Сергій Кошарук – заступник голови Волинської обласної державної адміністрації, ділиться з нами своєю десяткою топових книг.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_1.jpg[/img]
Марія Чумарна. Код української вишивки. В книзі розкривається історія українського коду - української вишиванки, яка несе в собі надзвичайну силу. Письменниця розповідає, що означають зашифровані у візерунках коди вишиванок з різних куточків України, звідки вони пішли, як і де опинилися. До того ж, талановита авторка доводить й багато історичних аспектів. Читав цю книгу із величезним захопленням: хоча вона і не художня, але чимось торкнула. Перш за все, напевно тим, що розповідає про рідні, надзвичайно духовні і близькі для кожної людини речі.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_2.jpg[/img]
Брати Капранови. “Закон Братів Капранових”. Після цієї книги прочитав і решту творів цих авторів. Написане належить до публіцистичного жанру і містить в собі все те, про що я думав, іноді говорив, часом здогадувався. Братам вдалося вивести на папері все настільки правильно, логічно й неспростовно, що й нема чого додати. Відверто скажу, що після прочитання мені набагато легше стало говорити з людьми на багато спірних тем, наприклад щодо української мови. Варто відзначити й те, що ці письменники також мають у своєму доробку чудові дитячі книги.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_3.jpg[/img]
Антон Чехов “Спать хочеться”.  Правда життя з уст класика, яка завжди є актуальною, ніколи не старіє і завжди торкає. У короткій формі письменник зумів розповісти та показати всю психологічну драму дівчинки-підлітка. Після прочитання починаєш жити зовсім по-іншому, з іншими - більш націленим поглядами на життя. Прочитав Чехова і наче прожив півжиття — стільки набрався досвіду.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_4.jpg[/img]
Ольга Ляснюк. “Поцілунки у скло”. Поетеса вразила тим, що іноді їй достатньо всього лише два слова, аби передати глибокий зміст - цілий Всесвіт. Вважаю, що сучасники поки-що до кінця не оцінили талант Ольги, але нічого – все ще попереду, адже в неї надзвичайна поезія, глибока й справжня.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_5.jpg[/img]
Ніна Вітковська. “Плакали берези”. Збірка наповнена коротенькими оповіданнями – правдивими життєвими історіями, які торкають душу і від яких навертаються на очі сльози. Вони нікого не залишать байдужими, адже наповнені вічною глибокою прозою життя. Перечитував їх кілька разів і напевно зроблю це знову.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_6.jpg[/img]
Кузьма Скрябін “Я, Побєда і Берлін”. Літературний дебют відомого українського співака Кузьми, лідера групи «Скрябін», якого, нажаль, уже нема з нами. До збірки увійшли дві повісті, які своїм почуттям гумору та веселим настроєм розсмішать навіть ну дуже серйозних читачів. Мова у книзі жива, хоча автор і вживає нецензурні слова, але читається легко. Як на мене, збірка вийшла добра, життєрадісна, яка надихає на пригоди, які безумовно переживає кожна молода людина.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_7.jpg[/img]
Джон Кехо. “Подсознание может все”. Ця книга змінила моє життя. Прочитав її ще у 2005 році, після чого у моєму житті відбулося багато позитивних змін. Я почав діяти зовсім по-іншому і все, чого прагнув — отримав, всіх цілей, які ставив перед собою — досягнув. Вона допомогла мені отримати не лише впевненість у власних силах, а й зрештою стати тим, ким я є зараз. Там є спеціальні тренінги та техніки, які навчають здійснювати бажання. З цієї серії можу назвати ще Мирзакарима Норбекова “Опыт дурака, или путь к прозрению»: правда, пройшов лише один курс, але воно того вартувало. Та Стівена Кові «Восьма звичка: від успішності до величі».
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_8.jpg[/img]
Луцій Анней Сенека.  «Моральні листи до Луцилія». Шикарний український переклад. Ця книга дала мені відповіді на багато запитань. Всього збірка налічує більше ста листів різного розміру, кожен з яких починається вітанням до Луцилія. У цих листах автор дає поради, багато пише про свободу волі, любов, дружбу й смерть. Окрім того, вони є цінною інформацією про життя у Римі тих часів. Багато висловів згодом стали крилатими.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_9.jpg[/img]
Валентин Мороз. "Україна у двадцятому столітті". Монографія, яку написав видатний чоловік, історик за професією, політв’язень, якому довелося пройти нелегкий життєвий шлях. У книзі автор не ділить історичних осіб на героїв чи зрадників, а намагається подати мотивацію їхніх дій у певні періоди їхнього життя, безумовно кожен із яких по-своєму був суперечливим і складним. Також письменник змальовує головних осіб, як у позитивних, так і в негативних ракурсах, оцінюючи їхні вчинки суто на базі історичних фактів, а не особистого ставлення. Досить цікава книга.
 
[img data=def]26_05_2015_1291927497/knyga_10.jpg[/img]
Марина та Сергій Дяченки. В принципі виділити якусь одну книгу важко, люблю їх читати з дітьми, адже колись і сам захоплювався фантастикою, а тут вразило те, що це справжнє українське фентезі. Образи у них виходять прості та невимушені, досить яскраві та емоційні. До того ж, у своїй творчості автори піднімають багато актуальних тем. Та й слід пам’ятати, що все, що колись було фантастикою та вимислом, зрештою перетворилося у дійсність.
 
Записала: Олена КРАВЧУК