Успішно!

Прем'єра: «Піккардійська Терція» презентує свою версію авторської пісні Ігоря Білозіра «Квіти у росі». ВІДЕО

Прем'єра: «Піккардійська Терція» презентує свою версію авторської пісні Ігоря Білозіра «Квіти у росі»

28 травня минуло 25 років, як помер знаменитий український композитор Ігор Білозір. Його смерть настала через травми після жорстокого побиття у центрі Львова.

Зовсім недавно, 24 березня, музичний світ України вшановував одного із найвідоміших українських композиторів – Ігоря Білозіра: цього року йому було б 70 років. А 25 років тому, 28 травня 2000 року, у віці 45 років, митець помер – від травм після жорстокого побиття у центрі Львова... 

На щастя, багата пісенна спадщина Білозіра продовжує жити. Знана вокальна формація «Піккардійська Терція», яка до 70-річчя композитора презентувала власну інтерпретацію однієї із найвідоміших його пісень «Батьківське жито», до роковин смерті маестро, випустила ще одну його композицію. Цього разу – це лірична авторська пісня Ігоря Білозіра «Квіти у росі».

«Квіти у росі» Ігор Білозір написав у юнацькому віці – у 14 років, коли ще жив у рідному Радехові, що на Львівщині, де ще у шкільні роки активно і творив, і брав участь у різних музичних корективах. Сам композитор згодом розповідав, що знайшов у книжці засушену для гербарію квітку – й так виник в його уяві образ квітки, яка щойно розквітла, квітки у краплинках роси, квітки у сльозах...  

У 1969 році, зокрема, цю пісню молодого перспективного автора професійно записало Львівське обласне радіо. Це одна із небагатьох повністю авторських пісень композитора – він створив її і слова, і музику. Багато хто вважає «Квіти у росі», порівняно з іншими хітами маестро, незаслужено недооціненою. Саме це стало однією із причин того, що вокальна формація «Піккардійська Терція» вирішила дати композиції нове життя.

До «Піккардійської Терції» найвідоміші виконання пісні «Квіти у росі» належали автентично «Ватрі» із солістом Ігорем Богданом, а також гурту «Плач Єремії» із фронтменом Тарасом Чубаєм. Знана інтерпретація і від В’ячеслава Сінчука в аранжуванні Ігоря Антоніва.   

Додати новий коментар