Топ-10 захоплюючих книг від Сергія Кошарука

Сергій Кошарук – заступник голови Волинської обласної державної адміністрації, ділиться з нами своєю десяткою топових книг.


Марія Чумарна. Код української вишивки. В книзі розкривається історія українського коду - української вишиванки, яка несе в собі надзвичайну силу. Письменниця розповідає, що означають зашифровані у візерунках коди вишиванок з різних куточків України, звідки вони пішли, як і де опинилися. До того ж, талановита авторка доводить й багато історичних аспектів. Читав цю книгу із величезним захопленням: хоча вона і не художня, але чимось торкнула. Перш за все, напевно тим, що розповідає про рідні, надзвичайно духовні і близькі для кожної людини речі.


Брати Капранови. “Закон Братів Капранових”. Після цієї книги прочитав і решту творів цих авторів. Написане належить до публіцистичного жанру і містить в собі все те, про що я думав, іноді говорив, часом здогадувався. Братам вдалося вивести на папері все настільки правильно, логічно й неспростовно, що й нема чого додати. Відверто скажу, що після прочитання мені набагато легше стало говорити з людьми на багато спірних тем, наприклад щодо української мови. Варто відзначити й те, що ці письменники також мають у своєму доробку чудові дитячі книги.


Антон Чехов “Спать хочеться”. Правда життя з уст класика, яка завжди є актуальною, ніколи не старіє і завжди торкає. У короткій формі письменник зумів розповісти та показати всю психологічну драму дівчинки-підлітка. Після прочитання починаєш жити зовсім по-іншому, з іншими - більш націленим поглядами на життя. Прочитав Чехова і наче прожив півжиття — стільки набрався досвіду.


Ольга Ляснюк. “Поцілунки у скло”. Поетеса вразила тим, що іноді їй достатньо всього лише два слова, аби передати глибокий зміст - цілий Всесвіт. Вважаю, що сучасники поки-що до кінця не оцінили талант Ольги, але нічого – все ще попереду, адже в неї надзвичайна поезія, глибока й справжня.


Ніна Вітковська. “Плакали берези”. Збірка наповнена коротенькими оповіданнями – правдивими життєвими історіями, які торкають душу і від яких навертаються на очі сльози. Вони нікого не залишать байдужими, адже наповнені вічною глибокою прозою життя. Перечитував їх кілька разів і напевно зроблю це знову.


Кузьма Скрябін “Я, Побєда і Берлін”. Літературний дебют відомого українського співака Кузьми, лідера групи «Скрябін», якого, нажаль, уже нема з нами. До збірки увійшли дві повісті, які своїм почуттям гумору та веселим настроєм розсмішать навіть ну дуже серйозних читачів. Мова у книзі жива, хоча автор і вживає нецензурні слова, але читається легко. Як на мене, збірка вийшла добра, життєрадісна, яка надихає на пригоди, які безумовно переживає кожна молода людина.


Джон Кехо. “Подсознание может все”. Ця книга змінила моє життя. Прочитав її ще у 2005 році, після чого у моєму житті відбулося багато позитивних змін. Я почав діяти зовсім по-іншому і все, чого прагнув — отримав, всіх цілей, які ставив перед собою — досягнув. Вона допомогла мені отримати не лише впевненість у власних силах, а й зрештою стати тим, ким я є зараз. Там є спеціальні тренінги та техніки, які навчають здійснювати бажання. З цієї серії можу назвати ще Мирзакарима Норбекова “Опыт дурака, или путь к прозрению»: правда, пройшов лише один курс, але воно того вартувало. Та Стівена Кові «Восьма звичка: від успішності до величі».


Луцій Анней Сенека. «Моральні листи до Луцилія». Шикарний український переклад. Ця книга дала мені відповіді на багато запитань. Всього збірка налічує більше ста листів різного розміру, кожен з яких починається вітанням до Луцилія. У цих листах автор дає поради, багато пише про свободу волі, любов, дружбу й смерть. Окрім того, вони є цінною інформацією про життя у Римі тих часів. Багато висловів згодом стали крилатими.


Валентин Мороз. "Україна у двадцятому столітті". Монографія, яку написав видатний чоловік, історик за професією, політв’язень, якому довелося пройти нелегкий життєвий шлях. У книзі автор не ділить історичних осіб на героїв чи зрадників, а намагається подати мотивацію їхніх дій у певні періоди їхнього життя, безумовно кожен із яких по-своєму був суперечливим і складним. Також письменник змальовує головних осіб, як у позитивних, так і в негативних ракурсах, оцінюючи їхні вчинки суто на базі історичних фактів, а не особистого ставлення. Досить цікава книга.


Марина та Сергій Дяченки. В принципі виділити якусь одну книгу важко, люблю їх читати з дітьми, адже колись і сам захоплювався фантастикою, а тут вразило те, що це справжнє українське фентезі. Образи у них виходять прості та невимушені, досить яскраві та емоційні. До того ж, у своїй творчості автори піднімають багато актуальних тем. Та й слід пам’ятати, що все, що колись було фантастикою та вимислом, зрештою перетворилося у дійсність.

Записала: Олена КРАВЧУК