Юрій Кривоконь – чоловік з майже сорокарічним досвідом катання на лижах. Наразі він кожних вихідних відправляється в гори, аби покататись на лижах. «Таблоїд Волині» вирішив поцікавитись у затятого спортсмена, що ж є такого привабливого у катаннях на лижах, а також, що повинен знати кожен новачок, аби максимально комфортно відкрити для себе цей вид дозвілля.
 
***
 
Лижі – не непроста річ. І залежність від лиж – величезна, невиліковна. Якщо людина встала на лижі і поїхала – це залежність на віки.
 
***
 
Вперше на лижі став в 13 років в селі Кардівці, що в Полтавській області. Це було за 50 кілометрів від Полтави. Я серйозно займався тоді баскетболом. Тренер у нас був сибіряк, для тринадцятилітніх школярів він вже був «старичком», який регулярно попивав і покурював, та ще й нас тренував. Як тільки випадав сніг, він зачиняв спортзал та ставив нас на лижі.

[caption][img data=def]10_02_2016_478558865/dscn0041.jpg[/img] Юрій Кривоконь на спуску в Карпатах[/caption]

***
 
У вашому понятті лижі – це вийшов в парк, походив там: гарно, сонечко світить. А якщо йдеш на нормативи, то розумієш, наскільки це фізично важкий вид спорту. Найважче, це ловити долі секунди. Розряд же дають не за те, що ти проїхав якийсь проміжок території, а що ти його проїхав за певний час.
 
***
 
Коли побачив перших справжніх лижників, дивився на них, як на космонавтів. У них екіпіровка, костюми. Я до них підійшов і питаю: «А що це на вас таке?», а вони мені відповідають: «Ми – гірські лижники». Адже бігові лижі та гірські, це – дві великі різниці, як говорять в Одесі.
 
***
 
Для того, аби кататись на лижах, не обов’язково їхати далеко в гори, поблизу Луцька також є гарні місця. Наприклад, у Гаразджі, мене колись туди товаришка запросила. Ми туди вперше з дружиною потрапили – ніколи б не могли подумати, що там є такі хороші місця – такі гори, такі лісочки. І там гори є досить круті. Проте, це підходить для людей, які ще серйозно не займаються цим спортом. Люди, які вже серйозно стоять на лижах, здебільшого їздять у Карпати.

[caption][img data=def]10_02_2016_478558865/dscn0074.jpg[/img] «Лижі – не непроста річ....Якщо людина встала на лижі і поїхала – це залежність на віки»[/caption]

***
 
Коли на карпатських курортах немає снігу, в пригоді стає пушка, яка й існує для того, щоб утворювати штучний сніг. Уявіть, Карпати, починається зима, а снігу нема. То береться пушка, туди заливається вода, а вона під високим тиском цією водою вистрілює в повітря. З пушки тоді вилітає вже не вода, а туман, який замерзає і на землю падає сніг. Тільки треба, щоб ця операція проводилась, коли за бортом не більше двох градусів морозу, інакше, вона не має сенсу. То буває так: їдеш, траса – три метра снігу, а навколо – зелена трава.
   
***
 
Я людям розказую про ці пушки, а вони мені – «Ай, це штучний сніг». Повірте, штучний сніг і справжній сніг нічим не відрізняється. Це ж та сама замерзла вода.
 
***
 
От ви встали на лижі, піднялись на спуск і з’їхали. І от скільки ви будете робити спусків – стільки і будете вчитись, адже кожен спуск – це навчання. Тут меж досконалості нема. Так само нема і такого, що встав і відразу герой. Тобто, ти все життя вчишся, але щоб це швидше відбувалось – краще звернутись за допомогою до інструктора. Коли ти їдеш, то розганяєшся на спуску до 80-90 кілометрів на годину. Як новенькі приїжджають кататись на лижах, я їм всім говорю: «Дорогенькі, ви не зажимайте гроші, ви здоров’я своє економите. Нормальний інструктор може людину, яка в житті не стояла на лижах, за годину навчити.

 [caption][img data=def]10_02_2016_478558865/dscn0076.jpg[/img] З товаришем вчергове випробовують гірські доріжки[/caption]

***
 
Проте, відразу такий новачок на дуже крутий спуск не стане – страх висоти візьме своє, адже з високого спуску люди здаються зовсім крихітними. Є спуски на два, три і навіть п’ять кілометрів. Ви навіть не бачите де він закінчується.
 
***
 
Мене так навчили, йдеш у гори – у внутрішній кишені має бути металева фляга з коньяком. Це має бути обов’язково металева фляга, якщо взяти чекушку – то можна і ребра поламати під час удару. Вона прекрасно знімає втому після важкого дня, коли за спиною вже багато підйомів. Або як їдеш на гори перший день, здається, і поспав в автобусі, але біля одинадцятої години ранку наступає наче стіна, втома. То теж – дістав флягу і випив буквально 15 грам – воно стимулює.
 
***
 
Окрім того в гори  з собою варто брати сонцезахисні окуляри, вони допомагають не лише від сонця, але й від вітру. Також варто з собою брати невелику двосторонню викрутку, щоб в разі чого підкрутити лижі.А також – воскову свічку, щоб натирати лижі. Лижі не будуть їхати по такому снігу, то свічкою провів – і вже можна їхати.

[caption][img data=def]10_02_2016_478558865/dscn0080.jpg[/img] Юрій Кривоконь вже майже 40 років їздить цими просторами[/caption]
 
***
Лижникам початківцям, які вирішили покататись на карпатських курортах також рекомендують брати перепустки на спуск не оптом, а поштучно – дешевше буде.
 
***
 
У горах роздають скайпаси. Ти їх одягаєш на руку, підходиш до турнікету, і він тобі дає можливість проїхати. То початківцям їх варто брати два-три штуки, не більше, щоб не переплачувати. Більше двох-трьох разів вони не піднімуться.
 
***
 
Я в 14 років отримав травму на баскетбольній площадці і тепер я йду по життю з радикулітом. А приїхав у Карпати покататись на лижах – у мене після першого дня пропадає радикуліт. Коли катаєшся на лижах – вмикаються зовсім інші групи м’язів.
 
[caption][img data=def]10_02_2016_478558865/rscn0089.jpg[/img] Та знає всі секрети справжнього лижника[/caption]

***
 
Лижі – небезпечне заняття. Навіть найменша грудка снігу може підбити лижу і станеться аварія. Я вже стільки років їжджу, то надивився такого багато.  
 
***
 
Початківці відразу багато не їздять – дуже втомлюються, ноги в них пухнуть. Я за три дні роблю 90 підйомів, початківці за три роки стільки не зроблять. Я не гонюсь за підйомами, я отримую задоволення. Як тільки я перестаю отримувати задоволення – я перестаю їздити.

P.S. Цими вихідними Юрій Кривоконь знову збирається на лижі в гори і знову з туристичним агенством «Патріот».