Мешканець селища Головне, що на Любомльщині, 56-річний Степан Солодуха – знаний у краї господар. Чого тільки нема у його садку й на городі. А ще виростив чудових сина та доньку.

До слова, донька добре знана у місті, щоправда за іншим прізвищем – речниця луцьких патрульних Ольга Бузулук. Про пана Степана написав сайт «Район.Любомль», посилаючись на газету «Новий погляд+».

З молодих літ він захопився дивосвітом, добре обізнаний із розмаїттям навколишнього рослинного світу, з тією красою, що приносить радість, бадьорість, натхнення. А наскільки впевненою серед живої природи почувається людина, яка знається на зеленому багатстві.

«Тато непосидющий, а ще працьовитий, − тепло говорить син Микола. – Років п’ять тому, здається, надумав збудувати теплицю для вирощування овочів. Та не таку, як в людей. Незвичну. І поставив, але всуціль із пляшок. Довелося і мені підпрягатися, щоб допомогти. Збирали скляний посуд, де тільки бачили. Кріпив пляшки на цементі. Стоїть. Уже не один врожай помідорів, огірків дарувала нам скляна споруда. Дехто з односельців не раз приходив подивитися, що там утнув на своєму дворі Степан Солодуха».

Ще дуже любить садівничу справу. Ростити фруктові дерева, доглядати за ними аж до плодів. Експериментувати – це його стихія, як для риби вода.

«Щеплення – це теж хобі. На горобині, було, прищепив… яблуню. Прижилася. З іншими деревами експериментую. Словом, не сидів і не сидітиму склавши руки», – розповідає пан Степан.

[caption][img data=def]09_11_2016_1635887884/3_os-tak-riasno-vrodili-grushi-u-stepana-soloduhi.jpg[/img] Степан Солодуха тішиться врожаєм[/caption]

Степан Сергійович закоханий і в квітникарство, яким зацікавився випадково. Якось їхав на Дніпропетровщину, де сестра мешкає, й побачив на подвір’ї «трояндове море». «Уявляєте, − досі захоплено, − росло сім тисяч кущів. Краса незвична. Та господарі не дуже спішили ділитися технологією вирощення. Ніби це велика таїна».

Сьогодні на його обійсті з весни до осені радують зір кольорами три тисячі кущів троянд. А ще посадив дві тисячі саджанців плодових дерев… «Все, що росте у світі, хотів би посадити у себе. Не повірите, але виростив ківі. Це не проста рослина. Сподіваюся, ще поласую її плодами, − щиро зізнався. – Троянди ростити – то важка праця. І руки доводиться поколоти, і не раз нагнутися до куща, пильнувати, щоб правильно розвивався, шкідник не окупував…».

Для Степана Солодухи дбати про красиве – це потреба душі висловитися, проявити свій внутрішній світ, який матеріалізується фарбами, нотами чи піклуванням над кущем квітів, садженцем.

Він не мудрує, не філософствує, а працює тихо і скромно. Якщо почуєте, що і на вербі груші ростуть, − то це в Степана, що в Головно.

^{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}