^{Текст: Анна ШВЕДИК}

^{Фото: Олена РОЖІЙ}

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відбулася церемонія нагородження дев’ятого лауреата Літературної премії імені Івана Корсака. 

Урочистий захід традиційно провели у День народження Івана Корсака – 15 вересня. Цьогоріч письменнику виповнилося б 80 років. Побувала на врученні й кореспондентка Район.Культура.

Літературну премію імені Івана Корсака його родина заснувала у 2018 році. Її мета – підтримувати українських авторів, які працюють з історичною тематикою, осмислюють минуле України та через художнє слово повертають із забуття важливі постаті й події.

Переможцем премії 2026 року став письменник Василь Шкляр за роман «Заячий костел». Лауреат отримав медаль, диплом та грошову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

Лауреат премії імені Івана Корсака Василь Шкляр

Василь Шкляр та Віктор Корсак

Захід розпочала головна організаторка премії Ольга Волкова. Вона зазначила, що дата має особливе значення, адже цього дня згадують не лише творчий доробок письменника, а й справи та людей, яких він об’єднав.

Ольга Волкова провела церемонію вручення Літературної премії імені Івана Корсака

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих захисників України. Після цього заслужена артистка України Алла Опейда виконала пісню «Татова Зоря» на слова Івана Корсака.

Алла Опейда під час виконання пісні на заході

До присутніх звернулася перша заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк. Вона подякувала родині Корсаків за внесок у розвиток міста та культурного середовища Луцька.

Ірина Чебелюк на церемонії вручення премії імені Івана Корсака

«Родина Корсаків – це та родина, яка значний внесок зробила в розвиток нашого міста, в історію і життя нашої громади», – сказала Ірина Чебелюк.

«Талант стає історичною силою лише тоді, коли проходить через працю, правду, слово і служіння»

Однією з центральних частин вечора стала презентація Віктора Корсака про батька. Доктор економічних наук виділив п’ять складових, які, на його думку, визначали життєвий і творчий шлях письменника: дар, праця, правда, слово та служіння.

Віктор Корсак розповів про спадщину та творчий доробок свого батька

Він пригадав, що батько багато працював над текстами. Першу книгу, за його словами, той писав щодня з четвертої до сьомої ранку, оскільки о дев’ятій мав іти на роботу.

Окремо йшлося про його роботу з історичним матеріалом. Віктор Корсак зазначив, що батько прагнув через художнє слово допомогти читачеві не просто отримувати історичні факти, а запам’ятовувати їх через людські долі.

«Талант стає історичною силою лише тоді, коли проходить через працю, правду, слово і служіння», – зазначив Віктор Корсак.

За його словами, письменник також приділяв значну увагу наставництву. До журналістики та письменництва він залучав молодших колег, допомагав їм розвиватися та формувати власний професійний шлях.

«Я хочу, щоб мої внуки знали історію»

Про життєвий шлях Івана Корсака говорив і перший лауреат премії, письменник та публіцист Петро Кралюк.

Петро Кралюк, перший лауреат премії імені Івана Корсака, виступив під час церемонії

Він пригадав, як у 1996 році подарував Корсаку ручку та побажав повною мірою реалізувати письменницький талант.

За словами Кралюка, саме після 50 років у житті Корсака розпочався новий етап. Він продовжив журналістську діяльність, видавав газету «Сім’я і Дім», працював у бізнесі, а згодом зосередився на історичній прозі.

«Ти розумієш, у мене підростають внуки. Я хочу, щоб мої внуки знали історію, щоб вони гордилися нашою історією», – так, за словами Петра Кралюка, Корсак пояснював своє рішення працювати з історичною тематикою.

Письменник створив романи про В’ячеслава Липинського, Андрія Чайковського та інших українських діячів.

Кралюк також звернув увагу на журналістську спадщину Корсака та запропонував досліджувати її в наукових роботах.

Марія Корсак розповіла, що привело письменника до історичної тематики  

Дружина письменника Марія Корсак пригадала перші роки їхнього спільного життя та журналістську роботу чоловіка.

Марія Корсак поділилася спогадами про життя і творчий шлях свого чоловіка

Вона розповіла, що одним із поштовхів до зацікавлення історією стали розповіді її дядька – учасника українського повстанського руху. Після повернення з ув’язнення він ділився з Іваном Корсаком спогадами про підпілля та перебування в таборах.

За словами Марії Корсак, саме тоді чоловік вирішив детальніше працювати з історією українського визвольного руху.

«Він сказав: «От я тепер знаю, чим я займусь. Я займуся історією», – пригадала Марія Корсак.

Вона також розповіла про труднощі, з якими зіштовхувалась родина через журналістську діяльність письменника в радянський період.

Василь Шкляр отримав премію за роман «Заячий костел»  

Цьогоріч на конкурс приймали україномовні романи та повісті історичного жанру, опубліковані протягом останніх трьох років.

Переможця визначало журі на чолі із сином письменника Віктором Корсаком. До його складу увійшли письменники Петро Кралюк, Зірка Мензатюк, Ігор Гургула, Сергій Грабар, Петро Лущик та Степан Процюк.

До фіналу цього року увійшли 18 творів:

• Юрко Вовк – «Передбачення Курта Зіберта»;
• Тетяна Яремчук – «Розрита тиша»;
• Тетяна Дейнегіна – «Аглофабрика»;
• Святослав Панасевич – «Державний злочинець»; 
• Петро Кобевко – «На габах Черемошу»;
• Наталка Доляк – «Вільшані коники»;
• Надія Яременко – «На рубежі століть. Війна»; 
• Микола Войтович – «Древлянська земля»;
• Євген Хотимчук – «Стріла»;
• Ганна Гороженко – «Резидентка Його Величності»;
• Володимир Кільченський – «Шляхами скарбів»;
• Василь Шкляр – «Заячий костел»;
• Василь Крас – «У рус-шайтан»;
• Валерій Пузік – «Ким ми були»;
• В’ячеслав Марченко – «Гніт»;
• Анюта Гальперіна – «Марія»;
• Антон Санченко – «Красуні обирають Лисянського»;
• Ярко Любич – «Коли зацвіте каштан».

Василь Шкляр отримав нагороду за роман «Заячий костел». У центрі твору – Йонас, який проходить через війну, радянський полон, табір та заслання на Донбас. Роман поєднує історію Литви та України.

Під час церемонії письменник пригадав своє знайомство з Іваном Корсаком. Їх свого часу познайомив Михайло Слабошпицький. Після цього вони кілька разів спілкувалися особисто та телефоном.

Шкляр також згадав, що Корсак тепло відгукувався про його роман «Чорний ворон. Залишенець».

«Мені здається, що сьогодні він нам усміхнувся», – сказав письменник, дивлячись на портрет Івана Корсака.

Василь Шкляр подякував родині письменника, членам журі та Волинському національному університету імені Лесі Українки, який висунув його кандидатуру на премію.

Після отримання відзнаки Шкляр також став членом журі премії.

У Луцьку відзначили переможців журналістського конкурсу

Окремою частиною вечора стало оголошення результатів Конкурсу журналістських матеріалів імені Івана Корсака, який організовує медіахолдинг CID Media Group.

Директор холдингу Ігор Денисевич пригадав, що працював з Іваном Корсаком близько двох років. Він назвав письменника своїм наставником та зазначив, що той умів працювати з людьми різного віку й допомагав молодим журналістам розвиватися.

Ігор Денисевич розповів про журналістську спадщину Івана Корсака та конкурс

«Іван Федосійович – це не тільки великий письменник. Це і великий журналіст, який заснував наш холдинг», – сказав Ігор Денисевич.

Координаторка конкурсу Ірина Воротна розповіла, що його започаткували для вшанування Івана Корсака як журналіста і письменника, підтримки якісної журналістики та заохочення авторів досліджувати історію.

Ірина Воротна оголосила результати конкурсу журналістських матеріалів імені Івана Корсака

Цього року конкурс уперше став всеукраїнським. Матеріали приймали у двох категоріях – дорослій та дитячій. Учасники могли подавати інтерв’ю, репортажі, нариси, статті та інші матеріали на історичну тематику або з історичною ретроспективою.

 У дорослій категорії:

• третє місце посіла перша заступниця редактора газети «Вісник», редакторка журналу «Люди і долі» Олена Павлюк із матеріалом «Пам’ять про повстанців підняла завісу невідомості»;
• друге місце здобула журналістка, гідеса по Луцьку та Волині, артмедіаторка Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та керівниця гуртка «Юний журналіст» Палацу учнівської молоді Луцька Людмила Приймачук із матеріалом «Арештовані листи»;
• перше місце – журналістка Суспільного з Харкова Ганна Цьомик із матеріалом «Був до кінця відданий Україні»: яким в родині пам’ятають останнього розстріляного упівця Івана Гончарука».

У дитячій категорії:

• третє місце – учениця 10-Б класу Запорізької школи-інтернату «Січовий колегіум» Софія Попова;
• друге місце – учениця 11 класу Луцького ліцею № 9 Ангеліна Казанцева;
• перше місце – учениця 11 класу Луцького ліцею № 9 Аліна Булковська.

В університеті діє Простір Івана Корсака  

Ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось розповів про співпрацю закладу з родиною письменника.

Анатолій Цьось привітав лауреата премії та розповів про співпрацю ВНУ імені Лесі Українки з родиною Корсаків

У ВНУ діє Простір Івана Корсака, де зібрані його праці та проводять заходи для здобувачів освіти.

«Дуже важливо, що наші студенти мають можливість почути і вивчати спадщину Івана Корсака», – зауважив Анатолій Цьось.

Він також привітав Василя Шкляра з отриманням премії та зазначив, що університет був ініціатором його висунення.

Під час зустрічі представники ВНУ передали родині Корсаків 12-томне зібрання творів Олени Пчілки.

Завершили вечір музичні виступи Алли Опейди та учасників студії «Зернятко». Під час церемонії також привітали Віктора Корсака з днем народження та з 35-річчям подружнього життя разом із дружиною Лесею.

Керівник Черемського природного заповідника Володимир Мирка подякував Віктору Корсаку за підтримку заповідника та привітав його з особистим святом.

Володимир Мирка подякував родині Корсаків за підтримку Черемського природного заповідника

«Іван Корсак повертав історію України через слово. Нехай це слово продовжує життя у книгах, дослідженнях, журналістиці, у памʼяті і наступних поколіннях», – побажала на завершення вечора Ольга Волкова.

Наступного року організатори планують вручити десяту Літературну премію імені Івана Корсака.