Успішно!

біхелсі

Головний комунальник Луцька розповів, чому не ходить на світські заходи

Іван Кубіцький – родом із Львівщини, та в житлово-комунальне господарство Луцька потрапив ще у 1989 році: за направлення з львівського «політеху», де проходив навчання. І вже більше шести років Іван Євгенович – головний у цій сфері.

Як господарюється головному комунальнику Луцька у власній оселі, чи часто користується послугами «жеку» і чим займається у вільний час, «Таблоїд Волині» вирішив розпитати в Івана Кубіцького про непублічний бік життя.
 
 
– Ви займаєте посаду директора Департаменту житлово-комунального господарства. А самі користуєтеся послугами «жеку»?
 
– Я – такий самий житель, як і всі і, звісно, користуюся послугами «жеку». Проживаю в багатоквартирному будинку на вулиці Кравчука. Будинок обслуговує ЖЕК №11. Абсолютно ніяких проблем немає. От минулого року «скинулися» і поставили собі лічильник.
 
[caption][img data=def]08_02_2016_539770229/1.jpg[/img] На сесії Луцької міськради Іван Кубіцький – обов’язковий гість[/caption]

– А як справляєтеся з роботою по господарству? Якщо щось виходить з ладу, ремонтуєте самі, чи викликаєте профільних працівників?
 
– Коли у квартирі щось ламається, то стараюся справитися з цим сам, якщо це мені під силу. Те, що входить до обов’язків «жеку», виконують працівники. Якщо ви проживаєте у багатоповерхівці, то ми з вами за ці послуги платимо щомісяця приблизно сто гривень. Тому ми в праві це вимагати.
 
– Через свою посаду ви практично цілодобово повинні бути на зв’язку і у випадку чого виходити на роботу навіть у вихідні. Чи вистачає часу на дозвілля?
 
– Якщо 24 години на добу займатися роботою, то можна завтра опинитися в Липинах. Звісно, шукаю час для відпочинку.
 
– А чим саме займаєтеся, коли знаходите такий час?
 
– Надаю перевагу тихому відпочинку. Полюбляю рибалити. Рибалка – це вільний пошук. Якогось особливого водойму, де найбільше люблю рибалити немає. Це може бути будь-який ставок чи річка, у якій водиться риба.
 
[caption][img data=def]08_02_2016_539770229/2.jpg[/img] Звітуватись в «комуналці» доводиться часто: і на паперах, і на об’єктах[/caption]
 
– А є якісь улюблені заклади у місті?
 
– Люблю відвідувати театр. Це буває рідко, але часом вдається «вирватися». А взагалі полюбляю більше часу проводити на природі, біля води. Харчуватися стараюся вдома. Домашня їжа, все ж, краща.
 
[caption][img data=def]08_02_2016_539770229/1w.jpg[/img] На світських заходах Іван Кубіцький – нечастий гість[/caption]
 
– Вас фактично не видно на світських заходах. У чому причина такої «непублічності»?
 
– Що означає світські заходи? Різноманітні прийоми? Знаєте, ми дуже багато часу проводимо над підготовкою цих всіх заходів, займаємося прибиранням, благоустроєм.
 
Часто керівники міста питають, чому я не приходжу на те чи інше дійство. А я кажу, що до того часу, поки ви сюди прийшли, то я вже був тут п’ять разів і п’ять днів підряд (сміється). Що мені там ще робити? Постояти з вами? Я вже не хочу. Перед тим постояв з двірниками та іншими працівниками.
 
Не дуже люблю ці всі тусовки, якщо говорити по-простому. Краще провести час деінде, наприклад у сімейному колі. Але відзначення серйозних дат, звісно, по мірі  можливості стараюся відвідувати.
 
– Очевидно, ваша нелюбов до публічності стосується й простору інтернету, адже ви не зареєстровані у жодній соціальній мережі?
 
– Коли читаю публікації в інтернеті, не хочу брати в цьому участь. Тим більше, що це може активізувати деяких людей, які не зовсім задоволені тим всім, що відбувається у місті. Зайве полоскання кісток. Для чого це? Мені негативу вистачає і на роботі. Спілкування з народом і їхніх думок не бракує. А те, що лишнє, то вже не дуже корисно для здоров'я.

Спілкувалася Оксана ВЛАСЮК