До пивного клубу «Майдан» по казки ходять не щодня. Та раз на рік така нагода випадає: на різдвяні свята сюди традиційно приїжджає відомий український казкар Сашко Лірник.

Чоловік розпочав свою незвичну творчу діяльність іще з кінця 90-х, коли став автором і ведучим телепередачі «Казки лірника Сашка». З часом почав випускати аудіозаписи та книги казок, проте найпопулярнішим серед шанувальників і досі лишилося авторське живе виконання.

10 січня «казкова» вечірка з Лірником відбулася у луцькому «Майдані». Відвідувачам закладу довелося не просто слухати, а й грати ролі героїв розповідей. Більшість радо погоджувалась, і кожному другому вдалося побувати в образі: кому – чорта, кому – козака, а кому – лише «покорченого дерева».

Зустріч у різдвяні дні не обійшлася і без вертепу, який так само зіграли гості «Майдану». Звичний сюжет в інтерпретації Лірника отримав політичний окрас і головному антигерою дійства – царю Іроду, колядники у фіналі радо заспівали: «Ірод – #уйло, ла-ла-ла…»

Казки Сашка Лірника легко слухаються, бо автор веде оповідь, постійно контактуючи з публікою і відволікаючись на слушні зауваження та жарти. Не соромиться потягти за вухо неуважного слухача, але й не забуває «почаркуватися» пивом із активною компанією.

Речення-два і зал на Сашкову розповідь реагує сміхом. У вибраному форматі захід мав бути і став хорошим шоу. Проте самі тексти, поза авторським виконанням, важко назвати гумористичним продуктом. Вони швидше схожі на витягнуті із прабабціної скрині фольклорні записи, цікаві, але невідомі українські народні казки з правильною ідеєю, чіткою мораллю та яскравим національним колоритом.

Наприкінці вечірки – традиційна автограф-сесія та різноракурсні «селфі» із зіркою. А деяким гостям Лірник подарував на згадку листки із чернетками своїх казок.

Людмила ЯВОРСЬКА