У кожної родини є власні святкові традиції: хтось щороку щедрує, хтось готує різдвяну кутю за цікавим рецептом.

Відомі люди Волині розповіли Таблоїду, як святкують Різдво.

Депутат Луцької міської ради Андрій Козюра поділився, що Новий Рік у його родині не вважають екстраординарним святом, адже воно, за словами депутата, нав’язане українцям за часів СССР. Натомість сімейне свято у родині Козюри – Різдво.

«Ми завжди їздили на Різдво до бабусі і дідуся в село. Зазвичай старший член сім’ї зачитував молитву. Ця традиція і нині збереглася»,  – каже він.  

Батьки дарують малечі подарунки, а малеча, своєю чергою, –  батькам. «Син подарував мені свої малюнки. Він захоплюється малюванням і на свята старається привітати малюнками маму і тата»,  – сказав Андрій Козюра.

Народний депутат сьомого скликання Євген Мельник каже, що Новий Рік в його родині ніколи не був основним святом, адже воно не християнське, а радянське. Тому по-справжньому святкували лише Різдво. Екс-нардеп переконує,  що  пам’ятає традиції святкування Різдва ще змалку. У Володимирі-Волинському, рідному місті депутата, батьки вчили різдвяні колядки. На святкову вечерю завжди готували дванадцять страв, а дванадцять дітей в сім’ї (п’ять братів і сім сестер) завжди влаштовували вертепи. Діти у родині знали понад п’ятдесят колядок. Ходили колядувати до друзів, священиків, знайомих.

«В ті часи, в часи комуністичної влади, ми молилися Богу, аби він послав свободу нашій церкві і нашому народу, щоб ми могли молитися, співати, розмовляти рідною мовою» , –  ділиться спогадами Мельник.

Богдан Шиба, депутат Луцької міської ради, повідав про те, що особливих традицій відзначення Різдва його родина не має: у них готують 12 страв, співають колядки, ходять до церкви.  Хоча, з словами Шиби, до церкви він ходить щонеділі, проте на Різдво похід до храму чи не найважливіший, тому його він намагається ніколи не пропускати.

Волинський волонтер Сергій Шараєвський розповів, що і я для його родини Різдво  – головне зимове свято. «Наша сім’я намагається святкувати цей  день не просто як зимове свято. Ми святкуємо його як День народження Ісуса Христа, вшановуємо його. Наступного дня йдемо в церкву. Мінімум язичницьких традицій – максимум християнських», - каже він. Також волонтер зазначив, що він із дружиною  намагається дарувати подарунки дітям і на НовийРік, і на Різдво: «Зима багата на свята, а для дітей завжди чим більше подарунків   – тим ліпше», –  сміється Шараєвський.

Різдво – особливе свято й для першого заступника голови Волинської обласної ради Олександра Пирожика.  Він пригадує, як ріс у селі Ягідне Турійського району і традиції святкування цього світлого свята у родині були завжди, навіть в часи найсильніших гонінь церкви.  Зокрема у його сім’ї завжди клали сіно під скатертину та готували 12 страв, святкування починалося з молитви.  Також, за його словами, навіть за «рядянщини» не було жодного разу, коли б він не ходив колядувати: « Це для нас була особлива подія. Тоді грошей колядникам не давали, хіба близькі родичі. Зазвичай пригощали солодощами або пирогами».

Директор департаменту інфраструктури і туризму Іван Мирка також розповів про різдвяні традиції своєї родини. «У нас все по книжці», – сміється він. 6 січня його родина іде до храму, а святвечір  проводить  в батьків. Оскільки батько чиновника з - Львівщини, то є традиція колядувати вже шостого січня увечері, але лише по близькій родині. Вже наступного дня Іван Мирка з дружиною і дітьми вирушають на колядки до однокласників, друзів, усієї родини. Зазвичай це займає увесь день - від обіду до опівночі.

«Минулого року спалили 25 літрів бензину, але наколядували понад  3 тисячі гривень і повен багажник наїдків», – пригадує Мирка.