Волинський пенсіонер пише вірші про Дмитра Монатика, Олега Винника та Ані Лорак

Пенсіонер зі Старовижівщини Григорій Зарубич пише вірші та пісні. У його доробку – поезія про Олега Винника, Ані Лорак, Івана Дорна та Дмитра Монатика.

Як пише “Волинська правда”, у селі Смідин проживає життєрадісний чоловік, який, будучи на пенсії, пише різноманітні пісні та вірші. Відомо, що у Смідинській ОТГ виходить друком газета “Смідинська громада”, у якій публікують роботи Григорія Зарубича. Чоловік розповів інтернет-виданню “Волинська правда”, що жага до написання віршів у нього з дитинства. Має у своєму доробку чимало цікавих та різнопланових творів. Чоловік каже, що любить гумор і тому саме в такому стилі написав вірш про Олега Винника.

“Я дивлюся його концерти. Бачу, як люблять його всі жінки. Він – харизматичний, наділений талантом писати і створювати музику. Він молодець, я таких людей дуже поважаю”, – розповідає Григорій Зарубич. Чоловік говорить, що має кілька рядків і про “антиартистів” таких як Ані Лорак, Іван Дорн та інших.

“Я таких не вважаю навіть українськими”, – каже чоловік. Згадали і за волинську зірку Монатіка.

“Він дуже талановитий. Дивлюся його концерти: як він збирає стадіони. Сидить у журі деяких проектів, де судить завжди професійно, по-людськи. У наш вік я думаю, мало хто захоплюється Монатіком, хоча слухати можна. Дуже втішає те, що наш”, – ділиться Григорій Зарубич. Чоловік розповідає, що любить волинських співаків та поетів, згадуючи Василя Гея та Адама Гнатюка,який неодноразово приїжджав у рідне село Григорія Зарубича.

Вірш про Олега Винника оприлюднили на сторінці Сміденcької ініціативи у Facebook. Текст подаємо без змін.

Ох, цей вже мені Винник

Звідки взявся, із чого він виник?
Цей феномен, під назвою Винник.
Той, хто здатен за долю хвилини
Полонити серця всіх жінок України.

Хто він? Маг, чародій, хитрий звабник?
Чи банальний гульвіса, чи бабник?
Наче б ні, на Олега це зовсім не схоже.
Хто, ну хто розгадать допоможе?

Шаленіють жінки всі в екстазі,
Винник-суперкумир! В крайнім разі.
А якщо по великім рахунку,
Винник- скарб неземного гатунку!

За Олежку в вогонь ми і в воду,
За Олежку життя нам не шкода.
Ми за голос його, ніжні руки,
На тортури готові, на муки!

А усмішка його сонцесяйна-
Сила для всіх жінок життєдайна.
Котра гори готова звернути
Рух Землі, уявіть, розвернути.

А щоб вічно Олежик міг жити,
Сонце ладні до нього схилити.
«Винник, Винник..»- луна без кінця,
Хто ж так вразив жіночі серця?

Знаю! Думать й гадать більш не треба,
Цей мужчина їм посланий небом.
Скажу більше, я точно це знаю,
Це частинка небесного раю.

А тепер хтось уявить нехай,
Який весь цей Божественний Рай!
Я давно це представив для себе,
Рай- це Винник на цілеє небо!

На галактики, мегасвіти!
Боже, грішного мене прости.
Про одне, жіночки, вас благаю,
Не спішіть ви занадто до раю.

На землі насолоджуйтесь ним,
Супервинником справжнім, земним.
Райський Винник покличе ще вас,
Як настане для того ваш час.

Як на мене- ото все й розгадка,
А чи може ще більша загадка?
Ох, Олеже, Олеже наш Винник!
Де ти взявся? Ну звідки ти виник?

В мене тоже вопрос один виник,
Ну чого я Зарубич? Чого я не Винник?
Я би тоже хотів заспівать про Ніно.
Та, мабуть, не дано…

Хай вам в житті завжди везе!
З Любов’ю і повагою – Григорій Зарубич