякувати, Богу, таки "інностранка", мабуть, ще й землячка з мого рідного Полісся.... У нас там є "унікали", говорящІє пА расЄйські... Ну то таке... Ми ж бо, голодні&холодні (&починаємо бути злими)... "
"Робимо замовлення (у голоду очі великі) - дивлячись на смачні картинки з меню і на вагу страви, розуміємо, що добряче попируємо... Дівчата замовили більш класичні їстивні варіанти, а я, побачивши в меню давньо-польську страву, іменуєму у "соншядов" як "тАтар"(або татарка), у "Карабасі" ж вона називається більш доступно "Рублене теля". Хто не усвЄдомльонний , пояснюю: "Татар" - то є сире (!!!) дрібнопорублене ,м'ясо теляти з різними маринованими добавками... "Маринованими" в даному випадку ключове слово... Ще, якщо крапля м'яса (а навіщо більше класти на тарілку - бережи талію, артІстка) була біль-менш їстивною, то з маринуванням особо не заморочувплися на "пекельній" кухні, таки, "пекельного" закладу... Уявляєте, як воно, їсти сире м'ясо з генномодифікованим лютневим огірком??? Були б голодні, як я, уявили б... До трапези і , жеби не було "курйозів" на "ютро" , - замовила бехерІвки - най повиздихть тИЇ бактерії, генномодифіковані ... "
"Усе "тонко там, гдЄ рвЬотцА" вилізло при обслуговуванні... Доходило до таких абсурдів, що просячи принести сільничку з сусіднього столу , офіціянт стверджувально хитала головою й ішла в іншу сторону зали, там хитала головою, потім ішла ще кудись, "похитати, бля, головою" і так солі й не приносила.... ШАНОВНА "дєєєєєвушка" (ти на інше не відгукуєшся), давним-давно на землях твоїх предків жили унікальні люди, чумаками називалися (до твого відома, їхня назва не походить він назви відомого кетчупа). Так от, ці люди, ходили за сіллю й , на відміну від тебе, поверталися!!! А тобі раджу, якщо у тебе такі проблеми за хитанням голови, звернутися на діагностику до невропатолога... Мо', у тебе симптоми чогось серйозного ???... Ех, сіль таки роздобути вдалося, але самотужки...
Принесли рахунок - ПА-БАМ - у нас з'явилися нові пункти у замовленні... На наше зауваження "ми цього не брали", заперечили "БРАЛИ, я вам приносила" ... Виявляється ребрендінг (зміна назви) відбувався під час нашої вечері і те, що напочатку носило одну назву, в ході вечора перейменевовалося в іншу без збереження цінової політики... "
""Все, дівчата, хай несуть книгу скарг" - мовила я. На що , хтось з моїх дівчат був проти (типу, облиш), хтось був за... Поки приймалося рішення "писать чи не писать", одна з коліжанок пішла, даруйте, щоб "попІсать"...
Повернулась нетипово швидко й з КВАДРАТНИМИ очима: "Дівчата!!!!! Це пппппппц! Терміново книгу скарг "в студію"!"
Ми: -"Що трапилося???!!!!"
Історія, яку розповіла подруга, була "контрольним" і ,точно в приціленим в голову голову, пострілом... Виявляється, пані техпрацівниця, омиваючи (точно не обпИсані) сходинки до "унітазного трону" і його зокрема, тією ж гарнчіркою (!!!), опосля, витерла умивальники й усе, що до них прилагаЄцца !!!!!!!! А вам слабо?... "
"Ось такі-то наші "неказкові" пригоди у закладі з поістино казковим неймом "Карабас-Барабас". Можливо, Ви, шановні (аж язик не повертається) ресторатори, нас вважаєте тупенькими дерев'яними буратінами? ...
Можливо, думаєте, що ми не знаємо, як виглядає сервіс і якість?...
Розчаруйтесь!!! Знаємо й хочемо, щоб про це знали і ВИ! Не хочу перечислювати імена Рестораторів, заклади яких пару метрів вище (нижче й з кілометр вбік) є від Вас, але, поки не пізно, ПОВЧІТЬСЯ у них у веденні саме цього унікального бізнесу як ресторана справа і, можливо, (в це хочу вірити) у Вас щось зміниться...."
Закінчився пост фотографіями, на одній з яких Галина Конах з подругами поставлили свій "діслайк" "Карабасу".