_{Фото: Оля Іжик} 

У суботу, 29 жовтня, у Культурному укритті відбулась презентація книги Івана Черненка «Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога». 

Молодий лікар, який прославився гострими та правдивими обговореннями української медицини в фейсбуці, розповів про особливості роботи в лікарні, замовчування проблем всередині колективу, пандемію коронавірусу та перспективи подальшої медичної реформи.

Гості заходу мали змогу поставити свої питання Івану Черненку та дізнатися, що анестезіолог підтримує легалізацію медичного канабісу та дозвіл на евтаназію. Зустріч модерувала одна з організаторок літературного фестивалю «Фронтера» Анна Єкименко-Поліщук. 

Ми записали кілька цікавих тез Івана Черненка для вас:

«До повномасштабного вторгнення в мене були плани змінити місце роботи, коли ковід починався я теж хотів змінити роботу. Наступного разу, коли я захочу змінювати роботу – я всіх попереджу».

«Те, що ми не бачимо зараз людей з інвалідністю – це наша проблема. От коли їх буде багато, ми бачитимемо їх на вулицях, ми зможемо сказати про позитивні зміни. Цим людям необідно відчувати себе безпечно на вулицях».

«Мене найбільше бісить не те, що ми щось робимо, а те, що ми щось робимо для галочки».

«Це смішно, що ми кажемо про доступність медицини, коли ми хочемо полікувати шмарклі і кашель, які взагалі можна не лікувати. Ви спробуйте спочатку безкоштовно отримати протез кульшового суглоба, або зробити безкоштовно і вчасно операцію на серці, а тоді поговоримо про доступність медицини в Україні». 

«Санавіація – це, коли приїжджає стара газелька, тобто лишилась одна назва. Це мій улюблений жарт».

«Людина повинна вмирати в комфортних умовах, а не просто, щоб її госпіталізували, аби лише вдома не помирала». 

«Щоб пережити втрату, треба дати собі постраждати, іноді навіть поплакати. Найважче взагалі, коли помирають ті, на кого ти ставиш ставки, ті, до кого ти прив'язався».

«Радянська медицина, це, коли хірург приходить в палату і такий:"Синку, ти помреш».

«Яка вам різниця, що зробить буддист чи атеїст, тому я за евтаназію. Ми не в праві вирішувати людям, що їм робити зі своїм життя». 

«Викорінюйте позицію про те, що ви маленька людина. Ви можете зробити багато всього, навіть на локальному рівні, тому починайте відстоювати свої права».

«Радійте життю, досліджуйте життя і не замикайтеся в 4-х стінах. Останні дослідження показують, що самотність – це дуже руйнівний фактор. Життя нам дане для того, аби ми прожили його більш-менш класно».

Також на заході зібрали 4 555 гривень, які передали у Волонтерський штаб «АНГАР».