Про що говорять луцькі клоуни

15 Лютого 2016
Текст: Ілона Ліберман
Фото: Роман Домбровський
Локація: Дитячий ігровий центр «Figli Migli»


Клоуни існували за різних часів у різних народів. Ці театральні артисти найчастіше викликають сміх та радісні емоції, рідше – сльози і жаль, іноді - страх. Клоунів найбільше люблять наймолодші, через те вони розважають дітлахів на різних заходах. Клоуни влаштовують танці і співи, організовують цікаві ігри та конкурси.

А як воно бути клоуном та що насправді ховається за веселою гримасою з кольоровим носом «Таблоїду Волині» розповів аніматор Віталій Поліщук.

***

У вишах немає професії «клоун». Профільної освіти театрала я також не отримав, навчався на менеджменті. З 2004 року на першому курсі займався в театральній студії, організовував різні концерти. Пощастило застати режисуру старої школи, коли разом з режисером Володимиром Ткаченком ставили уривок «Назара Стодолі». Саме він допоміг зрозуміти, як налаштуватися на образ, як підготуватися, як з 25-річного хлопця перевтілитися у старого дідуся.

[caption]
Луцький аніматор Віталій Поліщук[/caption]

***

Чудово знати закони сцени: як стати, наскільки далеко можна відійти, що потрібно зробити, як воно має виглядати, щоб на відстані люди сприйняли те, що показуєш. Чим ближче – тим дрібніші рухи, чим далі глядач – рухи масштабніші.

***

Хоча я займаюся творчою роботою більше десяти років, проте тільки три роки тому вперше нагримував на своєму обличчі клоуна. Це була допомога товариша. Він навчався на акторському і дав цінні поради стосовно гриму і образу.

***

Мені 29 років, ім’я для образу клоуна – Кузя. Займаюся організацією дитячих та дорослих свят. Заснував студію свята «Кулька - булька». Виїжджаю у відрядження до 5-и областей.

***

Є технічне приміщення, де зберігаються костюми, проходить репетиція і відбувається повна підготовка до свят. Якщо бракує костюмів – співпрацюємо з партнерами, які дають костюми напрокат.

***

Коли мали на меті започаткувати волонтерську ідею, дізналися через благодійний фонд, який опікується онкохворими дітками, про тренінг потужного італійського тренера Роберто, який понад 30 років займається волонтерським рухом і навчанням волонтерів. Коли потрапили на тренінг, побачили, що лише з підготовкою можна йти волонтерити у лікарню, адже, незважаючи на добрі наміри, можна було ненавмисно зробити багато помилок. Отож, я Вам покажу спочатку, як виглядає не сценічний, а лікар-клоун.

***

Лікар-клоун – це скоріше друг, порадник, психолог і розрада, тому що для дитини, котра потрапляє до лікарні, процес одужання може затягнутися на роки , а лікарня… звісно, немає відчуття домашнього затишку. Тому дуже багато уваги приділяємо і батькам.

А регулярні візити лікаря-клоуна дозволяють дітям відчути систему постійності, яка дуже потрібна. Клоуни ходять також у халатах, щоб поламати в уяві дитини негативні стереотипи до білого кольору.

[caption]
Образ клоуна-лікаря[/caption]

***
У першу чергу в роботі з будь-якими дітьми необхідна щирість. Повний образ клоуна і грим там буде зайвий. Достатньо червоного накладного носика, щоб розвеселити і не перевтомити яскравими кольорами дитинку, не дати багато штучності.

[caption]
Носик додає щирості і радості[/caption]

***

Діти реагують по-різному, важливо – не більше 10 хвилин уваги на одну дитину, адже вони швидко втомлюються. Знову ж – без перуки, тому для лікаря-клоуна використовую ось таку шапочку.

[caption]
Клоун-лікар носить не перуку, а кольорову шапочку[/caption]

***

Для звичайного клоуна образ підбирається залежно від умов, у яких треба буде працювати. В шортах таких, як зараз, не дуже вийдеш на вулицю. Є довгі штани, є вищі шкарпетки смугасті, взуття різне. Головне – бути дивакуватим і в смішному одязі.

***

Чи думав хтось колись, що в чоловіка буде повна косметичка? Замість основи під макіяж використовую вазелін, адже грим сушить шкіру, тому якщо постійно у такій роботі – потрібно обробляти всі тріщинки. Професійний грим обов’язковий, а ще яскрава помада, тонік для зняття макіяжу та дитячий крем після макіяжу.

[caption]
Косметика-грим для створення образу клоуна[/caption]

Зараз відносно демо-версія, можна повністю замальовувати обличчя, робити кольоровими брови. Все залежить від того, скільки часу є на підготовку.

[caption]
Процес накладання гриму[/caption]
[caption]
Перетворюємось у справжнього клоуна[/caption]
[caption]
Тепер треба і перука[/caption]

***

Накладний ніс використовую для лікаря-клоуна, для сценічної роботи чи роздачі повітряних кульок .

Коли бавлюся на дитячому дні народження, часто у малюків виникає спокуса помацати цей ніс. Тоді можна запропонувати дитині доторкнутися, маючи в кишені свисток, начебто носик пікає . Можуть бути шибайголови, у яких метою всього перебування на цьому святі буде шарпнути того носа.

***

Багато батьків не знають, що у 3-4 роки дитині не потрібно яскравого, великого клоуна. Щось більше у 20 разів. Якщо батьки розуміють, що це позитивний персонаж, який прийшов бавитися, не означає, що дитина це розуміє. Навіть якщо дитині подобається клоун в телевізорі – це десь далеко, інша справа – побачити його поряд.



***

Ми любимо мати з дітками тісніший контакт, аби вони могли доторкнутися, хоча іноді залишають після себе сліди. Потрібно присісти на один рівень з очима дитини, щоб вона тебе розуміла, і ти не був в рази більший. В одязі на колінах, сидячи, лежачи, щоб дітям було комфортно. Головне побачити, що за кілька хвилин дитина готова підійти, потиснути руку, з тобою поспівати, пострибати.



***

Кожна дитина унікальна, сценарії готуються індивідуально. Кожна компанія дітей прагне чогось свого, потрібно завжди бути готовим на ходу придумати гру.

Загадки, кольоровий папір, мильні бульки, стрибалочка, гра із зав’язаними очима. У допоміжній торбинці завжди є кульки для моделювання фігур, свисток, дитячий боулінг.

[caption]
Забави з надувними кульками[/caption]


***

Думаєш, що будуть потрібні активні ігри, а потім дізнаєшся, що діти до того бавилися. Планується, що буде плетіння браслетиків, складання літачків з паперу, а малеча не хоче сидіти на одному місці. Тож завжди треба залишати можливість для маневру.




***

Як і в кожній справі, з часом буває складніше вийти з образу клоуна. У роботі з дітьми, якщо це не подобається настільки щиро, що ти можеш прокидатися і засинати з цим настроєм, то краще не варто пробувати.





***

З екстремальних ситуацій: найчастіше – перевдягання у машині, коли за 10 хвилин треба повністю бути готовим та нанести грим. Малюєш швиденько напарника, поглядаєш у дзеркало, і чогось дуже бракує. Вибігаєш із машини, і згадуєш, що носа не намалював.

***

Зазвичай, якщо є кілька персонажів, аби дитина не помітила, міняємося торбами, з якими приходили. Заходили удвох – виходимо по одному. Намагаємося підігравати момент, аби дітям не було помітно. Часто буває у закладах, що батьки проводжають дітей і перекривають собою, аби не побачили артиста, бо тоді діти втрачають інтерес.



***

Відносно чужа людина набридає, тому якщо це дитячий день народження, то оптимальний час роботи година – півтори. Якщо це фестиваль на вулиці, то там можна побути в образах кілька годин.



***

Не можна прослідкувати, якого героя найчастіше замовляють, бо дні народження у дітей протягом року. Умовно поділити образи можна на дві частини: те що популярно зараз, «в тренді», і класичні персонажі: клоуни, чарівники.

Залежно від бажань батьків, намагаємося виконати найвибагливіші прохання. Були і феї-вінкс, і мікі-мауси, пірати, вовчики, котики і т.д.



***

Не сприймаю людей як конкурентів, лише як колег. Часто співпрацюємо, одне одного виручаємо і допомагаємо.

Колектив з 3-х постійних і 3-х за сумісництвом людей можуть бути клоунами, мімами, ведучими, роблять щось із кульок, проводять розіграші, відкривають магазини. Міми і клоуни також можуть стати гарними персонажами, аби розважити гостей перед весіллям.

***

Мені подобається створювати святковий настрій для людей. Хоча власних дітей поки немає, професія дала мені загальне розуміння психології дітей і батьків. Спробувавши різні сфери діяльності, але повернувся до цієї як основної.



***
Залежно від організаторського підходу – робота може бути прибутковою. Моя обов’язкова загальна життєва основа – час від часу щось оновлювати, мандрувати, випробовувати себе в нових сферах (щоб в одній професії не вигоріти треба змінювати діяльність). А благодійна робота завжди дає відчуття потрібності.

«Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїда Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством». Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).
0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter