Доктор економічних наук, фундатор Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) та куратор проєкту «Космогонія» Віктор Корсак поділився досвідом організації роботи музею. Його виступ пройшов у межах МСУМК Art Forum «Краса, яка об’єднує: як мистецтво формує громаду».

Свою лекцію на тему як створити музейну інституцію, що формує нову свідомість громади, Корсак прочитав відвідувачам 4 жовтня. На заході була і журналістка Район.Культура. 

Напередодні фундатор музею дав запит чату GPT з проханням дати список музеїв, які значно вплинули на формування населення, сприяючи економічному, культурному та соціального розвитку на певних територіях. МСУМК посів шосте місце. 

«Насправді зробити щось велике – нескладно. Проблема музеїв полягає у тому, що у них не має базової менеджерської підготовки. На початку запуску проєкту варто вивчити ринок, поставити конкретні та реальні цілі, визначити показники, які покажуть чи досягнули ми цієї цілі, а потім написати проєкт як це втілити у реальність», – сказав Віктор Корсак. 

Віктор Корсак. Фото Наталії Мазепи

Музеї мають зберігальну, пізнавальну, розважальну, комунікативну, виховну, естетичну, науково-дослідну функції. Але такі ж завдання виконують і театри, розважальні центри, телебачення, бібліотеки, ресторани. Тому конкурентами будь-якої експозиції є не лише інші музеї, а і розважальні установи.

У розповіді про формування стратегії фундатор МСУМК наголосив на ключових факторах успіху (КФУ): КФУ у галузі; КФУ музею, а саме конкурентних перевагах, бо «недостатньо робити так, як всі, треба зробити щось унікальне». 

Слухачі

Чинники, які позитивно впливають на розвиток музею, лектор виголосив у правилі 3К: конвергенція, що як магніт притягує відвідувачів; колаборація, у значенні співпраці з іншими музеями та відвідувачами, і комерціалізація музейної справи. 

«Я ще скажу, що для хорошого музею потрібно додати ще одну К – Корсак», – сказав він. 

Магнітом у Музеї Корсаків став Експериментальний театр «Адреналін», який дає майданчик для виступів театрів з різних міст України, Музей науки і техніки та промислового дизайну та найбільша картина світу – «Космогонія». Партиципація з аудиторією проявляється у конкурсах з фото, відгуків на твори Івана Корсака. 

«Якщо говорити про фінансові моделі музеїв у світі, то їх є дві – американська та європейська. Європейська модель – це більш соціальна стратегія роботи. Я належу до тих американських родин, і питання навіть не у грошах. Коли колектив музею зацікавлений заробити гроші, то це стає мотивацією думати про відвідуваність музею й те як краще задовольнити потреби відвідувачів», – додав Віктор Корсак. 

Віктор Корсак ділиться досвідом

Багатоканальність музею засвідчує вільна робітня, з якою працює мистецтвознавиця Зоя Навроцька, вона спілкується з художниками, бачить їхні роботи. Там щорічно оголошують опен-кол, куди художники можуть подати свої твори на виставку після  розгляду експертної ради. 

Більшість відвідувачів МСУМК є поколінням 1997-2012 та 1981-1996 років – зумери, а також міленіали. Зважаючи на те, що потреби відвідувачів різняться за їх віком та метою, екскурсії у МСУМК підлаштовують під кожну категорію.   

Під час війни зв’язок музею з відвідувачами зазнав змін. МСУМК працював як артбатальйон: приймав відвідувачів і виконував функцію укриття від фізичної та ментальної загрози, адже гості проводили своє дозвілля, щоб розвантажитися – грали в ігри, писали твори та проводили власні заходи. Водночас діяв волонтерський рух: понад сім тисяч переселенців знайшли прихисток у культурно-розважальному центрі, команда навчала відвідувачів тактичної медицини. 

«Бувало, заходили з настрашеними очима. З ними не можна було говорити, працювати, руки трусилися, а вже після наших навчань готові були йти в атаку та стали впевненими у собі. Ми створювали аптечки, виготовляли ноші, строби, іммобілізаційні шини», – поділився історією фундатор музею.

Віктор Корсак

Наприкінці, Віктор Корсак дав кілька порад для керівників музеїв та працівників. Він наголосив, що варто працювати, навіть, якщо муза вже довго не відвідує людину. 

«Кожного однаково наділили силами, але наші комплекси та стереотипи вбивають нашу енергію. Тому потрібно бути відкритим до мистецтва, бо це дозволяє нам позбутися шаблонів. А ще – потрібно брати в команду «живих» людей, яких можна навчити їх обов’язків. Ви не зможете допомогти навіть найкрутішому спеціалісту, якщо у нього сіли батарейки. Тому потрібно дотримуватися цього правила у формуванні команди», – пояснив він. 

Віктор Корсак

Також Віктор виголосив кілька порад для відвідувачів музеїв, зокрема, якщо ті потрапили у стереотипне мислення. Корсак сказав звертатися до дітей з проханням пояснити абстракцію, адже вони ще не встигли повністю перейняти штампи суспільства. А ще – кількість проведеного часу в музеї не означає його якості. 

«У Флоренції щорічно 150 людям ставлять діагноз так званого синдрому Стендаля. Ті гостро сприймають мистецтво, через що виникає нудота, втрата свідомості, піна з рота… Спочатку усі не можуть зрозуміти, що сталося, а потім виявляється, що «отруїлися» мистецтвом», – сказав він. 

Тому краще споглядати виставкові зали свіжим поглядом, читати експлікації та гостьові книги, спілкуватися з працівниками, та не бути дуже вимогливим до мистецтва, відвідуючи музей.

^{Текст: Тетяна МАРКОПОЛЬСЬКА}

^{Фото: Наталія МАЗЕПА}