Книги відгуків луцьких КаБаРе: зізнання в коханні, вірші й малюнки

Така книга повинна бути у кожному без винятку підприємстві роздрібної торгівлі чи закладі ресторанного господарства. Згідно з законодавством, документ має знаходитись у куточку споживача на видному та доступному для відвідувачів місці й надаватися за першою вимогою. Персонал закладів та працівники не можуть чинити жодних перешкод споживачу, який вирішив написати відгук чи скаргу. Забороняється також вимагати пояснень чи документів. Власники закладів мусять у письмовій формі відповідати заявнику (якщо він, звісно, вказав адресу) та вживати відповідних заходів щодо покращення сервісу обслуговування чи преміювання працівників.

«Таблоїд Волині» переконався, що, попри усі бюрократичні моменти, книги відгуків і пропозицій стають інколи місцем щирих зізнань та відвертостей. Окрім подяк, зауважень та скарг, там можна знайти зізнання в коханні, пропозиції руки і серця й навіть досить інтимні подробиці з життя відвідувачів закладу. Для першого матеріалу з серії оглядів таких книг ми дослідили заклади харчування на вулиці Лесі Українки.



У всіх закладах нам вдалось роздобути книгу. У кафе «Театральне» беземоційно вказали на куточок споживача й, схоже, навіть не здивувалися, що прямо з порога відвідувач просить книгу відгуків. А от бармену з «Бравого Швейка» довелось трохи пометушитися, щоб знайти те, що потрібно ‒ мабуть, персонал та адміністрація вряди-годи таки переглядають записи гостей. У кафе «Піцерія» (навпроти Книжкового пасажу) довго вагалися, чи давати на вивчення «Таблоїду Волині» їхню книгу відгуків, але після нетривалого переконування таки здалися.

Варто зауважити, що лише у деяких закладах адміністрація реагує на заяви у книзі й робить відповідні записи-відповіді. Такі ми знайшли у «Бравому Швейку», «Тарантеллі» та «Coffee манії».

У кафе «Театральне» улюбленою офіціанткою, судячи з відгуків, виявилась Анастасія. «Її посмішка зігрівала моє серце незважаючи на мої проблеми, дотогож теплий прийом з боку Анастасії підняв мені настрій … нехай на обличчі Анастасії завжди не згасає посмішка», ‒ написав відвідувач (тут і далі орфографію збережено). Мабуть, саме чари Анастасії спровокували й досить відвертий запис одного з гостей: він вирішив поділитися деталями щодо розмірів свого чоловічого достоїнства та задався питанням, чи не треба зятя котрійсь з мам «шикарних тьолочок».

Один з жителів наметового містечка Євромайдану подякував закладу за розміщення прапора ЄС. Знайшовся також запис від учасників АТО, які відзначили, що «дуже було вкусно». Якийсь любитель зауважень з опалу, мабуть, промахнувся закладом й накатав скаргу, що, вочевидь, стосувалася сусіднього супермаркету, а не кафе.



Закоханий у «Бравий Швейк» Сашка «самим класним офіціантом» визнав Ірину. «Здається, з її рук навіть московська ковбаса буде смачною», ‒ написав Сашка. Він же попросив «не заставляти «живу» співачку конкурувати з «мертвим» телевізором». Показово, що у закладі реагують на записи відвідувачів. Адміністратори написали, що «Іринці висловили подяку і грошову винагороду».

У книзі відгуків сімейного кафе «Дядя Pizza» звання найкращого офіціанта виборола «Оксана».

А от у «Винограді», де обслуговують хлопці, відвідувачка зазначила, що «в Луцьку не вистачає закладів, де знають, чого хоче дівчина». Вона ж подякувала за те, що тут не подають суші й вареників. Попри те, що заклад працює недавно, тут вже назбиралося чимало позитивних відгуків.

Іллюшка з «сорокового» написав для «Royal Burger», що у закладі дуже холодно і в нього «руки замерзли, ніс замерз, ноги замерзли». Схоже, що заклад він любить, от тільки з «сорокового» довго добиратися. Ще один відвідувач написав «..я з Одеси я просто бухаю» й порадив купити «норм. пакети для їжі». Іншому ж припала до душі офіціантка Інна (така чорнява), вона у закладі виглядала «особливо солодкою … так би і з’їв би». Відвідувачка на ім’я Світлана була така вражена кухнею закладу, що мала натхнення намалювати зайця, чи то кроля, а може й песика.



Книга відгуків і пропозицій «Дім Кави» стала для Ігоря Сайчука справжнім майданчиком для творчості ‒ він написав тут декілька віршованих од закладу. Мабуть, надихнувся оригінальним оформленням книги. Позитивно відгукнулися про кав’ярню учасники Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2013» у номінації музичне мистецтво. Цікаво, що «Дім кави» ‒ єдиний заклад на вулиці Лесі Українки, де відгуки залишили іноземці, їх тут аж два.



А от піцерія «Тарантелла» стала лідером за зізнаннями у коханні до офіціантки Оленки, а «Рома з Лікарні» навіть запропонував їй руку і серце. Ще один відвідувач подякував офіціантці Лідії «за гарне обслуговування, приємне спілкування», от тільки по 100 грам випити тут не вдалось, мабуть, не було документів. Та відвідувачі «все рівно їх випили», очевидно, у іншому закладі. Адміністрація «Тарантелли» також пише відповіді на зауваження гостей.



Анатолій Мозуль, який «об’їздив весь Союз, побував у всіх країнах СССР, завжди їв тільки в ресторанах, різноманітну кухню коштував», зазначив, що «такої страви в горшочку ніде не їв» й отримав від неї «велике задоволення». Пан Анатолій відзначив увагою офіціанток Наташу та Аллочку. Відвідувач Олександр також помітив «високопрофесійне обслуговування» Наташі, він зізнався: «якби не Наташа, я б менше пив…» А от «Громадянин України Рудий» чи то «Рижий» відзначив у «Піцерії» бармена, «який клієнтам пропонує Корвалол».

Пані Оксані та її дочці Валерії дуже сподобались горщики у кафе «Гриль». Жінка навіть просила рецепт, однак їй відмовили, запросивши приходити ще.



Текст: Ірина САСОВСЬКА