Харизматичний волинянин Богдан Бальбуза за результатами читацького голосування став «Красенем місяця». 

В інтерв’ю «Таблоїду Волині» хлопець ще раз розповів про свою громадсько-політичну позицію, роботу та, звісно, про деякі аспекти особистого життя.

– Чи очікуваною для вас стала перемога у рубриці «Красень місяця»?

– Про це дізнався постфактум – мені скинули новину. Не слідкував за цим раніше.

[img data=def]09_01_2018_472142227/3.jpg[/img]

– Розкажіть про себе: звідки родом, де навчались, як прийшли до вибору того, чим зараз займаєтеся?
 
– Родом з міста Рожище. Вступив до Луцька на факультет журналістики тодішнього ЛГУ, згодом на 5 курс перейшов у Рівне.
 
Визначальною точкою вибору нинішнього шляху став вступ до організації «Національний Альянс». Це було в 2010 році. На першому курсі я шукав середовище, де можна було б розвиватися. Натрапив на брошурку з інформацією про «Звитягу» – теренову гру, яку проводить Альянс. Зібрав речі і сам з університету поїхав. Сотні людей, нічні тривоги, «бої» сотня на сотню, нічна розвідка – припали до душі. Після цього почав їздити і на решту таборів.
 
Далі була робота в команді фестивалю «Бандерштат», громадські акції, культурно-мистецькі події. Словом, закрутилось.
 
З того часу були сотні таборів, вишколів, мандрівок, тисячі цікавих людей та багато чого іншого. Організація багато змінила в моєму житті, зокрема дала стимул повністю відмовитись від шкідливих звичок.
 
Фактично діяльність в Національному Альянсі і стала передумовою для моєї нинішньої роботи. В організації ми в основному працювали з молоддю. Та за часів Януковича Альянс  долучився до протесту, влившись в різні революційні середовища. У 2014 році багато членів організації в лавах різних структур, переважно добровольчих, пішли на Схід.
 
Для мене це був батальйон «Азов», куди з побратимами з «Правого сектору» організовано приїхали волинською чотою. Згодом, батальйон імені генерала Кульчицького, де також була тогочасна голова Національного Альянсу Майя Москвич.
 
Спершу мав намір лишатись у силових структурах, та потім постало питання про необхідність відновлення роботи з молоддю як одного із пріоритетів.

Порадившись, вирішили, що я перейму керівництво і відновлюватиму діяльність.

З того часу почали активну діяльність як ГО на території 5 областей. За рік в середньому організовуємо близько 60 заходів різного характеру та чисельності, з кількатисячним охопленням прямих учасників.

Згодом, після створення Луцькою міською радою комунального закладу «Центр національно-патріотичного виховання дітей та молоді у м. Луцьк», пройшов конкурс на посаду директора і нині з командою плідно працюємо в тому ж напрямку.

[img data=def]09_01_2018_472142227/1.jpg[/img]
 
– Якими п'ятьма словами ви охарактеризували б себе?

– Комунікабельний, раціональний, вмотивований, емоційний, впертий.

– Чи є у вас хобі? Яке? Скільки часу йому приділяєте?

– Основне і улюблене хобі – це спорт. Займаюсь бразильським джиу-джитсу в клубі «GARDA», у тренера Михайла Савчука. Мені подобається постійно розвиватись. Клуб і спортивний колектив цьому сприяє та допомагає йти вперед.

 Основна проблема – нестача часу в добі. Часто через завантаженість ми працюємо допізна, тому робота накладається на час для спорту. У будні дні повертаюсь додому в середньому о 21-22 годині. Але воно того варте.

Паралельно намагаюсь опановувати гру на гітарі, поки з тимчасовим успіхом.

– Які методи догляду за собою використовуєте?

– Природні (усміхається – авт.).Спорт і відмова від шкідливих звичок.
 
– Яким має бути справжній чоловік?

– Відповідальність, цілеспрямованість, постійний розвиток. Чоловік, який йде цим шляхом, може змінювати себе і світ навколо себе. Для мене – це вагомо.

[img data=def]09_01_2018_472142227/4.jpg[/img]
 
– На ваш погляд, у яких рисах проявляється жіноча краса?

– У дуже різних. Як на мене, одна з основних – це натуральність. Коли людина не намагається влізти в чужу шкіру, а поводиться природно, сприймаючи світ крізь власну призму. Свобода думки помітна й назовні, і мені це імпонує.
 
– Кого вважаєте еталоном жіночої вроди?

– Важко сказати. Існує багато вродливих жінок, і кожна гарна по-своєму
 
– Ваше ставлення до куріння?

– Негативне, після кількох років куріння відмовився від сигарет. В юному віці це самоствердження, згодом – звичка, яка отруює. Якщо підійти до цього логічно, ніякої користі від куріння людина не отримує. Так навіщо витрачати здоров’я та кошти?
 
– Що найбільше цінуєте у людях?

– В особистому плані ціную людей, які не намагаються грати емоції, а виражають справжні. Кожен відчуває це досить гостро. Тому в більшості випадків запитання про справи, життя, тощо – двостороння формальність, яка звично лягає завченими фразами. Ніби й поговорили, ніби й ні про що. Мати близьких людей поруч важливо. Зазвичай вони називаються друзями.

Також поважаю людей, які керуються ідеєю та дотримуються власних принципів в різних ситуаціях. Знаю достатньо таких, кожен з них на своєму місці вершить хороші справи.

В робочому – відповідальність і самостійність. Брати на себе відповідальність не завжди приємно, та для розвитку необхідно. З такими людьми  можна зрушувати гори.
 
– У яких ситуаціях користуєтеся своєю привабливістю?
 
– Згадав кумедне відео, коли на пляжі поруч кількох пенсіонерів з солідними черевцями проходить гарненька дівчина і всі троє миттю втягують животи і роблять мужнє обличчя (усміхається – авт.).

Кожен має свій природній магнетизм. І вмикає його тоді, коли поруч є особа, яка привертає увагу. Все природно.
 
– Які найнесподіваніші подарунки ви робили?

– Гарним моментом був стрибок з парашутом. Вийшло досить несподівано, класні були емоції.
 
– Якби у вас була змога негайно змінити щось у житті, що ви змінили би?

– Небагато. Хіба дещо оптимізував би порожньо втрачений раніше час.

[img data=def]09_01_2018_472142227/5.jpg[/img]
 
– Яким власним вчинком/досягненням ви найбільше пишаєтесь?

– Тим, що нам з командою Національного Альянсу, а зараз і Центру національно-патріотичного виховання вдається реалізовувати. Ми переконані в пріоритетності справи, яку робимо, і за роки діяльності стали однією з найактивніших громадських організацій національно-патріотичного спрямування в Україні. Це спільне досягнення, адже кожен з команди, живе цим.

Подібна робота непомітна в загальному інформаційному полі, та вона виконується постійно десятками і сотнями організацій та небайдужих людей впродовж багатьох років. І результат є.
 
– Назвіть три речі, без яких не уявляєте свій день?

– Півсотні робочих дзвінків, музика, і, якщо день підходить, тренування.
 
 – Розкажіть, про що ви мрієте?

– У далеких мріях є одна – кругосвітня подорож. Зараз вона досить розмита, та після перемог на зовнішньому і внутрішньому фронтах обов’язково наблизиться.
 
– Що б ви побажали читачам «Таблоїда Волині»?

– Живіть яскраво! Розвивайтесь, пізнавайте та перемагайте!


_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}