Успішно!

біхелсі

Луцьк, Ковель, Шацьк – показали, куди варто поїхати на Волині

У топ найцікавіших потрапили Ковель, Шацьк, Олика, Любомль, Оконські джерела, Українська "Амазонія" та чимало іншого.

До Дня Незалежності України 24 канал підготував спецпроект про наймальовничіші куточки кожного регіону нашої Батьківщини.

В одній із підбірок запропонували переглянути найцікавіші місця Волинської області, які безумовно вразять. У топ найцікавіших потрапили Ковель, Шацьк, Олика, Любомль та чимало іншого.

***
Можливо, Волинська область, попри наявність великої кількості архітектурних і природних пам’яток, у туристичному плані є не такою розкрученою, як, до прикладу, Львівщина або Тернопільщина, але й тут є місця, які стовідсотково не залишать байдужим нікого. Чого лише варті містечко Олика або долина річки Прип’ять, особливо там, де у неї впадає Стохід. Не забуваймо і про найпопулярніші її цікавинки – власне обласний центр Луцьк і Шацьк із його озерами.

Древня столиця краю Луцьк

Більшість розпочинає ознайомлення з принадами Волині саме з Луцька, і не дарма. Це не лише найбільший населений пункт і обласний центр, а й одне з найстаріших міст України. Відомо, що місто існує вже близько тисячі років, проте досі ніхто не може сказати точно, коли ж воно виникло. За радянською традицією, прийнято вважати, що вперше згадується Луцьк в Іпатіївському літописі під 1085 роком, щоправда польські хроністи Ян Длугош і Мартін Кромер називали більш ранні дати – зокрема, 1073 і 1018 роки.

Такий давній вік Луцька безумовно відобразився на архітектурному обличчі міста – тут можна зустріти як вельми древні споруди, найдавнішим з яких є Замок Любарта, так і більш сучасні, де, звичайно, вирізняється Будинок архітектора Голованя. Вищезазначені та решта цікавих будівель розташовуються у Старому місті, а також є частиною історико-культурного заповідника "Старий Луцьк".

1

 

Найвідомішою спорудою міста, звичайно, вважається Луцький замок, або Замок Любарта, який є одним з небагатьох, що зберігся в Україні. Крім того, його можна побачити на купюрі номіналом 200 гривень. Збудовано фортецю було ще в XIV столітті, та складалася вона з двох замків: Окольного та Верхнього, але до сьогоднішнього дня фактично у первозданному вигляді дійшов лише перший. Нині на його території діють два музеї – Музей книги (окрім книг, надрукованих у XVII – XX століттях, тут можна також побачити старовинні друкарські верстати) та Музей дзвонів (найстарішому дзвону вже – понад 350 років, а сам музей розмішується у дерев'яній Владичій вежі XV століття). Також тут виставлено колекції старовинної зброї та кераміки. Щорічно проводяться у замку й різноманітні культурні фестивалі.

Щодо Будинку архітектора, або місцевого Будинку з химерами, як його ще називають лучани, то це вже архітектурна пам’ятка сучасності. Розробив його проект у 1980-х роках волинський архітектор Ростислав Метельницький, а самим оформленням зайнявся скульптор Микола Головань, який власне тут і проживає та продовжує творити досі. Сама споруда нагадує середньовічний замок з рисами готики й бароко, а прикрашають її (стіни, дах, подвір’я) понад 500 скульптур різних стилів, які митець здебільшого виготовляє з каменю та зеленого пісковика.

Загалом у Луцьку є багато місць, які варто відвідати. Перш за все, це найстаріша площа міста – Ринкова, де розмістилася величезна кількість старих кам’яниць та колись стояла міська ратуша (її знищила пожежа у XVIII столітті). Також не забудьте пройтися пішохідною вулицею Лесі Українки, на якій Вас зустрінуть численні кав’ярні, галереї та крамнички. Серед інших цікавинок відзначимо Петропавлівський костел (XVII – XVIII століття), який манить не лише своєю надзвичайною архітектурою, а й загадковими та оповитими легендами підземеллями, Лютеранську кірху, що від дня відкриття у 1906 році була головним на Волині храмом німецьких колоністів, а сьогодні є баптистським Будинком Євангелія, Домініканський монастир (вперше зведено у XIV столітті, відбудовано у 1321 році) , що колись був єдиним у Луцьку, Монастир бригідок (XVII століття) з його підземеллям, що ведуть прямо до річки Стир, Велику синагогу (XVII століття), яка колись виконувала оборонні функції та має відповідну вежу, а також Собор Святої Трійці (XV століття), з дзвіниць якого відкривається прекрасний краєвид і найбільший дзвін тут важить 3 тонни.

Є на що подивитися й на околицях Луцька. Звісно, особливої уваги заслуговує Жидичинський монастир, про який, згідно з Іпатіївським літописом, згадували ще у XII столітті та куди приїздив молитися князь Данило Галицький. Але до сьогодні зберігся лише комплекс, який на місці дерев’яного збудували вже у XVII столітті, – це Миколаївська церква з дзвіницею, будинок єпископа, будівля семінарії. Також неподалік обласного центру, а саме у селі Рокині, розкинулося справжнє волинське село XIX століття, де можна не лише познайомитися з давніми традиціями, а й навіть взяти шлюб у старовинній капличці.

Маленька, але така дивовижна Олика

Це одне з найгарніших містечок Волинської області. Хоча його розміри не вражають, однак кількість історичних пам’ятників на 1 квадратний метр робить Олику чи не найпривабливішим місцем у регіоні. Розмістилася вона за 40 кілометрів від обласного центру у бік Рівного, а перша згадка про неї датується ще XII століттям. Вже у XVI столітті місто отримало Магдебурзьке право та з того часу стало резиденцією знатного роду Радзивилів, які тут проживали аж до 1939 року, допоки радянська влада не заарештувала останнього його представника Януша Францішека. Після цього місто почало занепадати та перетворилося на селище міського типу.

Про минулу велич Олики сьогодні нагадують власне замок Радзвилів із палацом і фортифікаціями, який було вперше зведено у XVI столітті та потім ще кілька разів перебудовано (нині на його території функціонує психіатрична лікарня), Троїцький костел з магнатською усипальницею (XVII століття), що вважається найкрасивішим на Волині, старовинний костел Петра та Павла (XV століття), який прикрашає портал з трикутним фронтоном, барокова Стрітенська церква (XVII століття), що є найдавнішим православним храмом у Олиці та де зберігається 21 пам'ятка сакрального мистецтва, Луцька брама (XVI століття), що є єдиним збереженим фрагментом потужних міських укріплень, а також давній покинутий католицький цвинтар. Ріс свого часу навколо замку й ландшафтний парк з цінними породами дерев, який було знищено після приходу СРСР – ними радянські солдати опалювали приміщення взимку. Щоправда, до сьогодні залишився живописний ставок.

 



Подих Київської Русі у Володимир-Волинському

Третє за чисельністю місто Волинської області (кількість населення складає близько 40 тисяч осіб), яке розкинулося на правому березі річки Луга. Володимир вважається одним із найдавніших населених пунктів всієї України, оскільки вперше згадується ще у "Повісті минулих літ" під 988 роком. Про його колишню велич говорить і те, що він свого часу був як столицею Володимирського, так і Галицько-Волинського князівств.

У Володимирі-Волинському усе дихає історією та кожна епоха залишила тут свої сліди, в тому числі й на архітектурі. Серед найцікавіших споруд міста неабияк вирізняються білокам'яний Успенський собор часів Мстислава Ізяславича з єпископським палацом і дзвіницею (XII століття), Василівська церква-ротонда (XII-XIV століття), що не має аналогів у світовій архітектурі, костел Якима та Анни (XVIII століття), Миколаївська церква (XVIII століття). Також варто оглянути земляні замкові вали (ХIII – XIV століття), Лютеранську кірху, Домініканський монастир та каплицю Святого Володимира.


Поблизу Володимира, у селищі Зимне, розмістилася ще одна цікавинка, а саме один із найдавніших в Україні Святогірський Успенський монастир (X століття), який побудував князь Володимир – це була його резиденція. Увесь комплекс складається з Успенського собору (XV століття), церкви Іуліанії Ольшанської (так званий княжий терем), Троїцької церкви (XV століття), печер ХІ-ХІІ століть та церкви Святого Варлаама, яка заховалася в одній із них, а також з оборонних монастирських мурів із вежами (XV століття) та дзвіниці. Головна ж святиня храму – Зимненська ікона Богоматері. Крім того, неподалік монастиря свого часу було древнє городище (VI-IX століття). Не оминемо увагою й краєвиди, що відкриваються звідси на долину Луги та на сам Володимир-Волинський.
 

Чудодійні Шацькі озера

Мабуть, найпопулярніше місце відпочинку влітку серед жителів Правобережної України. До складу Шацького національного природного парку, який включено до списку біосферних заповідників ЮНЕСКО, входять понад 30 озер, що розкинулися посеред лісових масивів між річками Прип’ять і Західний Буг, а загальна їхня площа становить близько 70 квадратних метрів.

Найбільшим, найглибшим (не лише на Волині, в й у всій Україні) і найвідомішим озером Шацького природного комплексу є Світязь: площа його становить 27,5 квадратних метрів, а максимальна глибина – понад 58,6 метрів. Також своїми розмірами вражають Пулемецьке, Люцимер і Кримне.

Сьогодні територія навколо Шацьких озер активно забудовується все новими базами відпочинку та особняками, відтак незаймані місця потихеньку зникають. А ця місцевість славиться своїм багатим рослинним світом, гніздами рідкісних птахів, мальовничими краєвидами та цікавими природними об’єктами. Та й попри це, тут все ще можна знайти куточок для відпочинку: як активного на воді, так і велосипедного або пішого.

Любе місце Любомль

Ще один древній насалений пункт на Волині, перша згадка про який датується 1287 роком. Походження назви міста Любомля пов'язують із князем Володимиром Васильковичем, який власне є його засновником. Відповідно до літопису, монарх тут не лише любив відпочивати та проживав разом із родиною, а й приймав послів, давав розпорядження та навіть укривався від татарського князя Ногая. Також князь укріпив, розбудував і оживив це місто. У зв’язку з цим у народі виникла легенда, що одного дня Володимир викрикнув "любо мне здесь", а літописці зі свого боку додають, що душа князя тут раділа та у благості перебувала.

3

Нинішній Любомль є досить невеличким – трохи більше ніж 10 тисяч осіб, але і він може похвалитися винятковими пам’ятниками. Зокрема, раніше на місці Любомля існували два городища: Замчище та Шопи. За словами істориків, вони є залишками літописного міста XIII століття.

Крім того, у місті збереглося кілька визначних будівель. Так, найстарішим храмом тут вважається Церква святого Георгія, яку було збудовано ще у XIII столітті. Також частково до наших днів дожив Палац Браницьких (XVII століття), а саме південне його крило, однак свого часу це був багатооб’ємний палацовий корпус, який складався з чотирьох частин. Можна відвідати у Любомлі найстаріший римо-католицький храм Волинської області – костел Святої Трійці (XV століття), що упродовж своєї історії служив і як культова споруда, і як фортеця. За легендою, збудував його король Владислав II Ягайло після перемоги над татарським військом, яке напало на правителя якраз поблизу Любомля, коли той повертався з походу.

Серед пам’яток місцевого значення акцентуємо увагу на забудові центральної частини, де вирізняються кілька цікавих кам’яниць (кінець XVII-го – початок XX століть), і дерев'яній церкві Різдва Пресвятої Богородиці, яку було побудовано у 1884 році.

Осередок козацької слави на заході – Берестечко

Є на Волині одне дуже маленьке містечко, що навіть не набере і двох тисяч жителів, але його ім’я знає практично кожен українець. Розповідаємо про безпосередньо пов’язане з козаками Берестечко, яке стало відомим після пам’ятної битви гетьмана Богдана Хмельницького у 1651 році. Саме ж місто виникло лише за два століття до тих подій, а у 1547 році отримало Магдебурзьке право.



Битва під Берестечком вважається найбільшою у національно-визвольній історії України. У ній із одного боку брали участь Військо Запорозьке під командуванням Хмельницького та союзні йому кримськотатарські воїни Ісляма III Ґерая, а з другого – армія Речі Посполитої під керівництвом короля Яна II Казимира. Відповідно до історичних джерел, кількість поляків становила близько 300 тисяч осіб, а українців з кримськими татарами – до 130 тисяч. У підсумку перемогу відсвяткувала польська армія, однак козаків не було розгромлено, а причиною поразки називають те, що татари зненацька залишили поле бою та захопили з собою українського гетьмана.

Власне з козацькими часами пов’язано більшість пам’ятників Берестечка. Зокрема, заслуговує уваги меморіал "Козацькі могили", який було зведено у 1914 році на місці вище зазначеної битви. До складу цього комплексу входять Георгіївський монастир (XX століття), дерев’яна Михайлівська церква (XVII століття) та пантеон загиблих козаків.

Обов’язково слід відвідати у Берестечку й костел Святої Трійці (XVII століття), що є частиною однойменного собору (XX століття) – обидва вражають своєю величчю та витонченістю. До слова, це один із найбільших храмів в Україні. Також варті уваги каплиця Святої Теклі (XVII століття), так званий Мурований стовп (XVI), що стоїть на могилі колишнього власника містечка князя Олександра Пронського та мальовничі краєвиди довкола. Додамо, що неподалік Берестечка розташовується місцеве "море" – Хрінницьке водосховище, що є найбільшим штучно створеним водним об'єктом області.

Українська "Амазонія" – Національний природний парк "Прип'ять – Стохід"

Волинська область може похвалитися ще однією унікальною природною пам’яткою, яка так нагадує долини Амазонки, щоправда, є набагато чарівнішою та магічнішою. Національний природний парк "Прип'ять – Стохід" було створено у 2007 році та складається він із низки заказників. Загальна його площа становить майже 40 тисяч гектарів, де переплелися болота, піщані дюни та ліси. Але найбільше тут ваблять природні комплекси лабіринтів річок Прип'яті та Стоходу, якими плисти на човні – лише одне задоволення.

Природний світ парку є дуже багатим і різноманітним. Зокрема, тут можна зустріти реліктові дерева та чагарники, а більшість тварин занесено до Червоної книги. Сподобається ця місцевість і шанувальникам співу птахів, які наповнюють місцеві ліси. Крім того, тут розгляглися шість унікальних озер, які, за словами вчених виникли ще у дольодовиковий період і є багатими на гліцерин.

Але не лише природою бере ця місцевість, припаде вона до смаку і любителям давнини, які безумовно вподобають Любешів із його історичними пам’ятками XVII – XVIII століть. Перш за все, тут заслуговує уваги садиба Чарнецьких, від якої, на жаль, залишилися лише в’їзні ворота та ландшафтний парк. Також варто відвідати у цьому містечку келії Монастиря піарів (XVII століття), що свого часу був будинком колишньої монастирської школи та тут навчався Тадеуш Костюшко, та Костел і келії монастиря капуцинів (XVIII століття).

Місця, про які неможливо не згадати

Як бачимо, Волинська область – дуже багатий край на різноманітні природні та архітектурні пам’ятники, і про всі в одному матеріалі не розкажеш. Однак є кілька місць, про які хоча б коротко, але слід загадати.

Оконські джерела

Ця гідрологічна пам’ятка природи розташовується у південній частині села Оконська Маневицького району. Примітним тут є те, що у центрі озерця, глибина якого становить близько трьох метрів, б’ють два потужних джерела карстових вод. У підсумку вода виходить з-під землі зі значним тиском і на поверхні утворюються два куполоподібні фонтани, з яких постійно витікають грудочки крейди.

Ковель

Друге за кількістю населення місто Волинської області. Сьогодні він є найбільшим промисловим центром регіону, але й у культурному плані йому є що розказати та показати. Коли саме виник населений пункт на цьому місці, точних свідчень немає, але відомо, що у 1518 році з села Ковле утворилося місто та йому було надано Магдебурзьке право. У зв’язку з такою давньою історією нинішній Ковель може похвалитися кількома архітектурними пам’ятниками, де особливу увагу заслуговують кам’яниці центральної частини та культові релігійні споруди, найстарішою з яких є Благовіщенська церква, що має понад 500-літню історію.

5

Лесині місця

Видатна українська поетеса Леся Українка народилася саме на Волині та багато писала про цей край, відтак тут є безліч місць, що носять її ім’я або з нею пов’язані. Але зупинимося на трьох найвизначніших.

Перше – це музей Лесі Українки, розмістився у Колодяжному під Ковелем і має безпосередній стосунок до поетеси. Зокрема, його відкрито на території садиби родини Косачів і тут майбутня літераторка не лише провела дитинство та юність, а й почала писати перші твори, яких налічується близько 80.

Також у Ковельському районі, а саме в урочищі Нечимне, функціонує ще один музей Лесі Українки. Цікавим є те, що саме у цій місцевості мисткиня проводила все літо та згодом описала її у "Лісовій пісні". Відтак, на території закладу можна побачити колодязь дядька Лева та галерею дерев’яних скульптур.

Третій з нашого списку музей розташовується вже у Луцьку на вулиці Драгоманова, хоча сама Леся тут прожила лише кілька місяців, натомість у цьому будинку працював її батько – Петро Косач. На території закладу виставляється експозиція "Лесина вітальня", а також зберігся під’їзд у вікторіанському стилі та оригінальний внутрішній дворик.
 

Коментарі

ВОЛИНЯНИН:

А де дороги?

16 Серпня 2018, 08:24

Додати новий коментар