«Знову оцінила все»: відома лучанка про стосунки, перші зморшки та роботу мрії

12 Травня 2020

Тренерка з особистісного розвитку Надія Рогозіна написала новий допис про те, як вона переосмислила своє життя на карантині. Лучанка розповіла про настрій Львова після послаблення карантину, описала свої стосунки та зізналася, що через два роки планує стати клінічною психологинею. Надія додала, що навчилася відпочивати та працювати у своє задоволення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ТИ ПОПРАВИЛАСЯ»: ВІДОМА ЛУЧАНКА РОЗПОВІЛА, ЯК ПОЛЮБИЛА СВОЄ ТІЛО

Про це вона повідомила на своїй інстаграм-сторінці:

«Львів повертається до життя.

Сьогодні відкрилися більшість ресторанів і кав‘ярень (принаймні ті, які мали можливість виставити тераси). Запрацювали магазини з окремим входом. Люди вийшли на вулиці. Але вчора я не витримала і прогулялася востаннє (я сподіваюся!) пустим Львовом. Дуже хотіла його таким побачити. Андрій каже, я перетворююся на місцеву і скоро почну бурчати про "понаїхавших".

Це було дивне відчуття. Ми максимально дотримувалися карантину і виходили лише в магазин. Інколи виїжджали за місто. Тому вчора я знову відчула себе у Львові туристкою. Я скучила за цими будинками. За бруківкою. І за кавою «на шпацер» (це кава to go по-львівськи). За сидінням на лавці на Галицькій вулиці, де я колись жила студенткою.

Я усвідомила, як багато ми приймаємо за даність. Нам здається, що прості радощі життя завжди будуть з нами. Але це, мабуть, найбільша з оман.

Сьогодні люди посміхалися одне одному. Якби могли, напевне обіймалися б. Але поки це досі небезпечно. Життя в задоволення і насолода в моменті – це дуже по-львівськи. Напевне, за це я так сильно люблю це місто. Нам тут цього сильно не вистачало.

Для мене карантин став шансом вповільнитися. Нарешті перестати гнатися. Працювати ще більше в задоволення. Вчергове задуматися, чого я хочу і куди йду. Як і більшість, я не пройшла толком жодного безплатного курсу. І ще раз переконалася, що безоплатне – не цінується.

Ще раз утвердилася у своїх планах і почала посилено готуватися до вступних іспитів. Через 2 роки, якщо все вдасться, я стану клінічним психологом. І неймовірно пишаюся, що зізналася нарешті собі в цій моїй особливій любові.

А ще отримала нагоду знову задуматися про свої стосунки. 60 днів поруч 24/7 – це вам не жарти. Знову оцінила все. І знову ціную їх ще більше, ніж раніше. Помітила свої перші зморшки. :) І мені здається, вони роблять мене гарнішою. Я рада, що, на відміну від багатьох, я не втратила роботу. Але це не випадковість – а результат моєї праці. Так багато зрозуміла. Так багато ще залишилося зрозуміти».

1

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter