^{Текст і фото: Анастасія ТІТОВА}

Театр «Гармидер» відсвяткував 13-ий день народження гучною прем’єрою. Виставу «Попелюха» презентували у неділю,  6 грудня. Відбулася подія за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку.

Подивитися гостру соціальну і дещо провокаційну постановку зібралося чимало охочих. Ще за годину до вистави скромний зал луцького районного будинку культури був уже практично заповнений. Ближче до зазначеного часу, не було навіть як протиснутися між рядами.

Поціновувачі творчості «гармидерівців», яким забракло стільців, були згодні стояти увесь час вистави, а це – майже дві години. Знайшлися й такі, що всідалися просто на підлогу і вставати категорично відмовлялися. Така вона, справжня сила мистецтва!

[caption][img data=wat]07_12_2015_1862871536/3.jpg[/img] Подивитися «Попелюху» зібралося набагато більше бажаючих, ніж передбачено місць[/caption]

Написав цю «казку для дорослих» відомий польський драматург Януш Гловацький ще у 1979 році. Переклав «Попелюху» українською мовою письменник Олександр Ірванець, який приїхав на прем’єру до Луцька.

«Гловацький  – це зараз драматург номер один, зі світовим ім’ям. Я бачив афіші цієї його п’єси в Нью-Йорку, в Берліні, в китайському перекладі вона йшла на Тайвані… В українському перекладі вона була поставлена минулого травня у Харкові. Сьогодні, і мені це дуже приємно, вона поставлена в моєму дорогому і рідному Луцьку», – розповів Ірванець.

[caption][img data=wat]07_12_2015_1862871536/4.jpg[/img] Переклав «Попелюху» українською Олександр Ірванець[/caption]

Режисер п’єси Руслана Порицька від себе додала, що «Гармидер» завжди відзначає свої річниці «несолодкими» історіями. «Попелюха» – це трагікомічна, фарсова історія… Власне, як і все наше життя», – сказала режисерка.

Події вистави розвиваються в жіночій колонії для неповнолітніх. Тюрма у цьому випадку може трактуватися як місце позбавлення волі не лише фізичної, а й моральної. Героїні п’єси – молоді дівчата. Кожна з них втрапила за грати за різні злочини: одна крала, інша влаштовувала розбій, а третя навіть убивала…

[caption][img data=wat]07_12_2015_1862871536/5.jpg[/img] Дівчатам в виховній колонії запропонували зіграти у кіно[/caption]

Але їх об’єднує одне – неблагополучність, у якій вони зростали. З раннього дитинства дівчата знали лише насильство, «бухих» батьків і злидні. Не маючи прикладу кращого життя, своїми уявленнями про «щастя» вони ув’язнені сильніше, ніж стінами тюрми.

[caption][img data=wat]07_12_2015_1862871536/6.jpg[/img] Репетиція балу[/caption]

До колонії приїжджає режисер, наче б то знімати фільм «Попелюшка». Насправді ж, він має намір «витягти» з дівчат відверті зізнання: про батька-ґвалтівника, матір-п’яничку, про дівчачі мрії.

Дівчина, якій відведено роль Попелюшки, пручається і не хоче нічого розповідати. Аби примусити її заговорити, «режисер» разом з вихователем виправного закладу, вирішують  зламати волю бунтарки…

[caption][img data=wat]07_12_2015_1862871536/7.jpg[/img] Трагічний фінал недитячої «Попелюшки»[/caption]

П’єса дуже гостро висвітлює, наскільки безсилою може бути людина перед лицем системи. Про лицемірство, зраду, розчарування, ницість, хижість одних і слабкість інших… Загалом, варто подивитися і є про що замислися.

Наступного разу виставу показуватимуть 13 грудня.

[img data=wat]07_12_2015_1862871536/8.jpg[/img]