Режисерка луцького театру «ГаРмИдЕр»розповіла про власний кошмар і ритуали на сцені

29 Січня 2017
Що роблять у театрі з нездарами, як реагують на критику, для чого мити сцену власноруч та лежати на ній, дізнались усі, хто завітав на зустріч з керівником Народного аматорського театру-студії «ГаРмИдЕр».

Розмова відбулась у Молодіжному центрі Волині в п’ятницю, 27 січня. Провели захід в рамках Менторської програми «Персона», пише «Район.Луцьк».

Спочатку Руслана Порицька розповідала про свою діяльність у режисурі, акторській майстерності та журналістиці, проте більша частина заходу була присвячена відповідям на запитання.

Керівник театру влаштувала справжню боротьбу за два квитки на виставу «Кінь, який їздив верхи». Їх мала отримати людина, яка поставить найкраще запитання. Отримавши додатковий стимул, відвідувачі заходу не втомлювались розпитувати про театр та особисте життя творчої сім’ї Руслани Порицької.



Переможницею стала Катерина Білохвіст із запитанням «Опишіть п’ятьма словами, що для Вас є «ГаРмИдЕр»?

«Це сім’я, це все, це мрія, це глядач і одне дуже негативне слово – це кошмар», – відповідає Руслана Порицька, після чого публіка «вибухає» сміхом.

Останню асоціацію режисерка пояснила тим, що улюблена справа заряджає і з’їдає одночасно. Це стадія такої одержимості, коли розумієш, що і без того ніяк, і з цим жити теж складно.

Впродовж зустрічі пролунало кілька дивакуватих запитань на кшталт «що роблять у театрі з нездарами?», «що я тут роблю?», «хто я?», які викликали сміх у публіки та запрошеної гості заходу.



Керівник театру зазначила, що неталановитих не існує і у кожного є хист до чогось. Якщо людина розуміє, що театральну сцену обрала помилково – вона може просто піти займатись чимось іншим.

«Якщо в людини не виходить – значить вона не отримує від цього задоволення, якщо вона його не отримує, то для чого витрачати свій час? Вона йде в інше місце, де може отримати це задоволення», – стверджує Руслана Порицька.

Цікавими для гостей заходу були закулісні секрети акторської групи. Виявляється, у театрі «ГаРмИдЕр» є свої ритуали.

«Я вважаю, що процес очищення сцени є сакральним. Особливо, коли ми приїжджаємо на чужу сцену, всі мають лягти на неї, відчути її. З однієї сторони, ми банально технічно перевіряємо, чи нема ніяких заноз, а з другої – налагоджуємо зв’язок. Якщо є така можливість – варто помити сцену самому», – ділиться секретами керівник театру.



Розповіла Руслана Порицька про власне ставлення до критики, що лунає на адресу театру. Основну її частину вона вважає боягузливою і ставиться до неї байдуже. Проте фахову критику керівнику театру чути дуже приємно.

«Критика для мене дуже бажана і ми за нею їдемо куди завгодно. Це коли ми відіграли виставу, зібралися члени журі або інші фахові люди і висловили свої враження. Це здорова критика і це те, про що я мрію», – каже режисерка.

Завершилась зустріч оплесками та схвальними відгуками. Особливо раділа власниця виграних квитків на виставу «Кінь, який їздив верхи».

«Я дуже-дуже щаслива, що мені випала можливість отримати квитки. Хотіла потрапити на виставу саме на цих вихідних, про квитки взагалі забула і тут такий неочікуваний поворот. Я дуже задоволена, зустріч була класна. Руслана щира, відкрита людина, вона нічого не приховувала від публіки, це було дуже приємно», – ділиться емоціями Катерина Білохвіст.



Розповідає про свої враження відвідувачка та активна «запитувальниця» заходу Анастасія Тумік.

«Перш за все мене зацікавила зустріч із такою відомою в Луцьку людиною, яка займається театром, що має успіх і неоднозначні відгуки: як схвальні, так і критику. Я теж не маю однозначної думки, бо не всі їхні п’єси мені подобаються. Мені було цікаво послухати саме режисера-постановника, оскільки він керує процесом створення та режимом підготовки до вистав» – підсумувала Анастасія Тумік.
0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter