На луцькому концерті «Без Обмежень» зал двічі підіймався з місць

29 Січня 2017
Виступ «Без Обмежень», популярного гурту із Закарпаття та учасника шоу «Х-фактор», минув у Луцьку дуже контрастно.

Затримки із саундчеком, негаразди із налаштуванням інструментів, проблеми зі звуком – все це швидко забулося, коли на сцені дуже очікувано з’явився лідер гурту.




«Усім доброго вечора! Мене часто називають «Ей, той хлопець!», а взагалі я Сергій Танчинець, це гурт «Без Обмежень», і ми починаємо!», – оголосив він.

Втім, на довгоочікуваний виступ довелося ще почекати, адже «на розігріві» у гостей вечора зіграв молодий ужгородський гурт «Siberian Sun».



Музиканти дуже хвилювалися, вокаліст говорив і танцював з відчутним напруженням у голосі та тілі, але свою частину вдячної публіки у Луцьку їм все ж вдалося знайти.



І от нарешті залунали перші акорди пісні «Без неї ніяк», від чого зал зірвався на гучні оплески. Атмосферу свята з усіх сил намагалися доповнити дівчатка у тематичних футболках із фан-клубу гурту, які дуже енергійно танцювали під сценою і підспівували усі пісні.




Лучани почули улюблені «Налий мені вина», «Запам’ятаю», «Не знаю як», «Зима», знакову для музикантів за 18 років існування гурту «Мила моя», саундтрек до українського фільму «Правило бою» – «5 хвилин» та інші.





Пісня «Мамині слова» про українських захисників, яку лідер гурту назвав найкращою у їхній творчості, так зворушила луцьку публіку, що її слухали стоячи і зі сльозами на очах.




Заспівав гурт і російську композицію «Полет», попередньо вибачившись за це і виправдовуючись, що пісня була написала задовго до початку російської агресії.





Насамкінець лучани почули веселу колоритну «Магду», слова якої на типовому закарпатському діалекті написав Павло Чучка. Аби лучани зрозуміли зміст пісні, Сергій Танчинець намагався активно жестикулювати, а музичні коломийкові мотиви допомогли зробити завершальний акорд виступу неповторним.





Вдруге зал стоячи співав і танцював разом із «Без обмежень», коли «на біс» ще раз зазвучали «Налий мені вина» і «Без неї ніяк».





А поблизу Палацу культури, на Театральному майдані та зупинках маршруток ще довго було чути: «Я дихаю тобою, ну стань мені останньою, останньою»…










0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter