До гурту "Резус Блюз" я йшов, щоб писати про їхню репетиційну базу для рубрики "Хата для роботи". Зацікавило місце розташування бази - другий поверх садового центру "Сад-Город" біля "Нашого краю" на вулиці Шевченка. Але мене чекало невелике розчарування, бо бази як такої там немає. На другому поверсі магазину - офіс центру, а з речей гурту були лише інструменти, які між репетиціями чекають на власників у підвалі.

На щастя, лідери гурту Галина Конах та Олександр Подзізей виявилися дуже комунікабельними і погодилися поспілкуватися, поки їхні колеги розігрівалися.

Вашій увазі цікаві факти з бесіди.

Репетиційна база в магазині, бо ним володіє один з засновників "Резус блюзу" Олександр Подзезей. Є ще декілька місць, де збирається пограти гурт. Наприклад, вдома в Подзезея, якщо не заперечують рідні. Але гурт не прив'язаний до якоїсь бази. У цій будівлі граємо з десь 2006 року.

Відсутність звукоізоляції не заважає. Навпаки ліпше готує до живих виступів. Бо так музикант готується в умовах більше наближених до сценічних. А коли готуватися в "тепличних" умовах, то музикант розслабляється і може зробити помилку під час виступу.

Репетиції тривають три-чотири години. Бувають конфлікти на творчому грунті, але до кінця репетиції всі миряться і находять спільну мову. Декілька разів було таке, що Галина не прийшла на репетицію. Всі музиканти зібралися, а її не було.

"Резус Блюз" починав з джаз-року та джаз-фанку. Потім почали змінювати стиль, змішували джаз з фольком. Нещодавно ми вирішили перейти на стиль, який називається лаундж, і під це звучання найшли інших музикантів.

Кістяк "Резусу Блюзу" на сьогодні - Галина Конах, Олександр Подзезей та Сергій Гончаренко. У гурту є декілька проектів, які різні не тільки за стилем та текстовим наповненням, але й колективом. Під кожний стиль кістяк гурту намагається знайти різних музикантів. Галина в гурті з 2006 року. Якщо зібрати всіх музикантів, які пройшли через "Резус Блюз", збереться колектив десь на 26 людей.

Ідеальний виступ "Резус Блюзу" - це тиха музика, в залі горять свічки, на сцені рояль, Галина Конах в чорній розкішній сукні, музиканти в фраках з метеликами, слухачі зливаються з музикантами і всі тихенько кайфуємо.

Хорошої технічної бази немає в жодному розважальному закладі Луцька. Вкладають гроші в рекламу, в інтер'єр, в меню, але не в звук.

Традиція "Резус Блюзу", яка виникла з ініціативи джазмена Олега Баковського, перед Щедрим вечером виступати з колядками і щедрівками в джазовій обробці в луцьких клубах. Виступали й цього року.

Якось виступали на весіллі, де було 28 гостей і 15 музикантів. Наречений був барабанником і за півроку домовився з двома гуртами про виступ на весіллі. Та й сам півсвята провів за барабанами.

Шоу-бізнес зупинився, але наш гурт поза бізнесом, тому ми не відчули цієї зупинки. Ми робимо не шоу, а музику.  

Досягнення 2014 року - це участь в концертах на підтримку армії. Загалом зібрали приблизно 50 тисяч гривень. Виступали під час туру "Бренди Волині". Їздили всюди: і в Київ, і в Ковель, і в Голоби.

Альбом не плануємо записувати. Альбом слухаєш і насолоджуєшся, а коли його нема, то в слухача виникає додаткове відчуття потреби прийти ще раз на твій концерт. Та й це не вигідно просто, а пісні й без альбомів розходяться по інтернету. Було б добре, якби в нашій країні можна було заробляти на аудіо продукції.

Галина Конах фантастично звучить вживу. Треба буде заборонити їй записуватися. Жартую. Коли вона виступає, то бачить людей, ловить їхню енергетику і починається обмін. Це фантастично.

Текст: Анатолій КОТЛЮК

Фото: Олег ГОРДІЮК