«Волинський індус» розводить страусів та вивів 14 сортів лохини

Індус Рао Сібмасіва вже рік проживає у Любомльському районі. Чоловік там займається фермерством: вирощує лохини, розводить страусів, качок, гусей та фазанів.

Про риси та нюанси фермерського господарства на Волині індус розповів на сторінках газети «Волинь».

У Римачах Любомльського району розпочав свою справу фермер-індус Рао Сімбасіва. Основою свого господарства іноземець зробив вирощування лохини.

«Минулого року тільки британці спожили її (лохини – авт.) на 4,6 млрд фунтів стерлінгів. Та й американці купують її чимало. Тому експортні ціни на культуру привабливі, – розповідає Рао. – Наша земля (має на увазі Україну – авт.) – це створений Богом рай. Я вивів 14 сортів лохини. Беру листок, з нього виділяю клітину, вживляю її в листок іншого сорту. І з нього в пробірці росте лохина. Минулого року пропонував одному бізнесмену створити лабораторію. Кажу, необхідно 50 тисяч доларів. Це буде друга в світі лабораторія. Він тільки розсміявся. Мовляв, американці на лабораторію витратили 300 мільйонів доларів, а ти створиш за 50 тисяч? А я почав працювати і через півтора місяця мав лабораторію, витративши на неї максимум 7 тисяч доларів. Уже вирощую власні саджанці лохини».

Крім ягід, Рао взявся за тваринництво. Хоча одразу уточнює, що це – додаткова галузь. Мовляв, у міжряддях лохини можна посіяти люцерну, яка й бур’яни заглушить (а значить, не треба буде застосовувати хімікати), і ґрунт азотом збагатить, і на корм згодиться.

Його різновекторне господарство викликає подив і захоплення. На фермі в селі Рівне Любомльського району індус розводить страусів. Наразі їх небагато, але заплановано збільшити стадо. Коли у нас говорять про страусів, то найчастіше мають на увазі африканських. Рао вирощує не лише цих двометрових велетнів, а й менших американських нанду та австралійських ему.

Крім страусів, волинський зять Рао хоче тримати багато гусей, качок, фазанів та перепілок. Але на птахівництві не зупиняється. Вже завіз 680 овець, а невдовзі імпортує ще 1700. Вівці в господарстві кількох німецьких, французьких та англійських порід. Сімбасіва розповідає, що в Індії є великий попит на баранину, адже там живе 1,5 мільярда людей, які не споживають яловичини та свинини.

Якось Рао хотів купити агрофірму, що вирощує худобу. Тварини там були недоглянуті. Індус прямолінійно сказав: із корів знущалися. Ділові волинські бізнесмени були шоковані його словами, а ще більше тим, що до панів на дорогих джипах поговорити про справи прийшов чоловік у порваних штанях. Рао справді не надає великого значення побутовому комфорту. Спить влітку на фермі просто під навісом. Там складені тюки соломи, а зверху покривало. Каже: головне – втілити в життя проект. Тож щодня встає о п’ятій ранку, годину медитує – і до роботи.

Ще Рао випустив у природу 370 диких качок та 128 фазанів. Місцевих мисливців просить не стріляти птахів, поки ті не розмножаться.

«Хіба щастя у тому, щоб мати мільйон? – запитує Рао і сам же відповідає. – Гроші з душею – божественні, гроші без душі – сатанинські. Багатії думають, що пити шампанське за тисячу доларів доларів – велике щастя. Справжнє щастя – допомогти тому, хто потребує, зробити щось добре для людей на цьому світі».