«Вже тепер 30»: волинська блогерка опублікувала святкові світлини. ФОТО
Щиро вітаємо з днем народження!
18 Листопада 2024
У мережі Інтернет з’явилась підбірка маловідомих факти про поетесу Лесю Українку. Десятку цікавинок про відому волинянку до 145 від дня її народження підготувало видання «Всвіті».
Виявилось, що на честь поетки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya). Він знаходиться у головному поясі астероїдів між орбітами Марса та Юпітера. У астероїду «Лесі» там також дрейфують 580 000 подібних небесних тіл.
Читати також: ПОШУКОВИК GOOGLE СЬОГОДНІ В ОБРАЗІ «ЛІСОВОЇ ПІСНІ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Садиба Косачів може стати черговим пунктом подорожі до шукачів скарбів. Сама там вони можуть перевірити свою вдачу та спробувати відшукати косачівський скарб. Згідно чуток, він лежить захований десь там. Щоправда, аби віднайти цей скарб доведеться старанно потрудитись, адже територія колишної садиби косачів – це 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду.
Зараз в Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії проживає Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової.
В Колодяжному знайшов «вічний відпочинок» єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів. Це молодший брат поетеси – Микола.
«Зея» та «Мишолосія» – так називали Лесю Українку у родині. Першим ім’ям її кликала мама, воно походило від назви сорту кукурудзи «зея японіка», що в перекладі означає «тонка, як стеблина». Ім’ям Мишолосія звали Лесю та її брата Михайла, коли говорили про їх обох.
А ще у Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з «Лісової пісні» не такі уже й вигадані.
Виявилось, що на честь поетки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya). Він знаходиться у головному поясі астероїдів між орбітами Марса та Юпітера. У астероїду «Лесі» там також дрейфують 580 000 подібних небесних тіл.
Читати також: ПОШУКОВИК GOOGLE СЬОГОДНІ В ОБРАЗІ «ЛІСОВОЇ ПІСНІ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Садиба Косачів може стати черговим пунктом подорожі до шукачів скарбів. Сама там вони можуть перевірити свою вдачу та спробувати відшукати косачівський скарб. Згідно чуток, він лежить захований десь там. Щоправда, аби віднайти цей скарб доведеться старанно потрудитись, адже територія колишної садиби косачів – це 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду.
Зараз в Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії проживає Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової.
В Колодяжному знайшов «вічний відпочинок» єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів. Це молодший брат поетеси – Микола.
«Зея» та «Мишолосія» – так називали Лесю Українку у родині. Першим ім’ям її кликала мама, воно походило від назви сорту кукурудзи «зея японіка», що в перекладі означає «тонка, як стеблина». Ім’ям Мишолосія звали Лесю та її брата Михайла, коли говорили про їх обох.
А ще у Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з «Лісової пісні» не такі уже й вигадані.