Лучанка поділилася рецептом англійського різдвяного кексу на пиві
До свят вона розповіла, як просто приготувати традиційну випічку – англійський різдвяний кекс на пиві.
16 Січня 2024
Лучанка Оксана Мороз уже кілька років живе на «каблучку» Італії, у місті Бріндізі.
Лучанка Оксана Мороз уже кілька років живе на «каблучку» Італії, у місті Бріндізі. Вона багато працювала перш ніж знайшла своє місце під сонцем та стати шеф-кухарем власного сімейного ресторану. У період активної фази коронавірусу в Італії чимало українських ЗМІ посилалися на дописи Оксани у соцмережах, але в інстаблозі (_zomor_) жінки цікавими є не лише новини.
Вона багато пише про культуру та звички італійців, розповідає про свій шлях у колись чужій, а тепер рідній країні, ділиться рецептами смачних страв та показує дивовижні світлини із затишних італійських вуличок та морського узбережжя. Як сама зазначає, пише про життя в Італії з гумором.
Емоції, застілля та особливі жести: лучанка розповіла про життя в Італії
«Таблоїд Волині» розпитав у Оксани, у чому різниця між італійцями та українцями, чого не можна знайти в Італії та чи правда, що італійські подружжя – це згусток емоцій та сварок. Про все це і не тільки – читайте далі.
***
– Розкажіть про те, як переїхали до Італії?
– Ще 4 роки тому я працювала і жила в Луцьку. Зарплата була 1500 грн. На той час це близько 70€. Вистачало тільки на оплату оренди кімнати, їжу, доїзд до роботи і назад. Одночасно навчалась заочно в університеті. Саме в цей час появлялось багато знаків щодо Італії. Випадкові зустрічі, програми по телебаченні, статті в інтернеті. Я не одразу їх помітила, але згодом це стало занадто чітко проявлятись. Напевне, сама доля веде мене в Італію, подумала я. Через деякий час звільнилась з роботи і поїхала в Польщу заробляти гроші, щоб потім поїхати в Італію заробляти гроші (сміється).
Після одного місяця заробітків я купила білети в Рим, а після 2 поїздки вже назбирала на прожиття. Тож в результаті в мене було 600€ і білет в одну сторону. Надворі був початок жовтня. Рим мене зустрів дощем, який продовжувався декілька днів. Де сонячна Італія?
А тут ще люди з якими мені доводилось бачитись, розповідали реалії життя в Італії. І щось ніякого позитивного моменту. Мої очікування м'яко кажучи щось не дуже оправдовувались. Перші 220€ пішли на оплату оренди ліжка (не кімнати навіть) в Римі. І ще десь 50 на сім карту, поповнення, проїзний на метро і продукти. Минуло два тижні. А роботою навіть і не пахло....
Потім була перша робота, за яку мені не заплатили. Згодом вперше в житті потрапила в поліцію, та чомусь після всіх невдач вирішила залишитися тут. З останніми 200€ в кишені. Історію переїзду якраз пишу у своєму блозі. Першу частину я вже опублікувала, а інших дві скоро допишу.
Емоції, застілля та особливі жести: лучанка розповіла про життя в Італії
– Що найбільше вразило у новій країні?
– Перше, що вразило, – це обід і вечеря за розкладом, коли я вже була на своїй першій роботі. Зранку тільки кава. Години до 13:00 та до 20:00 тягнулися для мене вічність. По-друге, це паста аль-денте (тобто недоварена) кожного дня. Часто я просто її не їла та залишалась голодною, знадобилось декілька місяців, щоб звикнути.
Ось ще деякі факти з блогу Оксани про італійські особливості, які найбільше запам'ятались: ⠀
- В Італії немає бездомних тварин.
- Більшість італійців мають дачу біля моря.
- В Італії 54 поліцейських організації. І всі вони мають право носити зброю. ⠀
- В Італії присутні практично всі кліматичні зони, крім екстремальних.
- При італійських університетах не буває гуртожитків.
- 60% культурної світової спадщини перебуває в Італії.
- Італійці активно використовують десятки жестів при розмові. А взагалі їх більше 400.
- 20% населення не розуміють офіційну італійську мову. ⠀
– У чому принципова різниця між українцями та італійцями?
– Італійці ніколи нікуди не поспішають, насолоджуються моментом. «Нехай весь світ зачекає» – це про них. Наприклад, касир може декілька хвилин проговорити з покупцем і неважливо, що вже зібралась черга з 20 людей. Спочатку це мене дуже дратувало, з часом звикаєш, хоча нашої пунктуальності їм явно не вистачає. А ще люди усміхнені та завжди в хорошому настрої, чого нам варто від них повчитися.
– У своєму блозі ви часто пишете про італійські жести. Можете розповісти про найцікавіші?
– Їх дуже багато, більше 400. Найцікавіші та найсмішніші покажу у своєму блозі, бо це треба бачити. Хоча про один можу розказати. Знаєте цей жест, коли ми прощаємось і показуємо "па-па"? В Італії схожий жест означає "йди сюди". Був кумедний випадок з моїм свекром, коли він мене цим жестом кликав, а я просто стояла, бо не розуміла. Він потім повертався і вже словами казав: "Йди за мною". Відтоді я почала більш цікавитись жестами і їх значенням.
– Чи є в Україні щось таке, чого не можна знайти в Італії?
– Напевне, це лише деякі продукти. Італія країна кави, тому знайти добрий чорний чай – важко. Також немає в продажі сала і сметани, тож про наші вареники можу тільки мріяти.
– Розкажіть трохи про місто, в якому живете?
– Живу я на тому самому каблучку Італії (Апулія) в місті Бріндізі. Особливістю цього міста є те, що морський порт знаходиться в самому центрі. Маловідомий факт – колись це місто було столицею Італії. Мені дуже пощастило опинитись саме в цьому регіоні, тому що тут є багато цікавих місць. Кілометри чистих пляжів, заповідники та сотні унікальних селищ і містечок. Не менш важливим для мене є те, що в сусідньому місті знаходиться Базиліка Святого Миколая, де зберігаються його мощі, і ми часто з чоловіком туди їздимо.
Емоції, застілля та особливі жести: лучанка розповіла про життя в Італії
– Чим зараз займаєтеся там?
– Зараз я шеф-кухар на пару з моїм чоловіком в нашому сімейному ресторані. Працюємо всього 3-4 дні на тиждень. Тому я ще маю час для свого хобі – нарощення вій. Курси пройшла в Україні, коли їздила відвідувати родичів. Згодом хочу повністю перейти в б’юті-індустрію, бо клієнтів з кожним днем все більше і більше. Тут дуже активно працює сарафанне радіо. Якщо ти добре робиш свою справу, про тебе всім розказуватимуть і радитимуть як спеціаліста.
– Їжа – це вічна тема, особливо для італійців. Розкажіть трохи про те, яка улюблена їжа вашої родини?
– Як я вже казала, я живу в Апулії, а тут жодне застілля не обходиться без пасти, оливкової олії, сирів, салямі, свіжих морепродуктів та вина з приватної виноробні. Багато морепродуктів я вперше спробувала саме в Італії. Кожного дня відкриваю для себе нові смаки і поєднання. Вдома готую кожного дня пасту, навчилась готувати близько 20-ти її видів. Сім'я каже, в мене все виходить смачніше. Можливо, тому я і стала шеф-кухарем. Клієнти в ресторані дуже задоволені, часто кличуть в зал, щоб подякувати та сфотографуватись зі мною.
– Італійські страви досить ситні, як вдається стежити за фігурою?
– Якщо чесно, то мені просто пощастило з генами. Бо я люблю готувати та смачно попоїсти ( і дуже багато!). Цьому навіть італійці дивуються, бо їм доводиться дотримуватись дієти або займатись спортом, щоб тримати себе у формі. Також не потрібно забувати про якість продуктів. Вони тут на найвищому рівні. Готують все на оливковій олії, паста тільки з твердих сортів пшениці та весь рік свіжі овочі та фрукти. Після переїзду в Італію в мене покращився стан шкіри на обличчі і я на 100% впевнена – це залежить від того, що я вживаю у їжу.
Емоції, застілля та особливі жести: лучанка розповіла про життя в Італії
– Ваш чоловік – італієць. Чи відрізняється сімейний уклад в Італії, чи правда, що італійське подружжя – це постійні імпульсивні з'ясування стосунків?
– О так, це я вже з перших днів в Італії зрозуміла. Сварки сусідів, які чути з усіх балконів! Хоча в деяких випадках це може бути просто захоплива розмова двох людей. Таки правда – італійці дуже крикливі і емоційні. Італійська сім'я від української відрізняється в першу чергу, напевно, ставленням до жінки. У домі головна саме жінка, мама. Тут не поділяють роботу за статевою ознакою – для італійця зовсім не вважається непристойним допомагати по дому. Мені теж пощастило з чоловіком. Він часто готує, миє посуд та кожного ранку приносить сніданок у ліжко. Також він, як і я, – не конфліктний, любить спокій і тишину. Два роки тому, після реєстрації шлюбу ми зняли квартиру і з'їхали від батьків. А святкування весілля з вінчанням ще плануємо, можливо через 1-2 роки. Потрібно багато чого спланувати. Хочу, щоб вся моя родина змогла приїхати!
– Як вчили мову? Що найбільше у ній подобається?
– Тут я хочу порадувати всіх тих, кому важко вивчати мову. Мені ще зі школи важко давалась іноземна мова. Пробувала різні способи вивчення – нічого не допомагало. Єдине, що дійсно дало ефект, – це занурення в мовне середовище. По приїзду в країну хочеш не хочеш, а вивчиш. Перший час я слухала аудіоуроки і читала італійсько-український розмовник. А після 3 місяців закинула, тому що все почало запам'ятовуватись на слух. Взагалі для українців легко дається італійська мова. Мені найбільше подобається той факт, що як слово написане, так воно і вимовляється, чого не скажеш про англійську, наприклад.
Емоції, застілля та особливі жести: лучанка розповіла про життя в Італії
– Яка у вас зараз ситуація із карантином?
– Число заражених знижується близько двох тижнів. З 4 травня деякі обмеження пом'якшені, наприклад, до роботи повернулися за різними оцінками від 3 до 4 мільйонів осіб. Заклади громадського харчування можуть продавати їжу на винос, дозволені прогулянки в парках, відвідування близьких родичів і користування громадським транспортом з дотриманням норм санітарної безпеки. Значна частина раніше введених обмежень залишається в силі. Передбачається, що підприємства роздрібної торгівлі, бари, ресторани, перукарні та салони краси відновлять роботу в середині травня, школи –1 вересня.
Відстань між столами в барах та ресторанах, які готуються знову відкриваються з 18 травня, не повинна бути меншою за 2 метри, при цьому 4 квадратних метра зарезервовані для кожного замовника. Тобто очікується зменшення кількості клієнтів на 60%. Повинні бути закуплені і поставлені невидимі бар'єри на столах. Використання масок залишатиметься обов’язковим для офіціантів, касирів та кухарів. Можливість надання послуги «шведський стіл» виключена.
Парасольки і шезлонги на пляжах повинні бути встановлені на відстані не менше 5 метрів один від одного. На пляжі будуть пускати тільки за попереднім записом. Соціальну дистанцію потрібно буде дотримуватися як на суші, так і у воді, а всі басейни повинні залишатися закритими.
А насамкінець пропонуємо коронний рецепт лазаньї від Оксани та її сім’ї’.
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].