У Луцьку відбулася сьома щорічна Церемонія вручення літературної премії імені Івана Корсака. Ім’я переможця назвали у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків 15 вересня. 

Про це пише Район.Культура.

Нагороду вручають до Дня народження громадського діяча, який припадає і на День народження фундатора музею, доктора економічних наук та сина Івана Корсака – Віктора. Тож учасники заходу спільно привітали іменинника зі святом. 

Літературну премію започаткували у 2018 році родина письменника спільно з видавництвом «Ярославів Вал». Її місією є підтримка розвитку історичного роману – жанрі, в якому працював письменник – і вшанування пам’яті публіциста та громадського діяча.

«Ми прагнемо зберегти правдиве обличчя історії України, описати події та особистості, які заслуговують нашої пам'яті», – зазначили організатори.

Для участі в конкурсі потрібно було подати твір українською мовою про історичні події в Україні. Лауреата визначають шляхом таємного голосування. Переможець отримує медаль, диплом та грошову винагороду. Цьогоріч вона складала 100 тисяч гривень. 

«Ми сьогодні зібралися аби згадати журналіста, письменника, його доробок та вклад в історію української культури. Водночас актуалізувати проблему важливості історичного роману. Ми втілили проєкт «Космогонія» (найбільша картина у світі) і я постійно думаю над одним із питань цього проєкту: що таке добро, а що зло? З різних позицій одна та сама подія може бути і добром, і злом. І щоб розібратися в цьому надзвичайно потрібен історичний роман», – взяв перше слово Віктор Корсак. 

За його словами, цей жанр літератури може спричини у читача трансформацію власних цінностей та підштовхнути до творіння добра. 

«Всьоме збираються найкращі письменники України для того, щоб позмагатися у великій справі – збереження та популяризації історії. Щоб нагадати кожному, що в нас є власна написана історія, розтлумачена, нагадати, що в нас є минуле, а це гарантія, що буде і майбутнє», – промовив заступник голови Волинської облради Григорій Пустовіт. 

Він наголосив, що кожен письменник є особистістю, що шукає історичну правду та працює, аби зробити історію цікавою та доступною. 

«Іван Феодосійович своєю журналістською працею фактично тоді зламав радянську кригу, яка сковувала всіх нас, яка заважала Україні рухатися вперед. Він був одним із перших у нас на Волині і в Україні. Найголовніше він був одним із тих, хто змінював життя, людей, менталітет. Він сказав: не бійтеся, ми – українці. Все буде добре», – сказав Григорій Пустовіт. 

Віктору Корсаку від імені голови Волинської облради Григорія Недопада заступник вручив почесну грамоту за вагомий внесок у розвиток української культури і літератури, меценатство та підтримку українських митців. 

«Тільки завдяки людям, які не дозволяють забути українське, ми сьогодні маємо можливість далі боротися за свою незалежність, самобутність, за те, що живе в нашому серці, і жоден російський чобіт не зможе вигнати. До тих, хто захищав це належить й Іван Корсак», – сказала депутатка міської ради Ірина Чебелюк. 

Ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось додав, що колектив продовжує співпрацю з родиною меценатів. У їх кооперації і відкрилася аудиторія-музей імені Віктора Корсака. 

«Іван Корсак мав відповідальність і сміливість… Як людина університету, я розумію, наскільки важливо будувати новітню освіту, на прикладах тих, хто був не просто відповідальним, а був успішним і надихати цим прикладом студентів... Тож таким кроком була аудиторія-музей. Я, власне, маю амбіцію, аби наші студенти колись теж отримали літературну премію імені Івана Корсака», – додала проректорка з навчально-виховної роботи та комунікації ВНУ Наталія Благовірна. 

 

Та цьогоріч звання лауреата премії здобув Ігор Горгула. Нагороду присудили за його історичний роман «Вершник волі». Він став першим, хто ввів у художню літературу постать Євгена Коновальця. 

Письменник родом з села Острів, Івано-Франківської області. Він є головою Львівського об’єднання національної спілки письменників України, редактором мистецького часопису «Нова Неділя» та фронтової газети «Честь вітчизни». Його авторству належать п'ять романів, 15 повістей, понад 150 новел, 20 п'єс, дві книги есеїстики та поетичні збірки. 

«Якщо тут присутня душа Івана Феодосійовича, то вона радіє. Кожен митець мріє, аби після його фізичної смерті жив його твір. Згадаймо Шевченка: «Ходімо дальше, дальше слава, А слава – заповідь моя». Тому що, зараз, багато що відходить у забуття, а ім'я Іван Корсака звучить», – промовив Ігор Горгула.

Живе не лише його ім’я, а імена тих історичних постатей, кого своїми творами «воскресив» письменник, переконаний Горгула. Для нього, розповів він премія дуже важлива, адже вона не лише про фінансову допомогу, а й про визнання. Минулого року він теж подавався на конкурс з книгою про Андрія Мельника «Мливо», але здобув друге місце. 

У залі також був присутній перший лауреат премії, письменник, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки Петро Кралюк. 

«Ми з моїм другом Іваном зналися не один рік. Пройшли не зовсім добрі часи… Коли вже коли йому виповнилося за 60, і у нього з'явилися внуки, тоді він займав відносно стійке становище – мав свій бізнес, видавав газету «Сім'я і дім». Саме тоді він мені неодноразово говорив про те, що сім'я, відіграє надзвичайно важливу роль в житті людини, тому він так назвав своє видання. Саме тоді він почав писати історичні твори»,  – сказав письменник. 

Петро запитував його, чому він пише історичні нариси, а Корсак відповідав, що хоче, щоб його внуки знали свою історію. 

«Іван Федосійович вже тоді розумів, що культура – це важливий чинник критичної інфраструктури держави. Інше питання, що далеко не всі його розуміли, що він робить. Бо здавалося: людина цілком забезпечена, у нього свій бізнес. Для чого ще було писати художні твори, вкладати кошти у їх просування? Пізніше вони стали вже популярними», – сказав Петро Кралюк. 

Дружина Корсака Марія підтвердила, що перші твори дуже важко було подати аудиторії – отримував відмови від видавництв. 

«На початку 80-их поїхав у Київ. Приїжджає як ніч. «Читали і сказали, що у мене «непонятний язык». А я кажу: такий, як у всіх людей на цій планеті. Питали у нього значення усіх слів. «А потім я їм сказав: ми розмовляємо різними мовами – я своєю, а ви на мові «языка»», – розповіла вона. 

Марія поділилася історією, як до їх родини приїздив її дядько, що 14 років провів у Магадані. Там втратив сім'ю, поховав дитину. Тоді він сказав при приїзді: «Я надіявся, але не вірив, що в моїй родині будуть письменники. Думав, усіх знищать, як це зробили з нами. Не хочу говорити в цій хаті, тут прослуховують, вийдемо на двір». 

«Він сказав: «Іване, якщо ти справді можеш і хочеш писати, то напиши історію реальну, нашу, українську, яка скривлена, зламана і з брехнею перемішана. Якщо тебе не вб’ють, будь ласка, зроби це!» І він поклявся», – сказала Марія Корсак. 

Під час Церемонії відбулося також нагородження переможців конкурсу дитячих журналістських матеріалів імені Івана Корсака, який проводить CID Media Group. Темою публікацій стали «Місцеві супергерої, які наближають перемогу». Третє місце посіли дві учасниці – учениця Горохівського ліцею №1 Софія Фищук та учениця Нововолинського наукового ліцею Олена Шворак. Друге місце – учень ліцею №1 Володимирської міської ради Марк Дячук. Першість виборола учениця Бужанківського ліцею імені Миколи Корзонюка Поромівської сільської ради Ангеліна Макарчук. 

Також оголосили результати Всеукраїнського конкурсу читацьких відгуків на твори Івана Корсака «Читаю імена твої, Україно». Переможці: Валентина Турчин за відгук на роман «Вибух у пустелі» – ІІІ місце, Євгенія Лапіна за відгук на книгу «Мисливці за маревом» – ІІ місце, а Лідія Ляшенко за публікацію на твір «Перстень Ганни Барвінок» – І місце. 

Наприкінці заходу відвідувачів запросили на перегляд імерсивної вистави. Її створили на основі найбільшої картини світу «Космогонія», яку написав Петро Антип, працюючи над нею в музеї. Виставу можна буде переглянути 28 вересня на офіційному відкритті проєкту «Космогонія».