Артист з Волині Аркадій Войтюк розповів про те, як почувається під час другого місяця батьківства.

Роздумами він поділився на своїй інстаграм-сторінці.

Він зізнався, що про перший місяць писав з ноткою романтизму, а на другий  – йому вже конкретно показали, хто тепер вдома хазяїн.

«Щоб Ви розуміли, я мав цей допис виставити на 2 тижні швидше, але у мене зооовсім нема часу, тому навіть ця писанина буде швидкою і кострубатою.

Коли батьки на першому місяці батьківства бояться, що щось жахливе може статися з малюком, то з двійнею на другому місяці вже трохи переживаєш за себе.

Я освоюю нові навички: тепер я професійний пустушкопідіймач + навчився зберігати спокій та зосередженість під час нестримного подвійного крику», – пише Аркадій.

Він додає, що спокійно ставиться до того, що світ не пристосований до двійні:

«Розпочну з того, що коли народилися дівчата, то ми отримали КОДИ на кожну з них, щоб зареєструвати у єМалятко. Надіслали два запити і через декілька днів у мене в Дії з‘явилася лише одна дитина. Другий запит видалили, бо за автоматом подумали, що народилася одна дитинка, а інший запит я просто випадково надіслав. Прийшлося знову надсилати через 10 днів ту саму заяву. Надалі це відтермінувало соціальні виплати, бо з їхніх слів: "Як це так, одна дівчинка з двійні народилася на 10 днів пізніше? Тут щось не чисто!"

На оглядах лікарі часто забувають про другу дитину і автоматом створюють направлення лише для однієї. І ти знову йдеш просити створити ще одне направлення.

З практичних речей за 2 місяці:

-Пішохідні доріжки якраз в ширину коляски і приходиться створювати незручність іншим пішоходам.

- В стандартний ліфт з двійнею у колясці не в‘їдеш, треба робити 2 ходки. Коли залишаєшся сам і думаєш гуляти - це цілий логістичний процес.

- Пішохідні переходи у нас – проблема! З двійнею хочеться пересуватися плавно, бо якщо розбудити одне дитя, то може бути ланцюгова реакція і вже кричатимуть обидві. Часто там, де є зебра – просто вкопаний бордюр і немає заїзду, а там, де є нормальний з‘їзд – паркуються машини. І ходиш, кружляєш, в думках ганиш телепнів, які робили пішохідні переходи і телепнів, які люблять так паркуватися.
-  Перша поїздка в торговий центр – це обійти його і знайти місце, де ти пролізеш. Пандуси – вузькі. А охоронці не знають, як можна відкрити розширювачі дверей.  В фіналі - протискаємося через найширші карусельні двері так, щоб вони не наїхали нам на п’яти.
- Не у всі машини влазять коляски для двійні. та й самі коляски для двійні - це невеликий вибір. Та про що це я тут - для двійні мало що є. Просто купуєш все х2.