Волинянка Христина Смірнова малює ілюстрації, потрети, дружні шаржі. Своїми роботами дівчина ділиться переважо на сторінці у Фейсбук, чимало портретів намальовані саме з світлин її читачів та друзів. Дівчина любить особливі фото: перші знімки новонароджених, фото з подорожей, що випромінюють радість, цікаві змістовні знімки.

Нам юна художниця розповіла, як малює, в кого вчиться, та де черпає натхнення.

— Чи пам'ятаєш як давно з‘явився «художник всередині тебе? 
 — Так, чудово пам‘ятаю цей момент. Це відбулося тоді, коли я закінчувала навчання на третьому курсі педагогічного коледжу. Хоча, до того я і закінчувала художню школу, і вже три роки як навчалась на художній спеціальності, такого відчуття тоді не виникало. Але одного разу мені прийшла в голову думка — готовий образ вже намальованого портрету кольоровими олівцями. Це було настільки сильне почуття і бачення вже готової роботи, що я побігла в магазин за олівцями і приступила до роботи. Це здавалось досить дивним, бо кольоровими олівцями я тоді взагалі не малювала, а побудову портретів ми тільки починали вивчати. Так починався мій творчий шлях. До речі, кольорові олівці стали моїм улюбленим матеріалом.

 

— Що тебе надихає? 
 — Мене дуже надихають гори. Після поїздки  залишається відчуття наповненості енергією, новими ідеями та натхненням. Нікого не здивую, якщо скажу, що надихають також подорожі в нові міста та країни, улюблені квіти, море — все прекрасне, що є навколо нас, а ми так рідко його помічаємо. Але найбільше мене надихають роботи інших художників та спілкування з хорошими і позитивними людьми. 
 
— Де ти зазвичай твориш? 
 — В мене нема конкретного місця, де я працюю, і це багато кого дивує. Найголовніше для мене — тиша, самотність та хороша музика. Цього вистачає, щоб пробудити натхнення і бажання працювати над новою роботою. Мого творчого “арсеналу” недостатньо для того, щоб створити майстерню, хоча, зізнаюсь, дуже про неї мрію і вже уявляю, який вигляд вона матиме. 
 
— Які почуття найчастіше супроводжують тебе в момент творення робіт? 
 — Різні: від спокою до безмежної любові. Але, ніколи не сідаю творити у негативному настрої. Вірю, що енергетика людини впливає й на роботу. Для мене важливо, щоб мої роботи були зроблені з любов‘ю. 
 
— Чи важливий для тебе, як для мисткині, фідбек від публіки? 
 — І так, і ні. Люди різні і кожен сприймає мою творчість на свій лад. Комусь вона подобається, хтось байдужий, а хтось розкритикує кожну деталь. Публіка — це важливо. Мені дуже приємно, коли я отримую позитивні відгуки про свою роботу, але чужа думка не повинна перешкоджати і диктувати свої умови незалежно від того, позитивна вона, чи негативна. Все маю в вирішувати лише я. 
 

— Розкажи детальніше про техніки, у яких ти працюєш? 
— Моїм фаворитом є графічна техніка. Дуже подобається працювати олівцями (як кольоровими, так і чорно-білими), найбільше замовлень маю саме ними. Також дуже 
люблю пастель, а рік тому відкрила для себе олійний живопис.  
 
— Твої найулюбленіші художники?
— Для мене найбільш близькою є творчість імпресіоністів та постімпресіоністів, тому більшість улюблених художників саме з цих напрямків — Клод Моне, Едуард Мане, Ван Гог, Поль Сезан, Поль Гоген. Але також захоплююсь роботами Едгара Дега, Фріди Кало, Рафаеля Санті і мадоннами Леонардо да Вінчі. Серед українських художників це Марія Приймаченко, Тетяна Яблонська, Катерина Білокур, Іван Марчук, Олег Шупляк.