Прем'єра: ROPAN випустив трек «Життя» – розповідь про втрати та зламані долі. ВІДЕО
Мелодія треку важка, тримає слухачів в постійній напрузі й створює відчуття тиску, від якого неможливо сховатися.
26 Травня 2025
Успішно!
28 травня минуло 25 років, як помер знаменитий український композитор Ігор Білозір. Його смерть настала через травми після жорстокого побиття у центрі Львова.
Зовсім недавно, 24 березня, музичний світ України вшановував одного із найвідоміших українських композиторів – Ігоря Білозіра: цього року йому було б 70 років. А 25 років тому, 28 травня 2000 року, у віці 45 років, митець помер – від травм після жорстокого побиття у центрі Львова...
На щастя, багата пісенна спадщина Білозіра продовжує жити. Знана вокальна формація «Піккардійська Терція», яка до 70-річчя композитора презентувала власну інтерпретацію однієї із найвідоміших його пісень «Батьківське жито», до роковин смерті маестро, випустила ще одну його композицію. Цього разу – це лірична авторська пісня Ігоря Білозіра «Квіти у росі».
«Квіти у росі» Ігор Білозір написав у юнацькому віці – у 14 років, коли ще жив у рідному Радехові, що на Львівщині, де ще у шкільні роки активно і творив, і брав участь у різних музичних корективах. Сам композитор згодом розповідав, що знайшов у книжці засушену для гербарію квітку – й так виник в його уяві образ квітки, яка щойно розквітла, квітки у краплинках роси, квітки у сльозах...
У 1969 році, зокрема, цю пісню молодого перспективного автора професійно записало Львівське обласне радіо. Це одна із небагатьох повністю авторських пісень композитора – він створив її і слова, і музику. Багато хто вважає «Квіти у росі», порівняно з іншими хітами маестро, незаслужено недооціненою. Саме це стало однією із причин того, що вокальна формація «Піккардійська Терція» вирішила дати композиції нове життя.
До «Піккардійської Терції» найвідоміші виконання пісні «Квіти у росі» належали автентично «Ватрі» із солістом Ігорем Богданом, а також гурту «Плач Єремії» із фронтменом Тарасом Чубаєм. Знана інтерпретація і від В’ячеслава Сінчука в аранжуванні Ігоря Антоніва.