Кажуть, що майстерно розповісти анекдот влучно до місця і часу – це мистецтво. «Таблоїд Волині» вирішив поцікавитися у відомих волинян, який їхній улюблений анекдот.

Звісно, майже всі відразу пригадали анекдоти з перчинкою, проте для публікації написали щось пристойніше. Та от, до вашої уваги «лайтові» анекдоти від волинських віпів.

[img data=def]01_04_2015_1099487685/1.jpg[/img]
Людина, життя якої тісно пов’язане з гумором та анекдотами – Валерій Пельц, директор всеукраїнської ліги «КВН», розказав аж два свої улюблені анекдоти.

«Мужик телефонує своїй тещі:
- Заберіть свою дочку до себе. Ми прожили з нею тільки місяць, а я уже не можу!!!
Теща: -
Вибач зятьок, після 14-ти днів виробник товар назад не приймає!»

«Агент, що рекламує пилососи, входить у квартиру, демонстративно розипає в коридорі принесене з собою сміття і каже господині:
- Якщо мій пилосос не збере це до останньої крихти, то я готовий все це з'їсти! Куди ви, пані?
- По ложку. У нас вже третій день світла немає»

[img data=def]01_04_2015_1099487685/2.jpg[/img]
Головний редактор «Волинського інформаційного порталу», жінка з відмінним почуттям гумору, Ольга Булковська, розповіла гостренький анекдот :

«Чоловік «невчасно» повертається додому і застає цікаве сцену.
- Що цей мужчина робить у нашій спальні? – кричить він обурено до своєї благовірної.
Дружина (млосно потягуючись) :
- ЧУ-ДЕ-СА…»
 
[img data=def]01_04_2015_1099487685/3.jpg[/img]
Музикант Сергій Шишкін  розповів анекдот «на любителя».
 
« - Янкель. Скажи "муха".
 - Ну, муха.
 - А без "ну"?
 - Муха, ну...»
 
[img data=def]01_04_2015_1099487685/4.jpg[/img]
Директор департаменту інфраструктури і туризму Іван Мирка вирішив повідати анекдот із професійним натяком.

«Врізається 30-ка (маршрутка) набита людьми в стовп. Водій: - Б......ь, копійки розсипались.»
 
[img data=def]01_04_2015_1099487685/5.jpg[/img]
Депутат Луцької міської ради Олександр Пиза теж розповів два анекдоти. Один він почув від священика на службі після розповіді про те, шо нехрещених вінчати не будуть.

«То було ще в ті часи, коли в Єрусалимі переважна більшість євреїв вже прийняла християнство, але так сталося, що Абрам і Мойша ще не похрестилися. Ну і вже настав такий момент, що нехрещеним бути було негарно.
Абрам хитріший і каже Мойші:
- Мойша, друже, а давай в цю неділю похрестимося в церкві?
- Давай, - каже той.
- А давай ти підеш першим, а як з тобою нічого не станеться, то і я піду похрещуся?
- Та й добре!
В неділю прийшли до церкви, Абрам почекав, а Мойша пішов хреститися. Після літургії та похрещення виходить з церкви Мойша - весь такий аж пливе! Розпрямився, погляд добрий, впевнений, кроки тверді - посвячений і охрещений.
Абрам підбігає і запитає:
- Мойша? Як Ти? З тобою все в порядку??
У відповідь Мойжа каже:
- По-перше не Мойша, а Михайло. А по-друге - чого це я благочестивий християнин, буду з якимось нехрещеним жидом розмовляти ?...»
 
І ще один анекдоти із Закарпаття:

« - Женя, а ти своїй жоні ізмєняєш?
- А кому ж іще!?»
 
[img data=def]01_04_2015_1099487685/6.jpg[/img]
Журналіст і волонтер Мирослав Ватащук розповів дуже лаконічний і злободенний анекдот:

«Уряд пообіцяв»
 
[img data=def]01_04_2015_2020973882/11086956_806494036099938_185000347_n.jpg[/img]
Віталій Бобир, директор Кічкарівської пекарні ТзОВ «Волиньторгхліб» розповів такий анекдот:

«Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
- Гаваріш, что yкраінєц тєперь? Ну-ну…Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусе, как всє бaндеровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
- А в школу внучєк на завтрак я тебе дам нє 5 долларов, а 1 грівну. Как в украінском банкє,1 к 5-і. Харашо?
А мати:
- Ну вот сейчас ми будєм кушать осетрінку с крабамі, каторую дядя с Дальнєго вастока прівєз, а Ти будєш кушать картошку, как украінци. Харашо?
Сидять всі їдять… А мати знову, підморгуючи до всіx каже:
- Ну што синочєк, как оно, xарашо бить украінцем, а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
- Я… я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу...».

Спілкувалась Олена Горєлкіна