«Nirvana на скрипці», – музикант-віртуоз Олександр Божик про рекорди та любов. ІНТЕРВ’Ю

^{Текст: Міла РОСПОПА}

^{Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА}

^{Настрій: Львівська майстерня шоколаду}

Олександр Божик – скрипаль-віртуоз, який на сцені просто іскрить енергією та творчістю. Ми зустрілися з ним у Луцьку. Кавували у «Львівській майстерні шоколаду». Олександр приїхав, щоб познайомитися з містом перед тим, як виступити на сцені драмтеатру 24 січня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЛУЦЬКУ ВИСТУПИТЬ СКРИПАЛЬ-ВІРТУОЗ ОЛЕКСАНДР БОЖИК. ВІДЕО

Він скромно сидів за маленьким круглим столиком кав’ярні, а поруч акуратно стояв футляр зі скрипкою. Пізніше музикант розповість, що може грати одночасно на чотирьох скрипках. У розмові для «Таблоїду Волині» ми говорили про музику, сучасне розуміння класики та божевільні експерименти Олександра Божика.

Олександре, розкажіть, з чим ви приїдете до Луцька?

Я привезу до Луцька сольну концертну програму. Вперше буду в Луцьку з цим проектом. Окрім мене, на сцені буде ще мій рок-колектив. Ми разом виконуємо дуже різноманітну музику: від каверів на відомі хіти, шоу-номерів – до авторських композицій.

У вас дуже дивне поєднання музичних напрямків. Це мікс класики і хайпових хітів.

Я дуже люблю такі сміливі експерименти, і в одному творі можу поєднувати Вівальді та «ACDC». Я можу грати «Охрана отмена» в блюзовому звучанні. Не боюся щось змішувати, бо насправді вважаю, що такі композитори, як Паганіні і Чайковський дуже сучасно звучать навіть сьогодні.

До речі, про це. В одному дослідженні писали, що сучасна молодь не готова сприймати класику в тому «сирому вигляді». І для того, щоб бути сприйнятими цією новою аудиторією, класичні твори мають мати сучасну обробку. Якою, на вашу думку, повинна бути ця класика сьогодні?

Я людина, вихована на класичній музиці, і дуже люблю класику. Але навіть я зараз вже розумію, що треба щось змінювати. Можна додавати якісь елементи шоу – світлове, звукове. Потрібно постійно придумувати історії, легенди, щоб зацікавити молодь. Це загальносвітова тенденція.

Яке шоу ви показуєте на сцені?

Обов’язково буде один номер, на який, в принципі, більшість людей приходить. Це одночасна гра на кількох скрипках. Як показує досвід, його найбільше знімають під час концерту. Будуть номери з грою в різних положеннях. Бо крім музики, я ще дуже люблю спілкуватися з публікою, вискакувати в неочікуваних місцях у залі.

Як на мене, завдяки цим шоу-номерам я залучаю аудиторію послухати гарну якісну музику.

Як ви почали займатися музикою?

В мене є професійна музична освіта. Спершу закінчив музичну школу, потім – академію. Я багато поїздив на класичні концерти за кордон, слухав виконання найкращих оркестрів світу, і маю, з чим порівнювати. В мене в сім’ї нема професійних музикантів, але були хороші викладачі, які й привили мені цю любов до класики. А це – найскладніше, що може зіграти скрипаль. Складніше, ніж музика Nirvana чи Imagine Dragons.

Далеко не всі діти, яких мама віддає в музичну школу, стають потім музикантами. Чому музика у вашому житті залишилася?

Я навчався в десятирічці. Це така школа, після якої всі стають музикантами, адже вона спеціалізована, і особливо не було у нас вибору піти у щось інше. Батьки дуже хотіли, щоб я був музикантом. А я – не дуже. Були моменти, що вони примушували мене грати на скрипці. Було прикро, бо я був активним хлопцем: хотів грати футбол, бігати з дітьми. А грати на скрипці – не така весела справа.

Але коли вже почалися цікаві проекти, закордонні гастролі, я полюбив скрипку. І зрозумів, що завдяки цьому інструменту можу концертувати цілим світом. Тепер я переконаний, що це любов на все життя.

На скрипці бути таким собі «маминим бунтарем» легше, ніж, скажімо, на фортепіано. Цей інструмент дозволяє своєрідний особистий музичний протест. Як от грати на кількох скрипках одразу.

Це дуже унікальний інструмент. Я граю на фортепіано і гітарі, але найбільше люблю грати на скрипці. Чесно кажучи, я ніколи не думав, що гратиму музику Nirvana на скрипці. Нас цього не вчили. Це вже мої експерименти. Воно звучить дуже класно і по-сучасному. І на це приходить молодь.

Ви з дружиною ведете ще ютуб-канал. Наскільки він популярний і важливий для вас?

Ми з дружиною разом виступаємо на концертах. То ще й вирішили собі музикувати вдома. Бо для мене поєднання скрипки і фортепіано найбільш гармонійне. Ми почали записувати відео на звичайний телефон і викладати в ютуб. Тепер ми це робимо кожного четверга.

Це займає дуже багато часу. Треба все придумати, зробити аранжування, записати аудіо, записати відео, викласти. І коли щільний концертний графік – на це залишається дуже мало часу. Але нам це подобається, і всіх, хто підписаний на наш канал, чекає цього року 52 нових відео.

То виходить, музика – сімейна справа?

Моя дружина вчилася там, де і я – в музичній академії. Вона на шість років молодша за мене. В нас є маленька донечка. Їй рік і сім місяців. Я думаю, що вона приречена бути музиканткою. В неї вибору не буде. Але чи то професійно, чи для себе – то вже час покаже.

Ви вже за неї вирішили?

Ми змушувати не будемо. У мене у мріях є, щоб вона співала. Дружина хоче, щоб грала на фортепіано. Але на скрипку, напевно, віддавати її не будемо, бо це насправді дуже складний інструмент, і важко щось досягнути завдяки скрипці. Мені хочеться, щоб вона побачила дитинство.

Чи є у музиці якісь суто «чоловічі» або суто «жіночі» інструменти?

Такого нема. Єдине, я досить високий хлопець, і в мене довгі руки. А скрипка, може, навіть більш жіночий інструмент. Мені би більше пасувало грати на альті, віолончелі чи контрабасі. Перевчатися вже пізно. Тому я граю не на одній, а на чотирьох скрипках (сміється – авт.).

Можна зробити якусь габаритну скрипку за індивідуальним замовленням, ні?

Це різниця у пів сантиметра буквально, і вона не рятує ситуацію.

Розкажіть про свій найбожевільніший музичний експеримент.

Ті чотири скрипки – дуже сміливий експеримент. Багатьом він сподобався, але було і багато критики. Прокинулися мої хейтери, які казали, що таке зі скрипками робити не можна, бо це блюзнірство. Мовляв, це класичний інструмент, а те, що я з ним виробляю, – то свого роду цирк.

Я з цим не погоджуюся.

Пам’ятаю, коли ми реєстрували рекорд України, представники книги сказали лише «надіємся, в тебе все вийде». Там зібралося два зали. В мене на початку цього номера аж руки трусилися, бо було дуже страшно. Я розумію, що всі ці люди в залі хочуть побачити гру, а руки трусяться так, що скрипки розлетяться просто по всій сцені. Це було страшно, та все минулося. Ми записали рекорд. Тепер в планах є, мабуть, рекорд світу зробити. Бо ніхто більше не грає на чотирьох скрипках одночасно.

Уявляєте собі день без музики?

Я точно не уявляю. А от моя дружина уявляє. І ми часто «боремося», особливо коли їдемо в машині. Тому що я люблю слухати музику, а вона любить слухати тишу.

Зараз популярна музика, яка качає. У вас така музика?

Деякі композиції дуже качають. В мене їх багато, особливо наприкінці концерту. Я так зразу людей не шокую. І в кінці пробиваємо людей на щось таке відоміше – Nirvana чи Imagine Dragons, Queen, Coldplay, ACDC. Все це дуже сучасно звучить, і публіка наприкінці концерту вже не сидить на місцях, а трошки підтанцьовує разом зі мною.

Ви маєте і власні композиції. Наскільки ви як автор реалізований в музиці?

Хотів би, аби мене більше знали за власними композиціями. У мене вже цього року вийде другий альбом – суто авторський. Це буде сучасне звучання скрипки. Я нарешті знайшов саунд-продюсера, який зможе з моєї голови витягнути всі ті божевільні ідеї. Вже три-чотири композиції ми написали. В планах на весну записати решту і випустити альбом.

Як би ви описали свою музику?

Вона різна. Але я дуже люблю саундтреки до фільмів, і ловлю себе на думці, що моя музика запросто може бути якимось саундтреком. Це, по-перше, інструментал, а по-друге, намагаюся робити музику зі змістом. Тобто, вона без текстів, але зміст цей відповідає назві.

З відомих стрічок, який фільм міг би мати ваш саундтрек?

Чомусь зараз спадає на думку «Форрест Гамп». Мені подобається музика з цього фільму. Особливо там, де звучить фортепіано.

Музика – це не тільки мистецтво, а й своєрідна терапія. Що би ви порадили слухати українцям у ці буремні часи?

Є професіонали, які вивчають це питання і музикою лікують людей. Я думаю, що музика повинна бути не такою, яка би викликала агресію. Бо в час, коли ми маємо багато поганих думок, музика повинна заспокоювати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СКРИПАЛЬ-ВІРТУОЗ ЗАМІКСУВАВ «ЩЕДРИК» З ГОЛІВУДСЬКИМИ СУПЕРХІТАМИ. ВІДЕО

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}