​«Його аж хочеться обіймати», – у Луцьку презентували герб Любарта

У Художньому музеї на території Луцького замку презентували журнал «Пам’ятки України. Національна спадщина», спеціальний випуск якого присвячений темі Волинської держави XIV-XV століття.

Із вітальними словами до редколегії журналу та усіх присутніх звернулися запрошені гості. Модерувала зустріч Мар’яна Сорочук.






Заступник голови Волинської обласної ради Роман Карпюк зазначив, що пам’ятки історії, розповіді та дослідження істориків-науковців дуже важливі для кожного українця, який хоче хоч трохи знати про минуле своєї держави.



«Народ має право не лише на майбутнє, він повинен виборювати і своє минуле. Сьогодні боротьба за минуле складна, бо у нас його фактично забирають. У нас є російський, польський та багато інших поглядів на наше минуле, і те, що ви сьогодні ставите питання про Волинську державу, це спосіб нарешті змогти поглянути на все українськими, волинськими очима», – поділився думками секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт.



Директор національного газетно-журнального видавництва Андрій Щекун зазначив, що про проект «Пам’ятки України» взагалі слід багато говорити, а конкретно цей номер журналу народився тут, на волинсько-галицькій землі.







«На звороті цього випуску журналу – один із знаменитих замків України, Олеський замок. Це волинський замок, оскільки це південний ключ до Волині. Кам’яна нижня частина була збудована в часи князя Дмитра-Любарта. Підручники і наукова література говорить про те, що Київська Русь припинила своє існування у 1349 році, коли польський король Казимир ІІІ захопив Львів, а оцей волинський замок польське військо здобуло лише у 1432.

Вісімдесят років різниці! А чия то була держава? Ніхто не дає відповіді. Так-от, ця держава, від Олеська, до Луцька, до Берестя, і від Західного Бугу до ріки Случ – українська незалежна держава, Волинська держава, але ця тема не розроблялася у радянські часи», – фахово розповів історик, краєзнавець Дмитро Чобіт.



Щоправда, між доповідачами і гостями-істориками навіть розгорівся діалог щодо того, чи держава була Волинсько-Галицькою, чи все-таки, як звично, Галицько-Волинською.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Петро Троневич не одне десятиліття займався цією темою, опублікувавши ще у 2003 році працю «Волинь в сутінках історії XIV-XVI століть».

«Я вчився на історика і ніколи не міг зрозуміти, куди поділися 300 років нашої історії, чому ніхто не піднімає цих питань і не вивчає цих тем. Як жив тоді наш народ! А це ж найважливіший період в історії усіх народів Європи, час формування народності», – зазначив пан Петро.

У другій частині презентації усім присутнім представили відтворений художницею Катериною Ганейчук герб Дмитра-Любарта, який вперше завдяки благодійникам «оселиться» у рідному Луцьку.




Золотий лев, який крокує, з відкритою пащею на небесному тлі – саме так художниця, керуючись професійними підказками Петра Троневича, побачила символ князя. Вона розповіла, що поставилася до завдання дуже серйозно, ретельно вивчаючи усі незначні деталі. Колір, текстура, розмах лап і напрям руху – у геральдиці має значення усе.



«Цей герб – лише початок грандіозного проекту повернення Волині її геральдичних знаків. Сучасні художники, ковалі, майстри з обробки дерева торкатимуться пам’яток минулого, встановлюючи у такий спосіб глибокий зв’язок між поколіннями. Герб Дмитра-Любарта – лише перший промінчик майбутнього сонця, і знаєте, його аж хочеться обіймати», – поділилася мистецтвознавиця Зоя Навроцька.







_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}