Митці з Волині – які вони, який їх творчих шлях та де вони змогли реалізувати свій потенціал? Про скульптуру, живопис, стріт-арт, унікальні техніки роботи з текстилем та новими медіа – у спецпроєкті галереї Львівської національної академії мистецтв.
Випускники Львівської академії мистецтв, чия творча доля нерозривно пов’язана з рідною Волинню, – яскраві митці, творчі індивідуальності, які мають унікальні художні підходи.
Митці з Волині – які вони, який їх творчих шлях та де вони змогли реалізувати свій потенціал? Про скульптуру, живопис, стріт-арт, унікальні техніки роботи з текстилем та новими медіа – у спецпроєкті галереї Львівської національної академії мистецтв.
Впродовж останніх 5 років у різний спосіб молоді художники співпрацюють із сучасним виставковим простором – галереєю ЛНАМ. Куратори цього молодіжного осередку, за підтримки Українського культурного фонду, розповідають про відомих випускників академії. Їхні успіхи в творчості є доказом того, що через наполегливу й кропітку працю митці досягають високих результатів й визнання. Давайте знайомитись.
Брати Олександр і Володимир Гончаруки – представники справжньої мистецької династії. Вони займаються монументально-декоративною скульптурою, виготовленням пам’ятників, просторових композицій та малих скульптурних форм.
Після завершення навчання обидва митці викладають у Львівській академії мистецтв. Вони – куратори студентських мистецьких проєктів, але водночас плідно займаються творчістю. Найбільше в їхньому доробку класичної скульптурної пластики, але щоразу, коли виникає така можливість, брати експериментують із сучаснішими скульптурними формами та технологіями. Олександр, крім успішних комерційних проєктів, серед яких – пам’ятник Володимиру Великому для міста Почаїв, працює над виразно-індивідуальною малою пластикою та створює ленд-арт об’єкти.
Скульптурні композиції Володимира Гончарука тяжіють до більш абстрактних форм вислову, він працює, здебільшого, з міським середовищем. Його габаритна, об’ємно-просторова композиція «Розвиток» перед входом до ковельської районної лікарні отримала безліч позитивних відгуків і нікого не залишила байдужим.
Брати Денис та Максим Шиманські займаються скульптурою та живописом, учасники багатьох успішних проєктів, зокрема Franko Sculpture Symposium 2016 та багатьох скульптурно-керамічних й живописних симпозіумів в Україні та за кордоном.
Денис Шиманський – успішний учасник групового проєкту «162» випускників кафедри скульптури ЛНАМ, який продемонстрував мистецькі пошуки учасників, їхні експерименти та вміння, отримані під час навчання. Працюючи з традиційними для скульптури каменем, бронзою та шамотною масою, митець досліджує поєднання та нетрадиційного опрацювання цих матеріалами. Він дивує глядача вишуканістю та естетичністю їх взаємодій. Окрім першого симпозіуму сучасної скульптури Franko Sculpture Symposium, де кожен з учасників працював над своїм фрагментом мобільної композиції, Денис неодноразово приймав участь у пленерах снігової скульптури у Буковелі.
Максим Шиманський займається живописом та сучасним іконописом. У 2018 році брав участь у міжнародній резиденції CatenArt у Львові. Первинні засади творчості обидва митці опановували у Луцькій дитячій художній школі.
Давид Артемук, скульптор, який лише починає свій творчий шлях, але вже активно приймає участь в багатьох мистецьких проєктах.
Скульптури Давида Артемука неодноразово представлені на групових виставках, зокрема, двічі у просторі галереї ЛНАМ на виставці «НАШІ». Перед вступом до Львівської академії мистецтв художник навчався у Луцькому Професійно-технічному училищі №5. У своїй творчості митець розглядає скульптуру як одну з форм мистецького прояву, яка не втрачає своєї актуальності, та шукає можливість її взаємодії з іншими мистецькими формами. Як і багатьох митців, його цікавить Людина та її першооснови. Митець також захоплюється академічним рисунком, який вкрай необхідний йому як скульптору. Давид Артемук вирізняється своєю активною громадською позицією, участю у різноманітних культурно-мистецьких та соціальних проєктах.
Сергій Радкевич – стріт-арт художник, учасник міжнародних проєктів у Польщі, Франції, Швеції та Німеччині. Гостро реагує у своїй творчості на актуальні події культури, мистецтва й політики. Автор муралу «ПроЦеСтворення» для галереї ЛНАМ, створеного за підтримки УКФ у 2020 році.
Першою визначною нагородою художника стала друга спеціальна премія PinchukArtCenter у 2011 році. Згодом він брав участь у великих всеукраїнських проєктах, конкурсах та виставках, зокрема, у ЄрміловЦентрі (Харків), Дзизі (Львів), Мистецькому арсеналі (Київ) та багатьох інших, також міжнародних проектах, зокрема у зйомках документального фільму The New Explorers французького телеканалу Canal+, проекті Український зріз (Вроцлав, Польща) та численних фестивалях й резиденціях в Україні та за кордоном.
Сергій Радкевич поєднує провокативне мистецтво вулиць та якісну професійну школу. Його творча «нахабність» проявилась у неочікуваному поєднанні релігійних образів та актуальних змістів, технічних прийомів і пластичної мови візантійського іконопису та графіті. Роботи Сергія, зокрема, «ПроЦеСтворення», мають глибоке концептуальне підґрунтя, але, насамперед, добре сприймається перехожими, пересічними глядачами та мешканцями навколишніх будинків.
Юля Пінкевич – художниця по текстилю, працює в техніці печворк, створює унікальні великоформатні текстильні панно. Веде активну виставкову діяльність. Призерка Міжнародного симпозіуму художнього текстилю «Вчитель і учень-2017», лауреатка премії Володимира Кузя.
Серед розмаїття технік художнього текстилю Юлія обрала складну і кропітку у виконанні техніку клаптикового шиття – печворк. У цій техніці вона створює як твори мистецтва, так і речі ужиткового характеру. Роботи художниці виконані настільки фахово, що часто використовуються як зразкові для представлення художнього текстилю не лише як ремісництва, а й об'єкта візуального мистецтва.
Мисткиня співпрацює з різноманітними організаціями, зокрема, виконала хоругву в техніці аплікації для Львівського торговельно-економічного університету та хоругву для Військової частини №4114 Національної гвардії України у Львові.
Художниця Юлія Ляшук працює з новими медіа. Переможниця конкурсу рисунку серед студентів мистецьких навчальних закладів у Харкові, учасниця карантинного проєкту «Ін’єкція», а також багатьох групових виставок в Україні, Польщі та Франції.
Юлія цікавиться та розвиває можливості взаємодії сучасних мистецьких практик, комп’ютерних технологій і традиційних художніх технік. Навчання за програмою мобільності студентів в Польщі в Краківській академії мистецтв дало їй поштовх для розвитку цього напрямку та творчих експериментів. В результаті цих пошуків художниця немов розфрагментовує навколишнє середовище.
Знайшовши свою нішу у сфері монументального мистецтва, молода художниця працює з великоформатними рисунками, найчастіше, відштовхнувши від натури, людської фігури, бере фрагмент і доводить його до рівня абстрактної форми, гіперболізуючи та акцентуючи на окремих деталях. Свої рисунки вона доповнює мультимедійним контекстом, переводячи у більш актуальну та сучасну площину.
Також Юлія Ляшук працює з абстрактним живописом, створюючи виразні інтер’єрні роботи, комерційно успішні проєкти, які широко представлені у світі.
Художниця та кураторка проєктів Вікторія Романчук працює в техніці акварельного живопису, створює інсталяції, відео-арт та шукає себе у нових медіа. Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня як авторка проєкту «Сторожа» у відновленому Будинку профспілок. Її проєкт став реакцією на події на Майдані 2013-2014 років, активною учасницею яких вона була.
Життєвою та творчою активністю Вікторії Романчук захоплюються. Впродовж останніх років мисткиня стала учасницею більш як десяти групових проектів і виставок та чотирьох персональних. Також вона займається організацією пленерів та виставок у рідному містечку Ківерці, в якому виступила співорганізатором створення музею та творчої майстерні. Переломним у своїй творчості Вікторія вважає проєкт «Сторожа», який спонукав її до більш соціального й гендерного спрямування у мистецтві, виразу ідей протесту та боротьби. Сценографічний характер мислення мисткині яскраво виражається ще зі студентських років. Сьогодні Вікторія Романчук працює художником по світлу в Львівському академічному драматичному театр імені Лесі Українки.
Волинь досі надихає в творчості кожного із згаданих митців. Вони тісно пов’язані у своїй професійній діяльності з рідною місцевістю. Кожен окремо і всі разом вони вирізняються послідовністю та старанністю у творчості, а це – беззаперечний шлях до успіху. Молоді, але цілеспрямовані та перспективні молоді художники активно підкорюють все нові професійні вершини в Україні та світі. Впевнені, що неодноразово почуємо про митців випускників Львівської національної академії мистецтв, зокрема з Волині.
Детальніше з проєктами, що відбулися у студентській галереї Львівської академії мистецтв можна ознайомитися тут.
Матеріал підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.