Луцький стриптизер розповів про роботу, кохання й непристойні пропозиції

03 Січня 2017
Текст: Соня ГУДИЧ
Фото: з особистого архіву


Знайти час для розмови з лучанином Олександром виявилося непросто. Хлопець має дуже багато захоплень, а еротичні танцювальні шоу відтворює в різних куточках України та Європи. Публіка нічних клубів та запальних дівич-вечорів добре знає його за сценічним псевдонімом «Mr. Tiko». Стриптизер розповів, як реагує публіка в Луцьку, що таке стриптиз і танці для нього, чим жіночий стриптиз відрізняється від чоловічого і для чого він насправді працює.

Луцьк – консервативне місто, де діти мають займатися музикою, бальними танцями або малювати картини, аби здобути похвалу та повагу, а дорослі ніколи не зізнаються, що відвідують стриптиз-шоу чи самі танцюють на пілоні. А от поки хтось соромиться такого захоплення, інші сприймають його як шанс заробляти та можливість реалізувати себе.

– Якими є ваші життєві принципи, що складає основу вашого життя?
– Головне, як і для всіх людей зараз, – це саморозвиток. Я займаюся багато чим. Головне – спорт і танці, а ще розвиваю свій проект і вивчаю програмування. Маю кілька сайтів. Якби я просто сидів і «тупо» займався одним, то нічого не мав би. Тому саморозвиток для мене – щодення робота.

– Ви стриптизер. До цього заняття можуть ставитися по-різному. А що думають батьки?
– Абсолютно адекватно ставляться до моєї роботи. Коли я почав сам себе забезпечувати, будь-які питання зникли. Якби мій син захотів спробувати танцювати, то я б йому з радістю розповів і навіть би показав кілька рухів. Танці та шоу – це робота, ставитися до цього треба саме так.

– Чи бувало таке, що пропонували більше, ніж танці?
– Бувало всяке. Найчастіше таке стається в інтернеті. Хтось пише образи, а хтось хоче «погнати». Спочатку я з такими старався спілкуватися, пояснюючи, що я таким не займаюся, потім досить різко почав відповідати, тепер сміюся я, пишу: «Так, давайте в такому-то місці, в такий-то час. Все зробимо» і все в такому роді. Звісно ж, нічим більшим за танець ні за які гроші не займався.



– Чи є у вас кохана дівчина?
– Ну, зараз ніби так.

– Як ви любите проводити час разом?
– Коли ми разом, а для цього бракує часу, то сили і бажання йти кудись в кіно або на ролики, чи ще кудись, немає. Ми зазвичай просто лежимо, можемо глянути фільм на комп’ютері. Хоча й гуляти ми ходимо.



– Вона вас ревнує до роботи?
– Ця ревнує. Можливо, з цих стосунків навіть нічого не вийде. Стриптиз – це моя робота і все, а залишити я її не хочу і не можу. Адже, кидав танці я багато раз, але завжди повертався.

– Тобто, якби ваша дівчина танцювала стриптиз, то Ви абсолютно просто ставилися б до цього як до роботи?
– Ну ні-і. Жіночий стриптиз абсолютно інший. В чоловічому ви побачите не набагато більше, ніж влітку на пляжі. Це найперше танець, котрий вимагає фізичної підготовки. Дівчата ж танцюють ніжний або й дуже вульгарний танець, по-різному буває. Проте, дівчата в стриптизі в 99-ти відсотках мають не найкраще минуле. На танцполі своїх потенційних коханих шукати – марна справа. Потім все ж «вилізуть» неприємні факти.



– Як на Вас взагалі реагує аудиторія?
– По-різному. Тут роль грає і вік, і статус. Якщо це якісь святкування, то може господар заходу наприклад бути зацікавленим, а деякі гості будуть відверто засуджувати.

– Яка ваша найгірша риса характеру?
–Я дуже впертий. Особливо це стосується роботи в колективах. Якщо щось не по-моєму, то я навідріз відмовляюся від роботи взагалі. Жодна моя співпраця з колективами не дійшла до кінця, бо у всіх своє бачення. У мене свій колектив.

– То впертість частіше допомагає, чи все ж таки шкодить?
– Стимулює працювати над тим, що тобі не подобається. Я сам роблю деякі відео, бо хочу щоб було «своє». Якщо мені потрібен костюм, а я прошу його пошити, то мені його майже ніколи не роблять так, як я уявляю.



– Ви сам шиєте костюми?
– Так, сам. Якщо потрібна постановка – все сам. Я пробував залучити когось, а в результаті – все одно все сам. Якщо мені треба щось зробити, то заходжу в ютуб, дивлюся як це зробити і пробую.

– Як уявляєте своє подальше життя?
– Жирно. Скоріше за все, це буде не в Україні, будуть гастролі. Я напишу і видам свої психологічні матеріали, адже писати і читати я дуже люблю. Можливо, візьмуся таки за письменство. Може ж бути й таке, що впаду з пілону, зламаю собі хребет і зі сценою буде покінчено. Зараз йде до такого життя. Починаємо з командою танцюристів і ді-джеїв гастролювати Європою.

– А чиї психологічні праці читаєте, яких авторів?
– Як би там не було, а для мене Достоєвський – найсильніше психологічне чтиво. Я його відношу до внутрішньої психології.



– Чого Ви боїтеся?
– Я боюся впізнаваності, справді. Буває, що реагують добре, коли впізнають, а буває, що краще б одягав капюшон та окуляри.

– В Україні є перспективи стати відомим та успішним у вашій сфері?
– Може і є, але за один виступ в Німеччині отримуємо те, на що тут працювали б місяць.

– Що зробити, аби в Луцьку побороти недалекість в розумінні стриптизу?
– Луцьк – це велике село, проте, в «Опері» або «Версалі» часто гарно реагують на стриптиз-шоу. Треба просто не змушувати людей це розуміти. Буває таке, що в залі стоїть дівчина і старається показати, що їй нецікаво, а витягуєш її на танцпол – запалює так круто, що й сама такого уявити не могла.



– Якою є ідеальна дівчина для Вас?
– Головне, щоб не «бикота», яка матюкається, курить. Я такого навіть не сприймаю. В мене жорсткі критерії. Має бути візуально красивою, щоб не пила, не курила. Я сам можу ходити в порваних джинсах, брудних футболках, але щоб дівчина так ходила – не дай Боже.

– Чи готові Ви змінюватися, заради своєї половинки?
– Зрозуміло, якщо вона не сприймає мене, то нічого не вийде. Треба розуміння, а зараз так багато дівчат ще й манірних. Якщо я й готовий змінюватися, то дівчина має бути готовою стільки ж працювати над собою і мати сили сприймати мене.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter