Чим не вгодив столичний фестиваль волинським музикантам

12 Липня 2016
П’ять сцен, майже сотня гуртів, масштаб та багатообіцяючий розмах – все це про фестиваль «Atlas Weekend».

Неймовірно домашня атмосфера панувала протягом трьох днів на величезній території ВДНХ у Києві. Саме там 8-10 липня відбувся довгоочікуваний музичний фестиваль.

Фестиваль, на який стало модно обурюватися. Принаймні, так зробили певні виконавці, які повважали за потрібне публічно висловити своє «фе», не побоюючись звинувачень у надмірній зірковості.

Окрім цього, не вгодив фестиваль погодою, а столичні таксисти – намаганням зірвати куш на бідних відвідувачах, які змушені були викладати з кишень вдвічі, а то й втричі більше гривень за доїзд додому. Чи справді було настільки багато невдоволених, чи все це доливання масла в вогонь одним із конкуруючих фестивалів, який проходив тими ж днями у столиці та вступив у відкриту конфронтацію з «Атласом», історії поки невідомо.



Нюанси в організації справді були: кілометрові черги перед входом, пізній запуск людей на територію фестивалю, декількагодинний зсув виконавців у програмі, непоінформованість глядачів про значні зміни у програмі (порядок виступів та час).

Проте під час затримок тисячам відвідувачів було насправді чим зайнятися: у спеціальних зонах створювали арт-об’єкти, художники малювали ескізи та графіті, біля численних фудкортів, попри високі ціни, роїлися голодні черги відвідувачів, хтось бродив по яблуневому саду чи лежав на скошеній траві. І навіть типова проблема українських фестивалів – туалети – на «Атлас Вікенді» була вирішена максимально.



Чи не найочікуванішими виступами на фестивалі стали «Сплін», «БГ», «Машина Времени», Noize MC, Ніно Катамадзе, Pianoboy, Стрикало, Іван Дорн, «Dakha Brakha», «5'nizza», «Вагоновожатые». Помножте 5 сцен на три дні та доплюсуйте ще декілька десятків гуртів, які були заявлені в лайн-апі фестивалю. Насправді, найвибагливіший меломан міг знайти на «Atlas Weekend» музику собі до смаку і розірватися між сценами. Це легко.




Без волинян в Україні не обходиться жоден фестиваль. На «Atlas Weekend» північно-західна область була представлена гуртами «ФІОЛЕТ» та «Flyzzza».

Сергій Мартинюк (Колос), лідер гурту ФІОЛЕТ та арт-директор фестивалю "Бандерштат", що відбудеться у Луцьку 5-7 серпня, розповів про свої враження від столичного уікенду:

«Моє перебування на «Atlas Weekend» обмежилося декількома годинами. Власне виступом «Фіолету», уривками виступів «Вагоновожатих», «5’nizza» та «Сплінів». Попри все те негативне, з чим стикався в мережі, скажу наступне: наш виступ відбувся з невеликою затримкою, звуком ми задоволені, своєю публікою теж, хоча і не до кінця розуміємо, чому грали на Central Stage. Мене вразив масштаб дійства і розлогість території фестивалю. Само собою зірковий лайн-ап та кількість людей. Як організатор тільки уявляю, що таке координувати подібний захід. Цьогорічні прорахунки із зміщенням графіків виступів – це вагомий мінус, але це річ, яку можна поправити і цьогорічний досвід має тільки допомогти оргам в майбутньому уникнути подібного. Глобально атмосфера фесту мені сподобалася. Я майже не звертав уваги на дрібні складові».

Андрій Тимчук, незмінний лідер луцького гурту «Flyzzza» також виділив плюси та мінуси фестивалю:

«Atlas Weekend» – ще один масштабний фестиваль у нашій країні. Блукаючи по території часто зауважував: «Побільше б таких подій в Україні!». Кількість гуртів вражає, сценічно-технічна сторона крута, круті спонсори, гарна локація, багато охорони, достатня, як на мене, кількість реклами, ніби нормальна кількість біотуалетів (до речі, біля сцени «Країни Мрій» вони були, як незаймані дівчата :), були місця в тіні, де можна було заховатись на якийсь час як від спеки, так і від дощу, чудовий ярмарок біля сцени «Країни Мрій», багато місць для перекусу та перепою».



Серед мінусів Андрій Тимчук називає погане розташування саме сцени «Країни Мрій» – вона стояла трохи осторонь за кіосками з їжею та басейном і її не було не чутно, не видно – відповідно, і результат – зовсім обмаль людей; погане виконання побутових райдерів артистів:

«Нам принесли бутербродики і водичку десь після обіду, хоча ми з 4 ночі вже були в дорозі і нас обіцяли похарчувати з 10 ранку», – каже лідер «Flyzzzи».

Також він додає, що величезною проблемою на вході фестивалю були довжелезні черги – люди, здається, по години 2 стояли аби потрапити на територію.




«Східна Сцена стояла невірно по відношенню до Головної – в більшості випадків звук з Головної «забивав» звук на Східній – так не повинно бути на фестивалях такого рівня; крапки з мерчем – вони були нещасні і непрофесійні; зміщений графік на годину-дві на трьох основних сценах – у людей мізки закипали, як вони тепер мають потрапити на улюблені гурти, оскільки вже розпланували собі час на кожну зі сцен; ціни на хот-доги і загалом хавчик від гривень 60, здається; найголовніша біда – дати фестивалю – вони співпали ще з двома великими подіями в Україні і однозначно частині потенційних фестивальників потрібно було обирати, хоча могли б потрапити бодай на дві з цих трьох подій, якби вони були розсунуті в часі.

Кого з артистів чекав і хотів побачити? Якщо чесно, то хотів би усіх при можливості :) Я живу музичним рухом і для мене такі події є приємними і корисними. Але ми були лише в перший день і після виступу змушені були їхати. Разів шість обходив усі сцени ДО нашого виступу і, якщо чесно, мене розчарували артисти на усіх сценах, окрім сцени «Країни Мрій», – сказав Андрій Тимчук.

Попри ці недоліки, подію він вважає надзвичайно крутою, а помилки, сподівається, на наступні роки виправлять.




































0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter