У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків провели чергову лекцію із курсу «Історія мистецтва ХХ – поч. ХХI ст».

Цього разу лектор, куратор мистецьких проектів у Донецьку, Києві, Чернівцях та Львові, засновник незалежного музичного лейблу da_sein_rec,  теоретик та практик сучасного мистецтва Олександр Сушинський розповідав про дадаїзм і поетику сюрреалізму 1910-1930 років.

«Таблоїд Волині» уже традиційно зібрав найцікавіші та найважливіші цитати із лекції.

***

Дадаїзм виникає  у Цюріху в 16-му. Експресіоністична Німеччина, шлейф війни, травмованість думок і почуттів накладають відбиток і сприяють тому, що митці закриваються у своєму мистецтві, як у бункері.  Центром вечірнього мистецького життя стає «Кабаре Вольтер», де постійно збираються художники, поети, перформери і влаштовують дійства.

***

Що таке дада? Одні з дадаїстів казали, що це перше слово у словнику, яке випало, коли вони його гортали, і означає воно іграшку, дитячу коняку на паличці. Інші стверджують, що це знак згоди. А загалом погоджуються, що це щось без сенсу і змісту, щось ігрове і цілком вигадане.

1

***

Щовечора дадаїсти читали дивні вірші, як базувалися на політичному ряду. Хуго Баль любив читати вірші, замотуючись в золото і яскраві тканини з металевими відливами, імітуючи статую, яку виносили на сцену.  Його поезії були чимось на межі між дитячими пісеньками, лепетом, забавками і молитовними наспівами.

***

Митці орієнтувалися на примітивні культури. Це було змішування поезії і музики, кабаре і колажу, перформансу і театру. Вони з усіх сил відмовлялися від мистецтва, навіть називали себе анти-митцями, але все одно писали вірші і картини, творячи арт у чистому вигляді.

***

Самим лише мистецтвом не обмежувалися, якщо такі вечори не закінчувалися бійками – то вважалися прожитими даремно.

***

Ганс Арп творив нову скульптуру – м’яку та плавну, Марсель Янко приніс у кабаре маски, які змінювали поведінку тих, хто їх одягав. Трістан Тцара писав вірші зі слів, вирізаних з уривків газет, з випадково витягнутих уривків і обірваних речень, а Франсіс Пікабіа за короткий період пройшов у своєму мистецтві усю історію живопису.

***

Йоханас Бадер був настільки дадаїстом, що його боялися навіть інші дадаїсти. Якось він перевдягнувся у священика, зайшов у храм і почав читати проповідь. І доки прихожани уважно його слухали, він почав раптово виголошувати богохульські речі.

***

Усього контемпорарі-арту не було б без Марселя Дюшана і його уже класичного перформансу з пісуаром, який він помістив у залу музею, надавши таким чином йому нового підтексту і прочитання.

Це була течія реді-мейду, тобто виготовлення робіт з уже чогось готового. Так, наприклад, мистецьку вартість отримали предмету повсякденного вжитку, з яких творили інсталяції та арт-об’єкти.

***

Якщо розглядати їх усіх під мікроскопом, то здається, що вони божевільні і хворі, але якщо ж накладати це на той травмований повоєнний час, на тріщини крізь уми і серця, якими вкрилося не одне покоління, то така альтернативна реальність має право на життя.

Згодом дадаїзм поширюється у Берлін, Кьольн, Гановер і Париж, де на той час вже були написані «Магнітні поля» А. Бретона , а Ф.Супо  стає одним з перших дослідів автоматичного письма (коли автор пише так швидко, що навіть сам Фройд не зміг би розшифрувати символічні зв’язки з несвідомим).

***

Письменник Андре Бретон став «папою» сюрреалізму, який приходить у мистецтво наступним. Бретон долучив і відлучав від «святині сюрреалізму», його поважали і боялися.

Так, наприклад, прихильники сюру клялися, що не писатимуть романів, а Луї Арагон таки вирішив наважитися на роман, пишучи його таємно від Бретона. Згодом за це його все ж відлучили від групи сюрреалістів, а на зміну цій першій генерації прийшла нова.

***

Після Другої світової війни сюрреалізм «оселяється» у США, а найгостріше виявляється у Нью-Йорку.

***

Художник Макс Ернст вигадує техніку «фортаж», фактурне малювання, суть якого в тому, аби обмалювати рельєф і контур предметів, які накладаєш на полотно. Так він, до прикладу, вимальовував обриси каменів, розвиваючи ідею оманливого часопростору в сприйнятті.

***

Сюрреалісти любили малюнки дітей та психічно хворих, зокрема шизофреніків. Вважали їхню свідомість особливою, здатною на неможливі для здорової дорослої людини інсайти.

***

Сюрреалізм існує яскраво до 66-го року, а потім буде зринати хіба що у нещасних спробах фотографів з еротичним ухилом.

1

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}