«Шайба», туси в гуртожитках та пісні на 33-му: як відомі волиняни свого часу святкували День студента

^{Текст: Анастасія КОЗІЦЬКА}

Сьогодні в Україні відзначають Міжнародний день студента. Він був встановлений 17 листопада 1946 року на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі, на честь чеських студентів-патріотів. В Україні 17 листопада стали відзначати як День студента з 1999 року згідно з Указом Президента.

Кажуть, що в студентів є два свята: День студента і кожен день. Це свято не тільки для нинішніх студентів, а й для тих, хто вже давно закінчив своє навчання. Флеш-моби, багато музики, сценки, п’єси, гуртожиток, 33-й мікрорайон, алкоголь, невдоволені вахтери і навіть порушення закону – так святкували День студента відомі лучани. Про це вони розповіли інформаційному порталу «Волинь.info».

Вікторія Жуковська, ведуча фестивалів та радійниця

«Зважаючи на те, що навчання на РГФ – це ледь не постійне зависання над конспектами і книгами, ми з одногрупниками все одно влаштовували собі День релаксу 17 листопада. Деякі викладачі кривились наступного дня на наше: «Не вивчила!», мала частина розуміла, згадуючи, певно, своє.

Гроші відкладалися на ту вечірку за кілька місяців. Найчастіше святкували в гуртожитку з купою людей. Бідні вахтери, певно, вони сірники тягнули, кому та зміна випаде.

А святкування з нашими коштами, звісно, було не надто царським. Однак, то була пора неймовірного фану і радощів! Тіштеся, студенти, маєте неймовірний час!».

Володимир Кучер, депутат Волинської обласної ради

«День студента ми, як правило, святкували з групою у «Шайбі» («Колізей»). Але бувало, що і в гуртожитку №4. На другий день про пари й мови бути не могло. Вітаю всіх студентів зі Святом, студенська пора – найкраща!».



Ірина Чебелюк, адвокат:



«Вищу освіту я здобувала у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Навчатися в славетному «червоному корпусі» – це була моя мрія. Лекції і семінари були надзвичайно цікавими, захоплюючими. Серед професорсько-викладацького складу досить багато відомих правознавців.

Найбільше мені запам’ятався викладач адміністративного права. Він любив формулювати умови задач, в яких дійовими особами визначав студентів хімічного факультету, оскільки вони навчалися в сусідньому «жовтому» корпусі, і вважав, що студенти юрфаку порушувати норми законів не можуть. Саме на День студента ми розглядали умову задачі, в якій студенти хімічного факультету порушили статтю 178 КпАПУ, розпивали слабоалкогольні напої в громадських місцях – в парку ім. Т. Шевченка. У цей же день, після пар, ми, студенти юридичного факультету, вирішили змінити умову задачі… і порушили ст.178 КпАП в цьому ж парку».

Ігор Гузь, народний депутат України



«Якось це свято пройшло повз мене...».



Ірина Констанкевич, народний депутат України



«Вчилася ще в радянські часи і святкування Дня студента у нас були стриманними, без особливих фантазій і розваг. Співали неофіційний студенський гімн «Во французкой стороне…..», «цмулили» потрохи недороге вино і багато говорили (філологи ж бо). Та й фото немає…Тоді це була рідкість – фотоапарат. Натомість пам’ять карбувала найважливіше».

Олександр Лазука, наймолодший депутат Луцької міської ради



«Люблю мою групу, ми багато чого разом пройшли! Якщо і святкував День студента, це було з ними. Одного разу взяли участь в загальноуніверситетському святковому брейн-ринзі та відвідали вечірні «Просто посиденьки» студентської профспілки. Чомусь найяскравішим фотоспогадом став один з уже традиційних на факультеті флешмобів на День студента».



Андрій Тимчук, фронтмен гурту «ФлайzZza»



«Щодо Дня студента, зазвичай я святкував його разом із студентами інших факультетів і вузів, крутячи для них дискотеки – у свої студентські роки я вже добряче поринув у світ шоу-бізу, і окрім концертування займався ще ді-джеюванням. Переважно то були гарні тусовки в Будинку Офіцерів. Одного разу ми чудово посвяткували у фойє історичного факультету – якогось дива нам тоді дозволили покрутити дискотеку і там. Зараз знову продовжую в тому ж дусі, але тепер здебільшого у пивному клубі «Оболонь». Знову збираю там купу студентів і кручу для них танці.

Бували роки, коли ми їздили до Польщі з концертами, і саме на День студента грали для польських та українських студентів із «Флайзою». Знаємо про те, що польські студенти, на відміну від наших, почуваються цілою громадою: самі собі збирають кошти і організовують великі тусовки на різні свята – наймають великі зали, запрошують круті гурти, роблять шикарні вечірки, словом, гудуть, як джмелики. Хочеться, щоб наші студенти були теж більш згуртовані, а не так, щоб коли справа доходила до Дня студента, то не було й кому йти із групи на ту чи іншу подію. Успіхів усім і здоровля пережити це свято!».




Володимир Красуля, голова громадської організації «Волинські патріоти»



«94-й рік. Музичне училище, вечір, сценки, п’єси, багато музики, легеньке вино. Ніч, гуртожиток, багато музики, пісні на 33-му на балконі, міцна горілка. Ранок, бочкове пиво з каністри в півлітрову банку – і на пари».

Світлана Рижук, телеведуча, журналістка та модель



«День студента для мене – особливе свято! Адже я маю багато друзів-одногрупників, з якими й досі спілкуюся та підтримую зв’язок. Хоча всі вони розкидані по містах, хто де: Львів, Ужгород, Тернопіль, Рівне, Луцьк. Маю дещо ностальгію, що не можемо от так просто взяти та й зустрітися, бо дехто вже й за кордоном.

Але група у нас була дружня, смілива та весела. Багато курйозів було під час навчання на факультеті журналістики в університеті Івана Франка, але найбільше пам’ятаю – це біганину по мокрій бруківці, безкінечні конспекти та старі будівлі зйомних квартир з високими стелями. Оце романтика!.. Смішні історії.. Так, було багато…

Окрім старанного навчання, ми з дівчатами пішли на авантюру і влаштували ню-фотосесію в одній з аудиторій. Все це відбувалося між парами, тому можете уявити весь запал та хвилювання, з яким ми це робили. Було весело, енергійно та еротично. Також перші цигарки, дискотеки та знайомства зі старшими студентами сусідніх університетів, перші походи у львівські кав’ярні – все це мало місце бути. І було дуже романтично, доповнювало навчання, адже зранку пари, черговий іспит чи відповідальна практика... Ще цікавий факт: саме під час навчання я зустріла свою ніжну любов, хлопця своєї мрії, але зустрічатися ми почали значно пізніше, вже коли обоє переїхали до Києва та почали працювати у столиці, лише тоді наші долі зійшлися на 1,5 роки. Це була найромантичніша зустріч за моє життя до сьогодні.

Чим ми себе з подругами тільки не розважали під час навчання, хоча, маю зазначити, що вчитись було цікаво, і нудьгувати не було коли. Але коли втомлені ми приходили додому, на нас нападало щось таке, що заставляло нас трішки дуркувати, і щоб зовсім не зійти з глузду після напруженого дня, ми придумали, що той дах, під яким ми живемо, бо саме під дахом ми жили, це не була квартира, це було щось схоже на шпаківню, і вхід до нашої халабуди був з балкону, до якого вела довжелезна драбина. Так от, ми вирішили зробити вдома собі розвагу, кидали шкірку від бананів на шафу, хто перший попаде – той виграв. Зате сміху було (сміється, - ред.). Так, є що згадати. До цих пір товаришую з Оленкою Щербою, Катериною Канюкою, Юрієм Гаврищаком та з іншими – всі вони професіонали, працюють в провідних ЗМІ. От нещодавно повернулась з Ужгорода, де і живе моя однокурсниця Катерина. Я люблю ті часи, і людей з тих студентських часів, це найдорогоцінніші спогади, що в мене лишилися після навчання у найкращому та найріднішому універі світу».

Юрій Громик, декан факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки

«День студента тоді я зовсім не святкував. Не знав навіть… Зараз же щороку вітаю студентів і тішуся, що працюю з такими цікавими і креативними молодими людьми…».

Григорій Пустовіт, секретар Луцької міської ради



«На жаль, студентом я не був, а в ті далекі 70-і роки минулого століття був курсантом військового училища. Тому й День студента не святкував. Мало того, для курсанта було принизливо, коли його називали студентом. Ось такі реалії».




Галина Конах, співачка



«У роки, коли я навчалася (2000–2005), це свято лише набирало обертів, й не скажу, щоб святкування проходили вже аж ТАК. Навчаючись в інституті мистецтв (підкреслюю): там ледве не кожен день – це привід для особливого святкування. Було весело завжди!

Мої ж польські сесії припадали на літній період, й ну ніяк не могли співпасти з датою «17 листопада». Втретє студенткою стала чотири роки тому й «відзначилася», ставши студентом року у свої… 32. Когось це повеселило, когось обурило, для мене ж стало звичною справою, так як звикла перемагати, незважаючи на обставини!».

Захар Ткачук, керівник Молодіжного центру Волині

«Історія Дня студента трохи інша, ніж ми собі уявляємо, адже цей день не свято, а вшанування чеських студентів, які були розстріляні, бо відстоювали свої права. Тому останнім часом свята великого не бачив, але, звісно, у студенські роки, особливо 1-й – 2-ий курс, то десь веселилися шумними компанія, гуртував нас рок-н-рол, заклади, де можна було почути різного роду рок-композиці. Найчастіше це були вечірки на День студента, рідше ми десь виїжджали у Львів на тусовки».