Не люблю свята 8 березня. І справа зовсім не в його соціалістичному походженні, радянських традиціях чи маркетингово-рекламній істерії. То все – півбіди.
 
Але для чого вшановувати жінку якимись корпоративно-професійними кліше? Є День шахтаря. Є День бухгалтера. І серед них – День жінки…
 
Виходить, ми сприймаємо жіночність як фах? От, мовляв, жінки – ви такі класні, виконуєте для нас, чоловіків, певні функції, тому для вас є ціле окреме свято…
 
На побутовому рівні – не краще. Не будеш сьогодні готувати і мити посуд – бо ж 8 березня!
 
Не можу пристати й до іншого табору – борців за рівноправність жінок. От, мовляв, давайте скасуємо це свято, бо жінка має такі ж права як чоловік, давайте введемо квоти на жінок-депутатів, жінок-чиновників і т п…
 
Люди, для чого ускладнювати???
 
Забудьте і про рівноправність і про 8 березня!
 
Шануйте жінок щодня! Даруйте квіти як знак любові і уваги. Робіть компліменти. Турбуйтесь. Захищайте.
 
Жінка рівноправна з чоловіком тоді, коли вона відчуває його увагу і турботу.
 
Давайте не перетворювати 8 березня на гетто любові і поваги жінок.
 
Петро ВЕРЗУН