Інтерв’ю з відомим луцьким стріт-артером Андрієм Кальковим опублікував нещодавно інтернет-журнал «Non Stop».
 
«Його роботи легко впізнати за винятковим стилем оптичних ілюзій», - пише журналістка Софія Пилипюк. – «Мурали Калькова можна знайти в різних куточках України, а полотна та стікер-арт дійшли до Ісландії, Перу, Ямайки. Наша розмова, як і його творчість, схожа на медитацію: світ немов розпадається на маленькі матриці, а потім з’єднується воєдино в гармонії.»
 
Коли відчув, що ти – митець? 

Малюю ще з дитячого садочка, тільки тоді це було неусвідомлено. Розуміння, що хочу пов’язати майбутнє з творчістю, прийшло в шкільному віці – тоді пішов у художку, почав серйозно розвиватись у цьому напрямку.
Скільки себе пам’ятаю – малюю і постійно відчуваю себе митцем.

[img data=def]10_11_2015_590004757/hello.jpg[/img]

Як швидко випрацював власний стиль?
Перепробував різноманітні стилі, але все ж хотів знайти власне звучання, свій почерк. Мені подобались роботи в жанрі оп-арт, присвячені різним неможливим фігурам, оптичним ілюзіям. Вони відразу запали в душу, захотів зробити щось подібне. Саме так я знайшов свій голос і підійшов до створення серії «Круговорот».
 
Який сенс закодовано в твоїх малюнках?
Мені хотілось робити сучасне мистецтво з глибшим фундаментом.
За основу я взяв спіраль – стародавній символ, наявний у культурі кожного народу. По суті, це символ нашого життя, присутній скрізь – від природних форм до галактик. Спіраль я доповнив набором модулів, побудованих від центрального колового руху, що наростають, проходять свій повний розвиток і спадають.
Особисто для мене це символ безкінечності Життя, постійного руху в напрямку самовдосконалення. Центр спіралі безмежно закручується всередину, що символізує Мікрокосмос, аналогічно зовнішня частина закручується до нескінченності, що властиво Макрокосмосу. По суті, це майже рівноцінні явища, адже між зовнішнім і внутрішнім немає різниці.
Сучасна квантова фізика тісно вивчає цей феномен, а в народі давно кажуть: «Що посієш – те й пожнеш».
 
[img data=def]10_11_2015_1221190021/romb.jpg[/img]
 
Чи потрібне митцю визнання? Часто стикаєшся з нерозумінням?
Не знаю, чи можна зрозуміти мої роботи, їх радше треба відчувати. Останнім часом намагаюсь не брати ніяких конкретних форм, які можемо побачити в реальності, аби людина могла відійти від звичних образів і просто відчувати мистецтво.
 
Художник повинен бути голодним?
Доля правди в цьому є: на голодний шлунок мозок краще працює. (Сміється)
Звісно, митцю теж треба за щось жити. Проте художник має і обмежувати себе в деяких моментах, відчувати дисципліну.

Де можна побачити твої роботи? 

В Україні – у Луцьку, Рівному, Житомирі, Кам’янець-Подільському, Новоград-Волинському, Світязі, Тернополі, на Закарпатті.
Поза Україною поки монументальних робіт не виконував, але на полотна та зразки стікер-арту можна натрапити в Росії, Польщі, США, Ямайці, Греції, Перу, Бельгії, Ісландії
 
Як ти сприймаєш український стріт-арт?
В Україні зараз бум стріт-арту. Проходять фестивалі, більше людей взагалі зацікавлюється. Але я спостерігаю за різними явищами, деякі роботи не хотів би бачити на стінах.
 
Чи впливають на твою творчість актуальні події?
Сьогоднішні події впливають на кожного індивідуально. Їм не дуже хочеться присвячувати свої роботи. Що б не відбувалося, потрібно знаходити в собі гармонію, виховувати характер позитивного мислення, аби продовжувати творити.
 
[img data=def]10_11_2015_508957783/prapor.jpg[/img]
 
Що тебе надихає?
Натхнення – непостійна річ. Я намагаюся працювати «нонстопом».(Сміється) 
Буває, треба зробити перерву, аби освіжити мислення, – тоді переосмислюєш деякі моменти і процес іде легше.
Найкраще працюється, коли ти зупиняєш внутрішній діалог, очищаєшся від накипу ментальних шаблонів, стереотипів, проблем.Маєш бути як чистий листок.
 
Що для тебе є краса? Якби ти візуалізував це поняття, як би воно виглядало? 

Світло.
 
Остання відповідь прозвучала без зайвих роздумів.
 

[img data=def]10_11_2015_2057134392/owjko-jey08.jpg[/img]