Успішно!

біхелсі

«Щоб бути геймером потрібно вмерти у грі», – луцький чемпіон світу з «літачків»

Текст: Сергій ОЛЕШКЕВИЧ

Можливість постріляти з блаустера, порубати на шмаття орду орків, або ж політати в небі на літаку Другої світової – все це дозволяє сучасна індустрія онлайн-ігор.
 
Зараз онлайн світ ледь не будь-якої якісної гри може стати не тільки важливою частиною життя для геймерів, але й способом заробітку грошей. І тут також є власні легендарні поєдинки, а також легенди. Лучанин Адрій Білоус навчається на програміста, окрім того він чемпіон світу в грі «War Thunder» з бойової авіації. «Таблоїд Волині» вирішив розпитати в геймера про його чемпіонський досвід і, власне, про особливості онлайн-гри.

[caption][img data=def]01_03_2016_1376481862/12789848_991462764274548_925678438_o.jpg[/img] Чемпіон світу з «War Thunder» Адрій Білоус[/caption]

«War Thunder» – це комп'ютерна масова багатокористувальницька онлайн-гра. Присвячена бойовій авіації, бронетехніці і флоту часів Другої Світової війни і післявоєнного періоду. Користувачеві пропонується взяти участь в боях на всіх головних театрах бойових дій, вступити в змагання з реальними гравцями по всьому світу. Приділено велику увагу техніці, розвитку гравця та його можливостей. Користувач може випробувати сотні моделей літаків, зрозуміти, як літають реальні літаки, а опинившись всередині деталізованої кабіни, максимально зануритися в атмосферу битв.
 
– Чому ваш вибір впав саме на цю гру? Зокрема, на бойову авіацію в онлайн-грі?
 
– Тематика літаків мені була близька завжди, адже я захоплювався воєнною технікою ще з дитинства. Танки мені не так подобалися, а ось літаками я захоплювався.
 
– Ви стали чемпіоном світу з бойової авіації в цій онлайн-грі. Розкажіть, будь ласка, детальніше про турнір, як виникла його ідея?  
 
– Форумні «задроти» посиділи і вирішили: «Хлопці, у нас давно не було турніру, офіційного і з хорошими призами». За перше місце вирішили видати хороший ігровий ноутбук, за друге – відеокарта, за третє – планшет. В турнірі по «літачках» взяли участь команди з усього світу. Змагання проходили таким чином: на бойовій карті в одному пункті з’являлись чотири гравці однієї команди, а на другому кінці карти – їхні суперники. Команда, де залишились цілі гравці, переходила у наступний раунд і так до фіналу.     

[img data=def]01_03_2016_1376481862/12768013_991462744274550_1626094153_o.jpg[/img]
 
– Мабуть, ви відповідно готувалися до цих змагань. 
 
– Наш клан в грі не був фаворитом змагань, але ми виявились «темно конячкою». Ми багато тренувались перед самим змаганням, але навмисне ніде не «світились». Просто сиділи і 12 годин не відривали свій зад від комп’ютера. Нам доводилось якійсь один рух літака, припустимо вертикальний політ, відпрацьовувати два-три дні. Спочатку тренувались по вісім годин, потім – дванадцять, а потім, перед самими змаганнями, тренувались шістнадцять годин. 
 
– Під час чемпіонату виникали своїй форс-мажори чи надзвичайні ситуацій?
 
– Так. До прикладу, під час півфінальних ігор у нас стався страшний форс-мажор. Мій напарник, з яким я разом «літав», жив недалеко біля Владивостока, в них сталась якась аварія і на два тижні місто було відключене від електропостачання. Нам довелось швидко шукати новачка в команду та тренувати його до змагань за декілька годин.

Під час змагань складно було?
 
– Не так складно, як принципово. Ми, перш за все, хотіли перемогти одних з наших суперників. Це були одні з найкращих гравців найсильнішого клану, можна сказати «боги Олімпу». І ми їх дуже боялись. Проте, ми принципово хотіли їх перемогти, адже вони що називається «насрали нам в душу» – наговорили багато лишнього про нашу команду. І ми з ними таки зустрілись в півфіналі та фіналі. 

[img data=def]01_03_2016_1376481862/12776720_991462750941216_1464088994_o.jpg[/img]
 
– Що відчули, коли зрозуміли, що таки ваша команда перемогла в чемпіонаті?
 
– Перші враження були – «Ого! Ми перемогли!». Проте, постійного відчуття, що ти став чемпіоном світу – нема. Тебе все одно ніхто не впізнає, крім тих людей, які слідкують за цим процесом. Одногрупники мені не вірили, коли я їм розповів про це.

– Чи вкладав гроші в цю гру під час розвитку і чи варто це робити взагалі?
 
– Майже всі теперішні онлайн-ігри побудовані так, щоб гравці вводили туди гроші, так званий «донат». Мені теж довелось внести на початках в гру гроші – 600 гривень. Починати можна і без «донату». Тільки тоді розвиток займе більше часу.
 
Окрім того, вливання живих грошей потрібне, якщо ти хочеш почати сам швидше заробляти гроші в цій грі. Я професійний гравець, за бій з преміум-аккаунтом заробляю від 100 до 200 тисяч ігрової валюти. Середній гравець, без преміум-акканту за той же бій може заробити приблизно 30 тисяч ігрової валюти. «Донат» зокрема потрібен, щоб створити такий аккаунт і заробляти більше за бій. За місяць реально «вивести» від тисячі до двох тисяч доларів.

[img data=def]01_03_2016_1376481862/12788863_991462757607882_1446388852_o.jpg[/img]
 
– Виходить, що в онлайн-іграх гроші вирішують, хто ж переможе?
 
– Це не життя – тут зв’язки і гроші нічого не вирішують. Якщо ти граєш добре – тебе помітять. Але щоб грати добре, ти повинен не просто грати, а вмерти в цій грі.

– До своєї гри ви ставитесь, як до роботи?
 
– Здебільшого люди не розуміють, що це та ж сама робота, адже мені вдається отримувати з неї гроші. Має бути професійне відношення до цього, як до роботи. Мені ще не вдається дійти до таких грошей, як заробітна платня, але я вже близький до цієї мети. Моя робота нічим не легша за фізичну роботу грузчика, тут також є виснаження, тільки розумове.
 
– Вам доводиться часто сидіти за комп’ютером. Це, мабуть, впливає на здоров’я?
 
– Так, і під час гри дуже важливо слідкувати за своєї спиною. Якщо за комп’ютером довго сидіти зігнутим, то потім так і звикнеш ходити, схожим на знак питання. Окрім того, я почав відчувати, що в мене потихеньку сідає зір. Це теж «особливості» моєї роботи.   
 
– Як ви гадаєте, чи є користь від онлайн-ігор?
 
– Я вважаю, що від них людина стає розумнішою. Я надивився на ненайкращі риси людей в іграх і став оцінювати інакше людей в житті. Я став набагато різкіший у вчинках, став більш адекватно реагувати на людей – більше думати, менше діяти. Раціональності у мене стало набагато більше в діях.

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).