У Луцьку можна побачити зразки писанок з етнографічної збірки Олени Пчілки. ФОТО
В арт-галереї «Луцьк» можна ознайомитись із зразками писанок з етнографічної збірки Ольги Косач (Олени Пчілки)
08 Квітня 2023
У Луцьку відбувся перший мистецький форум «WestArt Forum UA», що об’єднав за обговоренням проблеми сучасного українського мистецтва провідних мистецтвознавців, культурологів, художників та багатьох шанувальників сучасного мистецтва. Захід відбувся 26 травня у Центрі дозвілля та розвитку «Адреналін Сіті».
На платформі форуму його учасники обмінялися позитивним досвідом у справі популяризації українського мистецтва у світі, подискутували про позитивні здобутки та кризові явища художнього життя України на початку ХХІ ст. та визначили можливі шляхи майбутнього поступу.
Загалом, програма «WestArt Forum UA» охопила доповіді одинадцяти спікерів на теми концептуального поля сучасного мистецтва, його проблем і дефініцій.
З вітальним словом до гостей звернулась організатор, керуючий партнер Галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак, яка розповіла про дворічну діяльність мистецької галереї. Зокрема, за цей період відбулось чотири великих мистецьких проекти, присвячених видатним художникам сучасності, а також ряд творчих конкурсів, мистецьких суаре та презентацій молодих художників.
[caption][img data=wat]27_05_2016_1567893125/2.jpg[/img] Керуючий партнер Галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак та мистецтвознавець Зоя Навроцька[/caption]
Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців відзначив, що Україна має що показати і чим позмагатися на світовій арені. Надважливим у сучасному мистецтві він назвав авторську ідентичність та розрізнення понять «мистецтво»- не мистецтво, над яким нині працюють мистецтвознавці.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/3.jpg[/img] Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців[/caption]
За його словами, Україну у світі ще не сприймають як повноцінного учасника мистецьких заходів, адже форма і колір, яких дотримується більшість українських митців, не є цікавою для західного глядача.
Міркуваннями про проблеми і парадокси мистецтва поділився доктор мистецтвознавства Львівської національної академії мистецтв Орест Голубець. На його думку, українці довгий час були відірвані від світу і перебували за «радянською» завісою, в якій окрім соціалістичного реалізму будь-які прояви національної ідентичності, авангардизму та інакомислення у мистецтві вважались ворожими та піддавались знищенню. Тоталітарне мистецтво панувало протягом трьох поколінь аж до кінця 80-х років минулого століття.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/4.jpg[/img] Доктор мистецтвознавства Львівської національної академії мистецтв Орест Голубець[/caption]
Нині, за словами Ореста Голубця, українське сучасне мистецтво повернулось до модернізму та авангардизму, зберігаючи в собі окремі рудименти тоталітаризму, та активно шукає свої національні риси.
Заслужений діяч мистецтв України Петро Гулин розкритикував законсервовану систему сучасної освіти, яка калічить талановитих дітей та зауважив, що мистецтво ніколи не було «файним» і зрозумілим.
Мистецтвознавець Марина Стрельцова розповіла, що сучасне мистецтво має ряд проблем з визначенням дефініцій. Від початку 70-х років до скульптури почали відносити лендарт, інсталяції, перформанси, хеппінги та інші види художніх форм. За її словами, скульптура втрачає поняття фізичного об'єкта і стає розмитою. Для створення об’єктів у просторі митці все частіше залучають широке розмаїття матеріалів: бджолині соти, скло, лозу та багато інших.
В рамках мистецького форуму відбувся круглий стіл на тему: «Провінція, як територія занепаду й відсталості чи духовний ресурс національної культури?». Учасники форуму зійшлися у думці, що проблема децентралізації і створення суцільного культурного простору є надзвичайно актуальною, а провінційність закладена радше у свідомості суспільства.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/5.jpg[/img] Спікери круглого столу на тему: «Провінція, як територія занепаду й відсталості чи духовний ресурс національної культури?»[/caption]
Заслужений художник України Сергій Савченко висловив думку, що меценати мають інвестувати в молодих митців, впроваджувати для них імені стипендії, давати можливість їм побачити світові шедеври.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/6.jpg[/img] Заслужений художник України Сергій Савченко[/caption]
Учасники форуму дійшли висновку, що створення духовної атмосфери, де мистецтво буде жити, а не занепадати, залежить великою мірою від того як меценати, активні творчі особистості, громадськість зможуть згуртуватися, а провінція має всі шанси бути в авангарді культури України.
По завершенню офіційної частини програми, учасники форуму переглянули моновиставу «Білі мотилі, плетені ланцюги…» у неперевершеному виконанні Заслуженої артистки України Лідії Данильчук.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/7.jpg[/img] Заслужена артистка України Лідія Данильчук у моновиставі «Білі мотилі, плетені ланцюги…»[/caption]
«WestArt Forum UA» став підсумковим заходом виставкового проекту «24+1». Твори українських модерністів другої половини ХХ – початку ХХІ століття» та проведений в рамках соціального проекту інвестиційної компанії «ВолВест Груп» з метою популяризації українського мистецтва, виставкової діяльності, розвитку творчого потенціалу молодих митців та духовної культури української нації.
На платформі форуму його учасники обмінялися позитивним досвідом у справі популяризації українського мистецтва у світі, подискутували про позитивні здобутки та кризові явища художнього життя України на початку ХХІ ст. та визначили можливі шляхи майбутнього поступу.
Загалом, програма «WestArt Forum UA» охопила доповіді одинадцяти спікерів на теми концептуального поля сучасного мистецтва, його проблем і дефініцій.
З вітальним словом до гостей звернулась організатор, керуючий партнер Галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак, яка розповіла про дворічну діяльність мистецької галереї. Зокрема, за цей період відбулось чотири великих мистецьких проекти, присвячених видатним художникам сучасності, а також ряд творчих конкурсів, мистецьких суаре та презентацій молодих художників.
[caption][img data=wat]27_05_2016_1567893125/2.jpg[/img] Керуючий партнер Галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак та мистецтвознавець Зоя Навроцька[/caption]
Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців відзначив, що Україна має що показати і чим позмагатися на світовій арені. Надважливим у сучасному мистецтві він назвав авторську ідентичність та розрізнення понять «мистецтво»- не мистецтво, над яким нині працюють мистецтвознавці.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/3.jpg[/img] Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців[/caption]
«Усі форми творчого прояву за останні роки набувають змішаних форм: контемпорарі, наїв, постмодернізм, модерн, авангард, абсурд. Наступним рейтингом мистецьких творів, який найчастіше формується на мистецьких бієнале та аукціонах, є «сучасне» та «надсучасне». Провокативність стає ознакою актуальності і є неодмінною умовою сучасності твору», – Роман Яців (Львів)
За його словами, Україну у світі ще не сприймають як повноцінного учасника мистецьких заходів, адже форма і колір, яких дотримується більшість українських митців, не є цікавою для західного глядача.
Міркуваннями про проблеми і парадокси мистецтва поділився доктор мистецтвознавства Львівської національної академії мистецтв Орест Голубець. На його думку, українці довгий час були відірвані від світу і перебували за «радянською» завісою, в якій окрім соціалістичного реалізму будь-які прояви національної ідентичності, авангардизму та інакомислення у мистецтві вважались ворожими та піддавались знищенню. Тоталітарне мистецтво панувало протягом трьох поколінь аж до кінця 80-х років минулого століття.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/4.jpg[/img] Доктор мистецтвознавства Львівської національної академії мистецтв Орест Голубець[/caption]
Нині, за словами Ореста Голубця, українське сучасне мистецтво повернулось до модернізму та авангардизму, зберігаючи в собі окремі рудименти тоталітаризму, та активно шукає свої національні риси.
«Україна прагне бути в Європі, але не має музеїв ХХ століття. Це нонсенс. Поки ми не знайдемо своїх національних рис, ми не знайдемо свого місця у світі», – Орест Голубець (Львів)
Заслужений діяч мистецтв України Петро Гулин розкритикував законсервовану систему сучасної освіти, яка калічить талановитих дітей та зауважив, що мистецтво ніколи не було «файним» і зрозумілим.
«Ми повинні робитися модерною державою, яку повинні творити модерні люди. Хочете пізнати мистецтво – ставайте елітою! Ніхто окрім самої людини не зробить з неї еліту», – Петро Гулин
Мистецтвознавець Марина Стрельцова розповіла, що сучасне мистецтво має ряд проблем з визначенням дефініцій. Від початку 70-х років до скульптури почали відносити лендарт, інсталяції, перформанси, хеппінги та інші види художніх форм. За її словами, скульптура втрачає поняття фізичного об'єкта і стає розмитою. Для створення об’єктів у просторі митці все частіше залучають широке розмаїття матеріалів: бджолині соти, скло, лозу та багато інших.
«Постмодернізм приніс у скульптуру відмову від постаментів. Відбувається гуманізація простору, коли глядач може ближче контактувати з об’єктом мистецтва», – Марина Стрельцова
В рамках мистецького форуму відбувся круглий стіл на тему: «Провінція, як територія занепаду й відсталості чи духовний ресурс національної культури?». Учасники форуму зійшлися у думці, що проблема децентралізації і створення суцільного культурного простору є надзвичайно актуальною, а провінційність закладена радше у свідомості суспільства.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/5.jpg[/img] Спікери круглого столу на тему: «Провінція, як територія занепаду й відсталості чи духовний ресурс національної культури?»[/caption]
«Ми досі перебуваємо в тій орбіті, коли відкручується голова Леніна і прикручується Шевченку. Мистецтво як кровоносна система має охоплювати все суспільство. Якщо кудись ця кров не доходить, суспільство починає хворіти. Провінція тільки в нашій голові, а у Луцьку я провінції не бачу», – Оксана Ременяка (м. Київ)
Заслужений художник України Сергій Савченко висловив думку, що меценати мають інвестувати в молодих митців, впроваджувати для них імені стипендії, давати можливість їм побачити світові шедеври.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/6.jpg[/img] Заслужений художник України Сергій Савченко[/caption]
«Найголовніше, це мобілізувати молодих художників, архітекторів, дизайнерів. Треба провокувати: зібрати на бодіарт 30 обнажених дівчат», – Петро Гулин
Учасники форуму дійшли висновку, що створення духовної атмосфери, де мистецтво буде жити, а не занепадати, залежить великою мірою від того як меценати, активні творчі особистості, громадськість зможуть згуртуватися, а провінція має всі шанси бути в авангарді культури України.
По завершенню офіційної частини програми, учасники форуму переглянули моновиставу «Білі мотилі, плетені ланцюги…» у неперевершеному виконанні Заслуженої артистки України Лідії Данильчук.
[caption][img data=wat]27_05_2016_18862328/7.jpg[/img] Заслужена артистка України Лідія Данильчук у моновиставі «Білі мотилі, плетені ланцюги…»[/caption]
«WestArt Forum UA» став підсумковим заходом виставкового проекту «24+1». Твори українських модерністів другої половини ХХ – початку ХХІ століття» та проведений в рамках соціального проекту інвестиційної компанії «ВолВест Груп» з метою популяризації українського мистецтва, виставкової діяльності, розвитку творчого потенціалу молодих митців та духовної культури української нації.