Діти військових з Волині поїхали відпочивати до Польщі. ФОТО
Група сформована з пільгових категорій – діти військовослужбовців, загиблих Захисників України, з сімей ВПО, кілька обдарованих учнів Нововолинських ліцеїв.
09 Липня 2024
Текст: Оксана ФЕДОРУК
Щороку в перший день літа у всьому світі відзначають День захисту дітей. Діти – найдорожчий скарб та найбільша радість для батьків.
Як-то кажуть у народі, яблуко від яблуні далеко не котиться, тож «Таблоїд Волині» вирішив поцікавитись у відомих краян, що спільного в них із їхніми «яблучками».
***
Юлія Вусенко, секретар Луцької міської ради:
[img data=def]01_06_2016_206466681/vusenko3.jpg[/img]
Діти для мене – все. Я зріла мама й тому чекала на них, розуміючи на що йду.
Мої Юстина та Тимко – просто невгамовні! Діти в мене надзвичайно енергійні, проте уже видно, що дівчинка наша – більш лідерська та й перевагу надає спілкуванню з іншими, а Тимофій – надзвичайно добрий та спокійний, наполегливий і може спокійно гарно проводити час один. Але йому всього два з половиною роки, тому робити висновки ранувато.
Схожість більше помічаю з донькою, бо вона любить спілкування. Ходити в дитячий садочок, гуляти надворі з дітками – найкраще для неї. Тому розумію, що активного життя їй не уникнути. Емоційно ми схожі з донечкою. Тимофій наполегливий, але зовсім не схожий зі мною внутрішньо: може спокійно гратися один, годинами переставляючи машинки. Дивлячись на це, розумію – не мої риси.
[img data=def]01_06_2016_206466681/vusenko.jpg[/img]
Чесно зізнаюся, того не бачу, але часто зауважують, що природа розділила дітей між мною та чоловіком і візуально: Юстина більш схожа на мене, а Тимофій – на чоловіка.
Але не залежно від того, на кого схожі діти, – це фантастичний дарунок Бога! Думаю, всі батьки мене в тому підтримають, бо, направду, не відчувається повноцінність життя, допоки родина живе без дітей.
Ольга Бузулук, речниця патрульної поліції Луцька:
[img data=def]01_06_2016_206466681/buzuluk.jpg[/img]
Ми виховуємо дві доньки: Аліні вже чотири роки, Діані – півтора.
Десь до двох із половиною років старша була схожа зовнішньо на тата, менша теж зараз копія тата. Далі Аліна почала набувати моїх рис. Сподіваюсь, так само буде і з Діаною. Менші – вони завжди пухкенькі, важко зрозуміти, на кого схожі. Зараз я чітко бачу в Аліні себе – це щодо зовнішності. А от за характером, то тут вони успадкували й мої риси, і чоловікові. Від мене – акуратність, правильність (аж до педантичності), ввічливість, комунікабельність, намагання бути в усьому хорошою, чи не найкращою.
Обидві доньки нас дуже люблять, допомагають, слухаються, не ліниві, цікавляться всім. Тата в нас трохи бояться, і якщо плачуть, то йдуть до мами. Мабуть, тому, що дівчатка
Рисами вони дуже нагадують мене, я теж завжди хотіла вчитися, вдосконалюватися, тягнулася вище й вище, досягала бажаного. Але мені, порівнюючи з ними, було важче, бо тоді умови були не такі.
[img data=def]01_06_2016_206466681/buzuluk2.jpg[/img]
І дуже важливий фактор – що вони дві сестри. У мене є менший брат, я завжди йому була, як мама. Тут не так, тут часом іде така конкуренція, чия мама, що доходить до сліз. Але я не вчу, що старша має оберігати меншу. Має бути рівність в усьому. Я завжди кажу, що народила двох доньок не для нас, а щоб вони завжди були одна в одної. І цим я реалізовую свою так і нездійснену мрію про сестру, хоч братом теж дорожу. Тому направляємо їх, щоб вони любили одна одну, дружили, ділились, допомагали. Бачу, що характер в обох буде впертий, настирливий, хотітимуть усе й за раз, тому готуємо нерви з татком і насолоджуємось, поки малі.
Григорій Пустовіт, депутат Луцької міської ради:
Дуже складне питання, адже самому важко помітити, що є спільним у зовнішньому вигляді твоєму й дітей.
Мої однокласниці стверджують, що мій син Олександр дуже схожий зовнішньо на мене, хоча мені здається, що він також має спільні зовнішні риси з дружиною. Донька Юлія нагадує мені мою маму в молодості, наскільки дозволяють зробити таке порівняння фотографії ще молодої моєї мами.
[img data=def]01_06_2016_206466681/fotorcreated.jpg[/img]
А внутрішньо й син, і донька – такі ж трудоголіки, як і я, наполегливі в досягненні мети.
Мої діти вже дорослі, і зараз важко сказати щось про їх дитинство. Пам’ятаю хіба що, що я страшенно любив слухати казки. У роки мого дитинства телевізорів ще не було, що таке мультики я взнав, уже будучи школярем, книжки були дефіцитом, а казки для дітей – і поготів, тому одну й ту ж казку я міг слухати багато разів.
І мої діти також із великим задоволенням слухали, коли ми з дружиною читали їм казки, щоправда, серйозну конкуренцію нам становили мультики. Що поробиш, науково-технічний прогрес брав своє.
Вікторія Жуковська, радіо- та фест-ведуча:
[img data=def]01_06_2016_206466681/13342202_1304655832881385_395356619_n.jpg[/img]
Мамина ксерокопія – це про мого Малючка. Тато в нас чорний, як смола, і з зеленими очима, а син Тимофій – світлячок, сині очиська й однакові зі мною родимки.
Тільки-от не гуманітарій, як мама, а радше технар, як тато.
Досі тішуся колись почутій від нього фразі: «Я не можу визначитись — ти мені друг чи мама!».
Ми спілкуємося на будь-які теми, регочемо й не маємо секретів одне від одного. Я допомагаю йому скласти підпис до листівки на День Валентина для дівчинки, він мені радить, яку сукню одягати. І він завжди буде для мене Маленькою Комашкою, навіть коли матиме своїх таких самих посіпак.
[img data=def]01_06_2016_206466681/13349024_1304655849548050_224353614_n.jpg[/img]
Ірина Осіпова, співзасновник БФ «Ефективне суспільство», експерт із продажу нерухомості:
У нас ростуть дві дівчинки Маргарита та Магдалена. Старша донечка більш серйозна та відповідальна. Нагадує мене в дитинстві. А менша подібна до моєї сестри Вікторії та до мене сьогодні.
Маргарита – серйозна, відповідальна, стримана, тактовна, любить побути на самоті, глибока, шукаюча сенс життя натура. Магдалена – легка у спілкуванні, відкрита, цілеспрямована, активна, природжений лідер, любить спорт і танці, має багато подруг.
[img data=def]01_06_2016_206466681/13342203_1184102434957635_1251754068_n.jpg[/img]
Діти творчі та все вигадують, жваві та наполегливі. Люблять тварин, добрі жарти та розваги, мають гарне почуття гумору. У цьому ми дуже подібні! Сприймати роботу за хобі, а життя за цікаву пригоду. Цінувати друзів, поважати батьків і шукати у всьому позитив!
Є така приказка: «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю». Мені, як мамі, важливо передати своїм діткам хороші знання та звички, спрямувати їх до добрих вчинків та справ.
[img data=def]01_06_2016_206466681/osipova.jpg[/img]
[img data=def]01_06_2016_206466681/13330376_1184101621624383_49311796_n.jpg[/img]
Алла Надточій, депутат Луцької міської ради:
Моїй доньці Юлії 13 років, закінчила сьомий клас.
Ззовні вона схожа на тата, а до мене подібна своєю настирністю, любов’ю до праці та мистецтва. Має тягу до музики, танців, малювання. Дуже творча дитина, тож стараємось підтримувати її у цьому.
[img data=def]01_06_2016_206466681/nadtochiy.jpg[/img]
З п’яти років танцюємо, а вже у другому класі донька вміла грати на баяні. Дуже його любить, як і я. Навіть у музичній школі навчається в того ж вчителя, що і я у свій час. Це в нас сімейне: батько мій та дідусь теж грали на цьому музичному інструменті.
Відрізняємося тим, що мені легше давалися точні науки, а Юля — більше все-таки гуманітарій.
Також я більш швидка, не боюсь пробувати щось нове, а вона роздумує, зважує перед рішенням, проте дуже цілеспрямована дівчинка та вміє добиватися своїх цілей.
[img data=def]01_06_2016_206466681/nadtochiy2.jpg[/img]
Іван Мирка, директор департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА:
Діти вдалися на славу. Щоправда, обоє світлі, а я чорнуватий. Проте кучерявляться, як я.
Син, зрозуміло, традиційно Іван Іванович та вдачею повністю в мене. А от донька Настя – ростом у маму й на лиці більш схожа.
Крім того, обоє творчі натури, як їх тато й мама: малюють та танцюють.
[img data=def]01_06_2016_206466681/myrka.jpg[/img]
[img data=def]01_06_2016_206466681/myrka_2.jpg[/img]
Катерина Дулапчій, редактор інтернет-видання «ВолиньPost»:
З дочкою ми дуже схожі і водночас дуже різні. Вона значно розумніша й більш комунікабельна, ніж була я у її віці. Також набагато сильніша за мене.
Але якщо порівняти зараз, то і дуже схожі. Не дивно, що Ладушка хоче бути схожою на маму. Вона дуже активна та допитлива. Любить публічність, без проблем може дати інтерв’ю чи коментар у свої чотири з половиною роки. Обожнює малювати.
[img data=def]01_06_2016_206466681/dulapchiy.jpg[/img]
А взагалі Ладушка – стимул для мого розвитку, як би це дивно не звучало.
Сьогоднішні діти зовсім інші. І виховати їх ми можемо лише своїм особистим прикладом. Якщо я хочу, аби вона говорила іноземною мовою, водила авто, малювала, плавала або ж навіть їздила на коні, то єдиний спосіб навчити – самій усе це вміти.
[img data=def]01_06_2016_206466681/dulapchiy3.jpg[/img]
[img data=def]01_06_2016_206466681/dulapchiy2.jpg[/img]
Анна Мовяк, депутат Луцької міської ради:
Я мама чотирьох діток: найстаршому Михайлу – 13 років, найменшій Даринці – ще немає року. Ззовні всі – татові діти, брови хіба такі, як у мене.
[img data=def]01_06_2016_206466681/movyak.jpg[/img]
А от характером старший син – моя копія: дуже дисциплінований, якщо щось цікаво – неодмінно «докопається» до суті. Навіть сидить так само, чуба крутить, коли хвилюється.
Доньці Тані – дев’ять років. Дуже чемна дівчинка. За характером – більш до тата, а від мене взяла любов до шиття, вишивання, щось клеїти любить.
А от середній Андрій у нас – унікум. Він Стрілець за гороскопом, повністю відповідає своєму знакові. «Нарцис» ще той – то не від мами й не від тата (посміхається, - ред.).
Вчаться вони гарно. З цим у нас проблем нема. А взагалі діти – мої найкращі стимулятори, критики та антидепресанти.
[img data=def]01_06_2016_206466681/movyak2.jpg[/img]
[img data=def]01_06_2016_206466681/movyak3.jpg[/img]
***
«Таблоїд Волині» бажає усім діткам міцного здоров’я та успіхів, а їх батькам – терпіння та натхнення!
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
Щороку в перший день літа у всьому світі відзначають День захисту дітей. Діти – найдорожчий скарб та найбільша радість для батьків.
Як-то кажуть у народі, яблуко від яблуні далеко не котиться, тож «Таблоїд Волині» вирішив поцікавитись у відомих краян, що спільного в них із їхніми «яблучками».
***
Юлія Вусенко, секретар Луцької міської ради:
[img data=def]01_06_2016_206466681/vusenko3.jpg[/img]
Діти для мене – все. Я зріла мама й тому чекала на них, розуміючи на що йду.
Мої Юстина та Тимко – просто невгамовні! Діти в мене надзвичайно енергійні, проте уже видно, що дівчинка наша – більш лідерська та й перевагу надає спілкуванню з іншими, а Тимофій – надзвичайно добрий та спокійний, наполегливий і може спокійно гарно проводити час один. Але йому всього два з половиною роки, тому робити висновки ранувато.
Схожість більше помічаю з донькою, бо вона любить спілкування. Ходити в дитячий садочок, гуляти надворі з дітками – найкраще для неї. Тому розумію, що активного життя їй не уникнути. Емоційно ми схожі з донечкою. Тимофій наполегливий, але зовсім не схожий зі мною внутрішньо: може спокійно гратися один, годинами переставляючи машинки. Дивлячись на це, розумію – не мої риси.
[img data=def]01_06_2016_206466681/vusenko.jpg[/img]
Чесно зізнаюся, того не бачу, але часто зауважують, що природа розділила дітей між мною та чоловіком і візуально: Юстина більш схожа на мене, а Тимофій – на чоловіка.
Але не залежно від того, на кого схожі діти, – це фантастичний дарунок Бога! Думаю, всі батьки мене в тому підтримають, бо, направду, не відчувається повноцінність життя, допоки родина живе без дітей.
Ольга Бузулук, речниця патрульної поліції Луцька:
[img data=def]01_06_2016_206466681/buzuluk.jpg[/img]
Ми виховуємо дві доньки: Аліні вже чотири роки, Діані – півтора.
Десь до двох із половиною років старша була схожа зовнішньо на тата, менша теж зараз копія тата. Далі Аліна почала набувати моїх рис. Сподіваюсь, так само буде і з Діаною. Менші – вони завжди пухкенькі, важко зрозуміти, на кого схожі. Зараз я чітко бачу в Аліні себе – це щодо зовнішності. А от за характером, то тут вони успадкували й мої риси, і чоловікові. Від мене – акуратність, правильність (аж до педантичності), ввічливість, комунікабельність, намагання бути в усьому хорошою, чи не найкращою.
Обидві доньки нас дуже люблять, допомагають, слухаються, не ліниві, цікавляться всім. Тата в нас трохи бояться, і якщо плачуть, то йдуть до мами. Мабуть, тому, що дівчатка
Рисами вони дуже нагадують мене, я теж завжди хотіла вчитися, вдосконалюватися, тягнулася вище й вище, досягала бажаного. Але мені, порівнюючи з ними, було важче, бо тоді умови були не такі.
[img data=def]01_06_2016_206466681/buzuluk2.jpg[/img]
І дуже важливий фактор – що вони дві сестри. У мене є менший брат, я завжди йому була, як мама. Тут не так, тут часом іде така конкуренція, чия мама, що доходить до сліз. Але я не вчу, що старша має оберігати меншу. Має бути рівність в усьому. Я завжди кажу, що народила двох доньок не для нас, а щоб вони завжди були одна в одної. І цим я реалізовую свою так і нездійснену мрію про сестру, хоч братом теж дорожу. Тому направляємо їх, щоб вони любили одна одну, дружили, ділились, допомагали. Бачу, що характер в обох буде впертий, настирливий, хотітимуть усе й за раз, тому готуємо нерви з татком і насолоджуємось, поки малі.
Григорій Пустовіт, депутат Луцької міської ради:
Дуже складне питання, адже самому важко помітити, що є спільним у зовнішньому вигляді твоєму й дітей.
Мої однокласниці стверджують, що мій син Олександр дуже схожий зовнішньо на мене, хоча мені здається, що він також має спільні зовнішні риси з дружиною. Донька Юлія нагадує мені мою маму в молодості, наскільки дозволяють зробити таке порівняння фотографії ще молодої моєї мами.
[img data=def]01_06_2016_206466681/fotorcreated.jpg[/img]
А внутрішньо й син, і донька – такі ж трудоголіки, як і я, наполегливі в досягненні мети.
Мої діти вже дорослі, і зараз важко сказати щось про їх дитинство. Пам’ятаю хіба що, що я страшенно любив слухати казки. У роки мого дитинства телевізорів ще не було, що таке мультики я взнав, уже будучи школярем, книжки були дефіцитом, а казки для дітей – і поготів, тому одну й ту ж казку я міг слухати багато разів.
І мої діти також із великим задоволенням слухали, коли ми з дружиною читали їм казки, щоправда, серйозну конкуренцію нам становили мультики. Що поробиш, науково-технічний прогрес брав своє.
Вікторія Жуковська, радіо- та фест-ведуча:
[img data=def]01_06_2016_206466681/13342202_1304655832881385_395356619_n.jpg[/img]
Мамина ксерокопія – це про мого Малючка. Тато в нас чорний, як смола, і з зеленими очима, а син Тимофій – світлячок, сині очиська й однакові зі мною родимки.
Тільки-от не гуманітарій, як мама, а радше технар, як тато.
Досі тішуся колись почутій від нього фразі: «Я не можу визначитись — ти мені друг чи мама!».
Ми спілкуємося на будь-які теми, регочемо й не маємо секретів одне від одного. Я допомагаю йому скласти підпис до листівки на День Валентина для дівчинки, він мені радить, яку сукню одягати. І він завжди буде для мене Маленькою Комашкою, навіть коли матиме своїх таких самих посіпак.
[img data=def]01_06_2016_206466681/13349024_1304655849548050_224353614_n.jpg[/img]
Ірина Осіпова, співзасновник БФ «Ефективне суспільство», експерт із продажу нерухомості:
У нас ростуть дві дівчинки Маргарита та Магдалена. Старша донечка більш серйозна та відповідальна. Нагадує мене в дитинстві. А менша подібна до моєї сестри Вікторії та до мене сьогодні.
Маргарита – серйозна, відповідальна, стримана, тактовна, любить побути на самоті, глибока, шукаюча сенс життя натура. Магдалена – легка у спілкуванні, відкрита, цілеспрямована, активна, природжений лідер, любить спорт і танці, має багато подруг.
[img data=def]01_06_2016_206466681/13342203_1184102434957635_1251754068_n.jpg[/img]
Діти творчі та все вигадують, жваві та наполегливі. Люблять тварин, добрі жарти та розваги, мають гарне почуття гумору. У цьому ми дуже подібні! Сприймати роботу за хобі, а життя за цікаву пригоду. Цінувати друзів, поважати батьків і шукати у всьому позитив!
Є така приказка: «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю». Мені, як мамі, важливо передати своїм діткам хороші знання та звички, спрямувати їх до добрих вчинків та справ.
[img data=def]01_06_2016_206466681/osipova.jpg[/img]
[img data=def]01_06_2016_206466681/13330376_1184101621624383_49311796_n.jpg[/img]
Алла Надточій, депутат Луцької міської ради:
Моїй доньці Юлії 13 років, закінчила сьомий клас.
Ззовні вона схожа на тата, а до мене подібна своєю настирністю, любов’ю до праці та мистецтва. Має тягу до музики, танців, малювання. Дуже творча дитина, тож стараємось підтримувати її у цьому.
[img data=def]01_06_2016_206466681/nadtochiy.jpg[/img]
З п’яти років танцюємо, а вже у другому класі донька вміла грати на баяні. Дуже його любить, як і я. Навіть у музичній школі навчається в того ж вчителя, що і я у свій час. Це в нас сімейне: батько мій та дідусь теж грали на цьому музичному інструменті.
Відрізняємося тим, що мені легше давалися точні науки, а Юля — більше все-таки гуманітарій.
Також я більш швидка, не боюсь пробувати щось нове, а вона роздумує, зважує перед рішенням, проте дуже цілеспрямована дівчинка та вміє добиватися своїх цілей.
[img data=def]01_06_2016_206466681/nadtochiy2.jpg[/img]
Іван Мирка, директор департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА:
Діти вдалися на славу. Щоправда, обоє світлі, а я чорнуватий. Проте кучерявляться, як я.
Син, зрозуміло, традиційно Іван Іванович та вдачею повністю в мене. А от донька Настя – ростом у маму й на лиці більш схожа.
Крім того, обоє творчі натури, як їх тато й мама: малюють та танцюють.
[img data=def]01_06_2016_206466681/myrka.jpg[/img]
[img data=def]01_06_2016_206466681/myrka_2.jpg[/img]
Катерина Дулапчій, редактор інтернет-видання «ВолиньPost»:
З дочкою ми дуже схожі і водночас дуже різні. Вона значно розумніша й більш комунікабельна, ніж була я у її віці. Також набагато сильніша за мене.
Але якщо порівняти зараз, то і дуже схожі. Не дивно, що Ладушка хоче бути схожою на маму. Вона дуже активна та допитлива. Любить публічність, без проблем може дати інтерв’ю чи коментар у свої чотири з половиною роки. Обожнює малювати.
[img data=def]01_06_2016_206466681/dulapchiy.jpg[/img]
А взагалі Ладушка – стимул для мого розвитку, як би це дивно не звучало.
Сьогоднішні діти зовсім інші. І виховати їх ми можемо лише своїм особистим прикладом. Якщо я хочу, аби вона говорила іноземною мовою, водила авто, малювала, плавала або ж навіть їздила на коні, то єдиний спосіб навчити – самій усе це вміти.
[img data=def]01_06_2016_206466681/dulapchiy3.jpg[/img]
[img data=def]01_06_2016_206466681/dulapchiy2.jpg[/img]
Анна Мовяк, депутат Луцької міської ради:
Я мама чотирьох діток: найстаршому Михайлу – 13 років, найменшій Даринці – ще немає року. Ззовні всі – татові діти, брови хіба такі, як у мене.
[img data=def]01_06_2016_206466681/movyak.jpg[/img]
А от характером старший син – моя копія: дуже дисциплінований, якщо щось цікаво – неодмінно «докопається» до суті. Навіть сидить так само, чуба крутить, коли хвилюється.
Доньці Тані – дев’ять років. Дуже чемна дівчинка. За характером – більш до тата, а від мене взяла любов до шиття, вишивання, щось клеїти любить.
А от середній Андрій у нас – унікум. Він Стрілець за гороскопом, повністю відповідає своєму знакові. «Нарцис» ще той – то не від мами й не від тата (посміхається, - ред.).
Вчаться вони гарно. З цим у нас проблем нема. А взагалі діти – мої найкращі стимулятори, критики та антидепресанти.
[img data=def]01_06_2016_206466681/movyak2.jpg[/img]
[img data=def]01_06_2016_206466681/movyak3.jpg[/img]
***
«Таблоїд Волині» бажає усім діткам міцного здоров’я та успіхів, а їх батькам – терпіння та натхнення!
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].