У Луцьку відбулась загадкова фотомистецька подія. Віктор Голіков, фотограф і нині військовий, провів одноденну виставку своїх робіт під назвою «Портал Зерна».

Експозиція відбулася 9 лютого в центрі «Або Або» з 16:00 до 21:00, передає Район.Культура.

Проєкт базується на скульптурі «Зерно», яка збирає кошти на розмінування полів. Віктор, який прибув до Луцька на реабілітацію, почав працювати над серією в грудні 2024-го. Митець служить штаб-сержантом у Донецькій бригаді ТРО.

«Як я побачив себе в «Зерні»? Я, чесно кажучи, пробував робити знімки, але мені здавалося це егоїстичним виставляти свої портрети. Я не соромлюся дивитися на себе з боку й у зміненому зображенні бачити в собі риси, які мені непритаманні… Та я, мабуть, завжди хочу у відображенні бачити себе більш глибоким, ніж яким я видаюся людям у повсякденному житті», – розповів Віктор Голіков.

Ця експозиція переважно передає негативні емоції, втім для автора робота стала певною терапією: «Зерно“ – це велика губка, яка збирає і видає енергію».

У центрі «Або Або» виставили знімок «П’ятнашки», схожий на головоломку з частинами. Магніти та футболки з проєкту продавали за донати для 109-ї бригади. Все умеблювання – частина переродження простору.

Фотографії супроводжувалися червоним підсвічуванням, на одній з них видно руїни училища культури в Добропіллі. Ця робота – про досвід війни, і може розпочати нову виставку.

Фотографії мають ефект «зернистості», підсилюючи саму ідею скульптури «Зерно». Віктор найбільше запам’ятав першу зйомку, коли намагався сфокусуватися на рефлексіях.

Виставка включала відео Олександра Солов’я та музику Євгена Манна. Звучала пісня родини Фершко, що втекли з Луцька в 1942-му, про катування й рідне місто.

Арткураторка Руслана Порицька зауважила: «Для нас було важливо використати речі з минулого життя цього простору. Ми не знаємо точно їхньої ролі, проте дали їм шанс стати частиною артоб'єкта й інсталяції. Зокрема для інвесторів цього простору було принципово зберегти склоблоки. Зараз це рідкість, бо їх фактично не виробляють. Холодильник ми теж не з дому принесли, він аж просився на експозицію».