На міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал» відбулась презентація соціального проекту
CID MEDIA GROUP: тижневик «Сім’я і дім» шрифтом Брайля.
Відео з події у столиці України поділилась на своїй сторінці у Facebook керівник мережі Район.in.ua у CID MEDIA GROUP
Наталія Пахайчук, пише
Район.Луцьк.
«Головний посил – таких газет має бути багато», – зазначила вона.
На презентації були також присутні: шеф-редактор медіа-холдінгу CID MEDIA GROUP
Ігор Денисевич, представники Braille Studio
Віталій Ткачук – голова Волинського осередку всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» –
і Юлія Сачук.
Метою презентації було роз'яснити, чому потрібна преса для незрячих, як це взагалі робиться і чому це важливо.
Ігор Денисевич розповів, що спонукала луцький медіа-холдинг розпочати друк газети «Сім'я і дім» для незрячих якраз стаття у власній газеті про проблеми незрячих. І в грудні минулого року у колективу медіа-холдінгу виникла ідея видати власну газету шрифтом Брайля – першу в Україні. Він зазначив, що спочатку планувалось випускати газету в такому форматі щоквартально, але потім було прийняти рішення випускати газету шрифтом Брайля кожного місяця.
Наталія Пахайчук закликала своїх колег-медійників спробувати видати своє друковане видання таким, що буде доступним для незрячої аудиторії, оскільки, як виявилось, така продукція є дуже затребуваною – можливо, не в такій великій кількості, але її дуже чекають незрячі читачі.
Читайте також: Кияни, які ознайомились з меню, надрукованими шрифтом Брайля, тепер хочуть влаштувати гастро-тур у Луцьк
В той самий час, вона зауважила: «щоб видавати більш-менш пристойні тиражі газет і книжок для Braille Studio треба потужне обладнання, на яке треба кошти. За посередництвом ЗМІ braille box куплять швидше».
[caption][img data=def]19_05_2017_1008887154/18557012_1640188862665517_949373208377214226_n.jpg[/img] Тижневик «Сім’я і дім» шрифтом Брайля тепер буде у Музеї преси Вахтанга Кіпіані [/caption]
Віталій Ткачук, в свою чергу, пояснив, для чого потрібна періодика, видана шрифтом Брайля. Згадуючи своє дитинство, він зауважив, що за часів СРСР незрячим людям були доступні і книги, і газети, видані спеціально для незрячих, але не було жодного видання, яке «видається звичайними журналістами». Тобто, була можливість читати виключно спеціалізовані видання Українського товариства сліпих, але не було можливості читати «звичайні» видання.
Як сьогодні змінилась ситуація зі спеціалізованими виданнями – дивіться у відео: