Успішно!

біхелсі

Луцький Дід Мороз заробляє більше за Санта-Клауса

Текст: Роман ЖИЖАРА
Фото: з особистого архіву Петра Ковальчука


Незмінним атрибутом новорічних свят досі зостається візит Діда Мороза та Снігуроньки.
 
Якщо за радянських часів казкові герої навідувалися зазвичай до малюків, то сьогодні їх запрошують дорослі дядьки і тітки на нічні корпоративи. Відтак ця професія стає дедалі популярнішою та прибутковішою.
 
ЗА СЕЗОН ОТРИМУЄ РІЧНУ ЗАРПЛАТУ

Водій луцького приватного таксі Петро Ковальчук щороку на кілька тижнів перевтілюється у Діда Мороза. Бере відпустку з грудня по Водохреща і мандрує зі Снігуркою домівками волинян.

[img data=def]30_12_2016_95798093/15782123_1279130308819858_1104871349_n.jpg[/img]
 
– Заздалегідь готуюся до сезону: підшиваю костюм, клею бутафорію, бронюю замовлення, – розповідає чоловік. – Нинішнього року плануємо заробити до 30 тисяч гривень – вважай, майже річна зарплата шофера.
 
Ходити з торбою розпочав чотири роки тому. Побився об заклад, що осилить акторське мистецтво.
 
– Навіть пам’ятаю день, з якого все розпочалося: то було 12.12. 1012 року. Вирішили з друзями відсвяткувати рідкісну дату. Оскільки це сталося напередодні Миколая і Нового року, то я надумав бути Дідом Морозом-святим Миколаєм, – пригадує Петро.
 
Дебютував як водій таксі у вбранні казкового героя. Сів за кермо після вечірки, бо взагалі не вживає спиртного. Друзі сміялися, пасажири дивувалися. Однак перевтілення припало до душі. Вже за два тижні після майстер-класу від знайомого актора лялькового театру новоспечений Дід Мороз пішов по хатах.
 
– Зрозумійте, гроші є вторинним. Головне – потішити дітей. Але дідусева праця мусить гідно оплачуватися, – сміється Петро. – Розпочинав «кар’єру» зі 120 гривень за виступ.
 
Сьогодні розцінки зросли ледь не вдесятеро. За участь у новорічній корпоративній вечірці платять тисячу-півтори гривень.
 
 Візит до оселі змовника коштує 250–300 гривень. Якщо святкують за містом – до 600 гривень. Найдешевше замовляти казкових героїв із 19 по 27 грудня. Має щодня по 3–5 викликів.
 
– Найдорожчою півгодинна програма з подарунками буде в новорічну ніч – від півтисячі. Приходимо зі Снігуркою за кілька годин до опівночі, бо ніхто не хоче пригощати Діда Мороза під новорічний бій годинника. Хоча, якщо готові викласти 2 тисячі, можемо хороводити під ялинкою рівно о 24:00, – запевняє самобутній актор.
 
НЕ ЗАВАЖАЙТЕ ДІТЯМ ВІРИТИ В ДИВО

Чоловіка дивує негативне ставлення полум’яних активістів, а подекуди й заклики до заборони образу Діда Мороза. Мовляв, то ледь не сталінська пропагандистська вигадка.

[img data=def]30_12_2016_95798093/15782660_1279130292153193_1810466886_n.jpg[/img]
 
– Даруйте, але це маразм, коли починають люструвати казкових героїв. Насправді образ Діда Мороза – то місцевий аналог Санта-Клауса в Америці та Англії, Бефана в Італії, Йолотомтена в Голландії або Йоулупуккі в Фінляндії, – наголошує Петро.
 
До речі, зі слів актора, цього року жодна волинська родина не запросила додому Санта Клауса. Хоча в Києві дехто замовляє, однак загалом Діди Морози заробляють більше, ніж Санта-Клауси.
 
Зрештою, як розповів чоловік, не важливе ім’я казкового героя. Найголовніше, щоб малюки вірили в диво. Передусім батьки повинні готувати дітей до казки.
 
Інтригувати: «Ось прийде Дід Мороз – дідусь із білою бородою в довгій яскраво-червоній шубі, підперезаній поясом, у хутряній шапці і валянках, із кришталевим посохом. Він з онукою Снігуркою подарунки нам несе».
 
– Для зовсім маленьких діток варто розпочати з книжок із картинками або мультиків про доброго дідуся, який живе на Північному полюсі та їздить на санях із кіньми або оленями, – радить актор. – Зі старшими дітьми варто писати листи Дідові Морозу. Якщо дитина не вміє писати, нехай мама напише, а малюк домалює жаданий подарунок. Листи відсилати на адресу Діда Мороза в Лапландії: «SANTA CLAUS, Joulupukin kammari, 96930 Napapiiri, Rovaniemi, Finland».
 
Звісно, підкріпити дитячу віру потрібно подарунком. Якщо його принесе замовлений Дід Мороз, якому попередньо батьки передадуть дар, то щастю дитяти не буде меж.
 
ЗІ СНІГУРКОЮ НЕ ЛИШЕ ВІТАЛИ, АЛЕ Й РЯТУВАЛИ

Трудитися Дідом Морозом нелегко. Як запевняє самобутній актор, одного лишень новорічного вбрання недостатньо.

[img data=def]30_12_2016_95798093/15801376_1279130285486527_338935941_n.jpg[/img]
 
– В ідеалі чоловік мусить мати кремезну статуру, а Снігуронька не повинна важити більше 50 кіло, щоб називатися внучкою, – сміється Петро. – Треба вміти говорити басом, не соромитися публіки або комплексувати. І бути готовим до форс-мажорних ситуацій. Скажімо, торік їздили на дачний масив на вулиці Дубнівській у Луцьку.
 
Там справляла Новий рік ватага закарпатських заробітчан, яким закортіло привітань волинських Діда Мороза і Снігуроньки. Зайшли до хати – двері не замкнені. У кімнаті всі покотом п’яні, міцно сплять. Вдало провели старий рік. На кухні їдкий дим. Виявилося, хтось недопалок жбурнув у сміттєве відро і почали тліти відходи. Якби не Дід Мороз – вчаділи б.
 
– Усяке бувало: собаки кусали, п’яні хазяї «наїжджали», навіть пістолетом погрожували, – пригадує чоловік. – Однак ці проблеми – ніщо в порівнянні з тим святковим настроєм і добром, які ми несемо людям, особливо діткам. Якщо здоров’я дозволить, то виступатиму й наступного новорічного сезону.