АдреналінКіно: пародійні «50 відтінків чорного»

06 Лютого 2016
Враженнями ділиться Поліна ПОЛІЩУК

Це кіно встигли розкритикувати ще до його виходу на екрани наприкінці січня цього року. Мовляв, як можна пародіювати таку неоднозначну стрічку як «50 відтінків сірого»?! Фанати оригіналу обуряться і не оцінять, а нефанати – просто не дивилися оригіналу, без чого не «вкуриш» і пародії.

А от і ні – рішуче кажемо ми! Хіба мало серед глядачів «50 відтінків сірого» тих, хто плювався, виходячи з кінотеатру? Тих, кого привели туди мало не силою, змушуючи «зрозуміти жіночу натуру»? Тих, хто не читав книги, але під впливом рекламної шумихи таки пішов – і розчарувався?

От для таких знамениті американські пародійщики на чолі з Марлоном Веянсом і зняли «50 відтінків ЧОРНОГО». Фільм, який з цього тижня показують у луцькому кінокомплексі «Адреналін». (Транслюється щодня о 19:05).


Про фільм багато розповідати – марна справа. Усі, хто бачив американські пародії типу «Дуже страшного кіно», або комедії типу «Не погрожуй Південному централу», – розуміють, чого чекати від фільму.

Так, то все він – головний законодавець американської пародійної кіномоди Марлон Веянс. З неполіткоректним гумором про «чорножопих», засиллям жартів про секс і збочення, фірмовою мімікою-кривлянням і сценами «на грані фолу». Одним словом – без гальм.

[caption]
Марлон Веянс[/caption]

Цього разу Веянс зіграв строго у своєму амплуа. Марно, що тепер він був в образі не звичного «американського гопника», а «типу респектабельного бізнесмена».

Від попередніх його стрічок, які були своєрідною «солянкою» з пародій на кіношлягери останніх років «50 відтінків чорного» відрізняє щільніша прив’язаність до оригінального сюжету. Все так само: цнотлива студентка знайомиться з солідним бізнесменом з незвичним поглядом на секс. Схожа музика, схожі декорації. В ході перегляду інколи думалося: та то не кінопародія, а кіношарж якийсь...



Хоча й відсилок на інші фільми вистачає. В жартах про негрів вгадувалися моменти з оскароносних «Джанго вільний» і «12 років рабства». Є навіть згадка про інший фільм, у якому знімався Марлон Веянс – «Без відчуттів». В одній зі сцен головного героя б’ють по дупі, щоб прийняти в університетський клуб.

Згадали автори і фільм «Одержимість» (пам’ятаєте? Про настирливого барабанщика і злого вчителя). Там була сцена, коли вчитель музики запитував учня-барабанщика: поспішає він від заданого ритму, чи відстає? У «50 відтінків чорного» цю сцену перенесли …у ліжко.



Зрештою, у ліжко перенесені майже всі події з «50 відтінків чорного». Фільм вийшов не просто пародією на «50 відтінків сірого», але й, певною мірою, пародія на секс.
0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter