У суботу 12 березня несподівано і трагічно обірвалося життя волинського письменника Василя Гея, пише «Слово Волині».

У січні митець відзначив своє 74-річчя і розміняв третю чверть до століття.

Протягом тривалого часу – із 1989 і до 2006 року – Василь Гей очолював обласну письменницьку організацію, був членом  ради Національної Спілки письменників. Лауреат літературної премії імені Андрія Головка, літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського та міжнародної премії імені Дмитра Нитченка.

Поет, прозаїк, критик, публіцист. Окремими виданнями видав книги «Закон вірності» (1973), «Крила Світязя» (1978), «Витоки» (1979), «Вічно пам'ятати» (1983), «Кольори вересня» (1985), «Краплі на листі» (1987), «Лесин кадуб» (1991), «Під сузір'ям калини» (1993), «Підрубане дерево роду» (1996), «Яворник» (1997), «Де маминим голосом тиша мовчить...» (2001), «Зоря з криничної води» (2002), «Кривавник рідного слова» (2004), «Вихор у стиглому житі» (2004) та ін.

Як повідомляють колеги письменника, похорон відбудеться у понеділок, 14 березня.