Волинянка запустила креативний всеукраїнський челендж

Відома письменниця та журналістка з Волині Жанна Куява запустила всеукраїнський читацький челендж – перший буккросинг однієї книги.

Правилами поділилася на власній сторінці у фейсбуці.

«Друзі, а гляньте, що я пропоную. Оскільки через епідемію коронавірусу письменники не мають змоги, як колись, подорожувати й часто зустрічатися з читачами, я вирішила замість себе відправити в мандри книжку. Ідею підхопила в Тані П'янкової, яка ще на початку літа розпочала такий собі #перший_буккросинг_однієї_книги і її роман «Чужі гріхи» досі мандрує між читачами різними містами і селами України.

Я ж у «дорогу далеку» проводжаю свій найсвіжіший натепер роман «Говори, серце, не мовчи». Тож, якщо ви хочете прочитати цю книжку, щиро запрошую до участі в цікавій затії під назвою #Книгомандри_одного_роману.

Правила прості:

1.Я передаю мандрівний примірник (із особливим автографом) #Говорисерценемовчи першій людині, яка виявить бажання його прочитати, тобто напише про це в коментарях під цим постом. (Як саме передам, зазначаю в кінці допису).

2. Після того, як перший читач прочитає роман, він -- вже у себе на сторінці у Фейсбуці – публікує фотографію книжки із коротким (чи розлогим) відгуком та інформує, що книжка «вільна» й може мандрувати до іншого читача. Також, скраю на форзаці, будемо вести щось на кшталт бібліотечного формуляра, зазначаючи коли, хто і де прочитав книжку.

3. Наступний читач у коментарях під постом першого читача «замовляє» книжку собі й, прочитавши, робить те саме: викладає фото, відгукується про роман і пропонує прочитати «вільну книжку» комусь іще… Передає далі. Так книжка мандруватиме від читача до читача.

Обов’язковою умовою буккросингу є інформація про роман, фото книжки (можна із читачем чи читачкою)))) і теги: #Говорисерценемовчи, #Книгомандри_одного_роману, #bookcrossing, #ЖаннаКуява.

Як зазначає ідейниця проєкту, «це потрібно для того, щоб книжка не «загубилася» чи не «залягла» в якійсь книжковій шафі назавжди». Так ми відстежуватимемо її рух і зовнішній вигляд.Якщо ж хтось напише: «книга «вільна»», але ніхто читати її далі не захоче, тоді завдяки тегам я це відстежу й зможу забрати її назад, аби передати комусь знову. Втім, хай ця книгомандрівниця повернеться «додому» не скоро, хай подорожує якнайдовше.

Щодо того, як передавати книжку, то Таня П'янкова радить: найкраще, звісно, з рук в руки (для цього попередній і наступний читачі домовляються про зустріч). Але можна надсилати книжку Укрпоштою чи Новою поштою. Витрати на пересилання все одно незначні, порівняно з вартістю книжки. Всі домовленості мають вестися в коментах, щоб було зрозуміло, хто і кому передав мандрівний примірник далі.

(Я залюбки передам роман власноруч, якщо перший читач житиме в Києві, чи, скажімо, в Ірпені). Хтозна, чи спрацює це все, та я спробую. Мандрівний примірник підписала й повідомляю, що книжка «вільна»! Стартуємо!», – йдеться у дописі.