ПроКіно: 50 відтінків банальності

Книжку «50 відтінків сірого» я мала нагоду перечитати перед переглядом допрем’єрного показу фільму. Тож, збираючись у кіно, не сподівалася побачити на екрані щось таке, що зачепить до глибини душі, торкнеться струн серця і залишить глибоке враження.

Загалом стрічка ‒ набір шаблонів і справді сірих банальностей. Розпочалася картина зі знайомства з Крістіаном Греєм: ідеальне життя, одразу помітно, що хлопчина не з простих, грошовитий. Паралельно показують повну протилежність, маленьку тендітну дівчинку Анастейшу Стіл, яка навчається на кафедрі літератури і одночасно підпрацьовує продавцем.

Так сталося, що якось їхні долі перетнулися: за збігом обставин дівчина змушена взяти незаплановане інтерв’ю в… (хто б міг подумати!) Крістіана Грея!

Американська «Катя Пушкарьова» приходить у велетенський бізнес-центр, звісно, їй страшно: всі навкруги ‒ вишукані, з лоском, а вона ‒ в благенькій блакитненькій кофтинці. Знайомство ‒ теж в кращих традиціях мелодрам: коли дівчина заходить у кабінет, то перечіплюється і падає прямо в порозі. Погодьтеся, без такого різкого повороту подій просто нікуди!

Усі подальші події фільму ‒ у такому ж «банально-награному» стилі: звісно, пара починає відчувати симпатію, звісно, він знайшов її на робочому місці (до речі, якимось дивовижним чином, бо не мав жодного контакту дівчини), звісно, запросив на побачення, а вона, звісно, погодилася і, звісно, між ними виникла «іскра».

Карколомним поворотом в сюжеті стає «п’яний» дзвінок Анастейші Грею, після якого хлопець знову ж таки дивним чином знаходить її у невідомому барі (можливо, у нього зв’язки з Інтерполом?) і забирає до себе. О, ще одна важлива й оригінальна деталь: дівчина не забуває виблювати хлопцеві під ноги.

Після цього все пішло, як по маслу: Грей учив Анастейшу особливостям отримання задоволення. Зокрема, багатій виявився садо-мазохістом і намагався завербувати бідну дівчину до своїх ігрищ. Та ж весь фільм, наче дика лань, бігала то до нього, то він нього, то погоджувалася на жорсткий секс, то була супер-незайманою.

Урешті-решт, Анастейша вирішила що це «таке» не для неї, психанула, образилася і пішла.

От і все. От і кінець фільму.

Підсумок?
На превеликий жаль, у фільму ‒ відкритий фінал, а це може означати, що світовий кінематограф повинен пережити і другу його частину.

Що сподобалося?
Музика у фільмі і попкорн в кінотеатрі.

Що не сподобалося?
Ще коли читала книгу, не могла зрозуміти: які моральні травми пережила авторка в дитинстві, щоб написати таке. Проте погоджуюся, що ідея все ж могла би бути цікавою (мільярдер-садист, його бідна жертва, або не бідна, а навпаки охоча до цього), якби втілення було кращим.

Кажуть, якщо на сцені висить рушниця, то рано чи пізно вона має вистрілити. У стрічці ж багато моментів так і «не вистрілило». Кожна річ, кожне слово, кожна подія повинна нести якесь змістове навантаження, а не бути, «бо так захотів автор», а сама така ситуація в «50 відтінках сірого».

Висновок.
Якщо ви хочете подивитися хороший романтичний фільм – подивіться «Вічне сяйво чистого розуму». Якщо ви хочете «завестись» – подивіться порно. Якщо ви хочете подивитися хороший еротичний фільм – подивіться «Основний інстинкт».

Оцінка «50 відтінків сірого»: 3 з 10.

Олена ГОРЄЛКІНА