Рецепт довголіття, особистий приклад і сила-силенна питань: про що говорив у Луцьку лікар-телезірка

^{Текст: Тетяна КУШНЕРИК}

Наш земляк, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, засновник та керівник Мультипрофільної всеукраїнської хірургічної клініки Valikhnovski MD Ростислав Валіхновський презентував лучанам семінар про здоров’я «100 кроків до 100 років».

Більше сотні охочих у п’ятницю, 18 листопада, зібралися послухати відомого хірурга у конференц-залі готелю «Україна».

– Хто хоче жити до ста років і бути молодим? – із порога заінтригував слухачів пан Ростислав, який, нагадаємо, є експертом телевізійних проектів «Поверніть мені красу», «Я соромлюся свого тіла», «Моє нове життя».



– Ми почали досліджувати це питання і зацікавилися: скільки найдовше жили люди на землі? Біблія описує, що Адам і Ной були рекордсменами - понад 900 років. Науковці це спростовують, кажучи, що норма для нас – 70-80 років. Найбільша тривалість життя наразі в Японії – 89 років. В Україні ця цифра на десятки років менша, - зауважив лікар Валіхновський.

Безкоштовні семінари на тему здоров’я від одного з найвідоміших лікарів України – річ не зовсім звичайна. Ростислав Любомирович називає цю ідею «бумерангом добра»: як плату за свій час і турботи він отримує позитив і хороші емоції.

Щоб бути довгожителем, треба любити здоров’я, вважає лікар Валіхновський. Понад половину нашого хорошого самопочуття забезпечує здоровий спосіб життя. Майже чверть – позитивне мислення. Гроші забезпечують тільки 7 відсотків, а от підтримка родини і друзів – удвічі більше. Медицина – це менше п’яти відсотків нашого здоров’я.



Ростислав Любомирович продемонстрував чимало цікавої статистики і прикладів із власного життя: наприклад, він щоранку проводить не менше сорока хвилин на свіжому повітрі, харчується регулярно і екологічно чистими продуктами, планує свій час.

Отож, рецепт довголіття від Ростислава Валіхновського. Цих кроків не сто, але вони – основа здорового тіла і духу:

– мінімалізм, відмова від зайвого в усіх сферах життя: зайвої інформації, їжі, речей тощо;
– контроль над своїми думками;
– позитивне мислення;
– тренування сили волі, напрацювання корисних звичок;
– правильне харчування, більше овочів і фруктів;
– вміння сконцентруватися, розставити пріоритети;
– фізичні навантаження і трудотерапія;
– розвиток нових навичок;
– ергономіка, вміння виокремлювати головне.



– Ми повинні дбати про себе, - каже пан Ростислав. – Немає проблеми, яку не можна було б вирішити, якщо робити це вчасно. Японці тому й живуть довго, що попереджують хвороби, а не лікують їх. Першим пріоритетом вашого життя має стати піклування про власне здоров’я. Якщо ви не будете добре ставитися до свого Богом дарованого організму, ви закономірно отримаєте ситуацію, коли цей дар буде забраний. Завтра буде пізно, починати треба зараз. Не бійтеся починати з нуля: знаєте, скільки разів лев кидається на антилопу, поки її зловить? Бийтеся за себе, дякуйте за можливість це зробити.



Науковці довели, що понад 85 відсотків хвороб провокує стрес. Тому важливо не просто займатися фізичними вправами, правильно харчуватися, якісно відпочивати, але й бути в мирі і комфорті з собою і своїм тілом. На думку Ростислава Валіхновского, кожна людина може знайти свій метод оздоровлення, який буде підходити саме їй. При цьому слід зважати на чотири універсальні поради, які допомагають підвищити імунітет: здорова їжа, фізичні навантаження, голод і піст, перепади температур як комплекс (наприклад, контрастний душ).

Понад 150 тисяч пацієнтів на рахунку лікаря Валіхновського за 20 років медичної кар’єри. Тож не дивно, що друга половина семінару – спілкування, розтягнулася на години. Дехто питав про особисті проблеми, лікарі – про професійні нюанси, ще хтось – про режим дня лікаря. Люди просто на семінарі домовлялися про консультації і навіть після зустрічі залишалися, аби особисто поспілкуватися.





^{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}