Волинська школярка їздила на олімпіаду в Японію

^{Текст: Іванна БІЛІШУК}

Школярка Тетяна Торчило з Нововолинська представляла Україну на Міжнародній олімпіаді з географії.

Про це йдеться в останньому вересневому номері тижневика «Сім'я і дім».

«Таню! Це слава!» – такими вигуками зустрічали учні нововолинської школи-колегіуму Таню Торчило, коли ми підіймалися східцями до її класної кімнати. Дівчина приязно усміхається. Бо тепер вона для школярів – взірець, а для навчального закладу – гордість. Наприкінці серпня Тетяна Торчило представляла Україну на Міжнародній олімпіаді з географії, котра відбувалася в Японії. І хоч повернулася додому без медалі, поразкою це не вважають ні ровесники, ні учителі, ні сама Тетяна.



…Любов у Тані з географією зав’язалася із перших уроків. Познайомила їх учителька Алла Горбач. Педагог із тридцятирічним досвідом багато праці вкладає в своїх учнів. Троє з них були учасниками й призерами Міжнародних олімпіад.

Підготовка до Міжнародної олімпіади, каже Таня Торчило, відбувається не за день, не за два і навіть не за рік. Готувалися стабільно, починаючи з шостого класу. Перед Міжнародною олімпіадою упродовж літа заняття проводили щодня, вивчали величезну кількість літератури не лише української, а й англійської, російської, бувало, німецької. Допомоги мовознавців дівчина не потребувала, адже школа, у якій навчається Тетяна, спеціалізується на поглибленому вивченні іноземних мов. Таня вільно володіє англійською та німецькою, а ще добре знає японську.

Додому українська команда із чотирьох учасників із Міжнародної олімпіади повернулася лише з однією медаллю. Українцям, каже Таня, важко конкурувати із учнями з інших країн, адже це були змагання із наук про Землю. У нас викладають лише географію, а астрономію аж в 11-му класі. А про можливість повправлятися практично взагалі не йдеться.



У нас величезною прогалиною є практика, – розповідає педагог Алла Горбач. – Наприклад, дітям дають телескоп, і вони повинні робити якісь заміри, розрахунки, креслення. Наші діти не те, що користуватися не вміють, вони його в очі не бачили. Хоча теоретичний тур ми склали досконало.Те, що Таня повернулася додому без медалі, поразкою ніхто не вважає, адже цій поїздці передувало дуже багато перемог: перше місце на Всеукраїнській олімпіаді, тестовий відбір англійською мовою в Сумах, із дев’яти кандидатів знову ж таки обрали четвірку найкращих знавців географії, котрі й представляли Україну на міжнародних змаганнях. Тому для усіх це мрія, що здійснилася, і перемога, ціна якій – неймовірні старання, прагнення і титанічна праця.

Коли я згадую її маленькою шестикласницею і бачу її сьогодні, то найбільшою перемогою Тані була перемога над собою, – розповідає наставниця дівчини. – Скільки зробила вона для цієї перемоги, важко переоцінити. Вона так довго йшла до цієї омріяної поїздки, свідомо, багато працювала, інколи по 12 годин на добу. І отримувала від цього задоволення. Такого трудоголіка не знайти.Величезну роль в успіхові дівчини відіграла її сім’я, яка проживає в невеличкому селі Лішня Іваничівського району, де завжди багато клопотів по господарству. Проте дітей тут насамперед привчають до інтелектуальної праці.

– У дитини в руках має бути одна річ: або сапка, або книжка. Мої вибирають друге, – таку науку життя провадить Тетянина мама.

Нині Таня Торчило майже студентка німецького вишу. У Рурському університеті вона мріє вивчати науки про Землю. Попереду ще тестування з німецької мови, яке дівчина пройде успішно. У цьому переконані усі. Бо якщо людина має мрію, мотивована і хоче чогось досягти, то за допомогою праці вона впевнено йде до своєї мети, і це стає цілком закономірним результатом.






^{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]}