Творча пауза в житті найкреативнішого мистецького проекту закінчилася. Організатори «Квартири FM» у березні вже провели концерт гурту «Один в каное». Найближчої суботи планують новий захід: квартирник за участі київського барда, письменника та шеф-пекара Дениса Суховія.
Творчими мріями та спогадами про те, як усе починалося із «Таблоїдом Волині» поділилися ідейні натхненники «Квартири FM» Іванна Мартинів та Роман Домбровський.
Про ідею
Роман: Появилось все спонтанно, когда осенью 2009 года Иванна была в командировке за границей, написала мне смс, что ей хотелось бы чего-то душевного, квартирник с музыкой, камином, чаем и хорошими людьми. На что я ответил: так давай сделаем. Камин мы не нашли, но всё остальное было не сложно организовать.
Іванна: Ну, не можна так говорити про авторство. По-перше, всі ідеї вже «стирені» давно :). А, по-друге, ідея квартирника як квартирника – це вже давно стріляна тема. Ми просто змінили формат. А починалося справді так: написала Ромі смс із Чехії, він тоді жив на квартирі з луцькими рок-н-рольщиками старої «закалки». У них ми і провели перший квартирник 31 жовтня 2009 року.
[img data=def]18_03_2015_1346004790/x_1f9507fd.jpg[/img]
Про перший квартирник
Роман: Я лично ничего не ждал. Наоборот, было безумно интересно, что же из этого получится.
Пригласили «старожил» Луцкого андерграунда. Для меня до сих пор самое яркое появление – это Гриша Кичкин, я до последнего не был уверен, что он придет. Гриша пришел, и спел очень много хороших и старых песен, своих и не только.
Іванна: А я страшенно переживала. Квартирник номер один був закритий, тобто зібрав тільки «своїх» і головна його штука була записати старі пісні луцького андеграунду (але ж пафосно звучить…) у новому виконанні... Ідеєю запису горів Валік (Валентин Супрунюк, один із перших «квартирантів»), і ми навіть уявити в той вечір не могли, якого розмаху набере потім «Квартира». Ціллю було зібрати олдскульний луцький рок, Валік дуже хотів запустити подкаст в інтернеті. Проте місцеве бібісі зіграло свою роль – згодом постала просто необхідність робити другий квартирник і вже не в квартирі, а в більшому приміщенні, аби прийти могли всі охочі.
[img data=def]18_03_2015_1346004790/x_bb037bf0.jpg[/img]
Потім квартирники фактично вийшли за межі квартир винятково через те, що луцькі квартири не могли вмістити всіх охочих. Ставало все більше «квартирантів». Завдяки Сергію Лагоді «Квартира FM» перетворилася на міні-студію звукозапису (всі квартирники записувалися, чистилися, зводилися) – і молоді гурти отримували в результаті хоч і не ідеальний, але перший свій «демо» запис.
Відео з першого квартирника
Про улюблені проекти
Роман: Их было очень много, и выделить какой-то один – сложно. Более 60 мероприятий, проведенных за последние 5 лет. Все по-своему запомнились.
Іванна: Мені найбільше запам’ятався вечір у кіностудії «Волинь», коли до нас вперше приїхали гості з інших міст: «Механічний Апельсин» з Борислава, Вадим Волков – бард з Рівного, «Спалені Вітрила» з Рівного, з якими досі тісно товаришуємо. Це був п’ятий квартирник «Сусідній Коридор». Тоді все було так специфічно атмосферно, люди сиділи на підлозі, хлопали, ми тоді принесли багато чаю та варення. У кіностудію тоді всі й не влізли, багато народу тусило на східцях.
Пам’ятаю добре наші виставки в Галереї мистецтв, в які наша Ірина (Ірина Щуцька, художниця) вкладала всю себе, аби все було максимально правильно, естетично та гарно. Мені завжди було в дивину, чого ж на відкриття наших виставок завжди ходило багато людей, а потім дійшло – це ніколи не була просто виставка картин на стінах, завжди був якийсь рух, якийсь перформанс, чи з музикою чи за допомоги театру «Гармидер». Було неординарно і цікаво.
Виставка "Квартиранти"
Ну і про тролейбуси не можна не згадати. Концерти пам’яті Віктора Цоя у луцьких тролейбусах – це було справді щось таке... нестандартне. Сподіваюся, повторимо.
А ще були виїзні квартирники – просто супер. Це і Тернопіль, і Рівне, і Острог, і Житомир. З Житомиром у нас окрема любов – ми досі тісно товаришуємо та співпрацюємо. У тому місті живуть справді круті, щирі та відверті люди.
Про творчу паузу
Роман: Причин много. Семья, работа, бытовые заморочки. Пропало вдохновение. Проблемы с помещением. К тому же старый формат организации себя изжил. В об щем, нужен был перерыв. Но никто не знал, как долго он продлится. Как показал концерт «Один в Каное», мы ещё не заржавіли!
[img data=def]18_03_2015_1346004790/x_da605203.jpg[/img]
Про бажаних героїв квартирників
Роман: Первые, кто приходят на мысль, Олег Каданов и Олег Совенко из «Оркестра Че», всегда рад их видеть. А если мечтать – то Брюс Дикинсон в акустике.
Іванна: Давно знайомих і тих, кого ще не знаю. «Квартира FM» з 2009-го року відкривала для мене світ музики, творчості та чудових людей. Сподіваюся, так буде й надалі.
Записала Людмила ЯВОРСЬКА
Творчими мріями та спогадами про те, як усе починалося із «Таблоїдом Волині» поділилися ідейні натхненники «Квартири FM» Іванна Мартинів та Роман Домбровський.
Про ідею
Роман: Появилось все спонтанно, когда осенью 2009 года Иванна была в командировке за границей, написала мне смс, что ей хотелось бы чего-то душевного, квартирник с музыкой, камином, чаем и хорошими людьми. На что я ответил: так давай сделаем. Камин мы не нашли, но всё остальное было не сложно организовать.
Іванна: Ну, не можна так говорити про авторство. По-перше, всі ідеї вже «стирені» давно :). А, по-друге, ідея квартирника як квартирника – це вже давно стріляна тема. Ми просто змінили формат. А починалося справді так: написала Ромі смс із Чехії, він тоді жив на квартирі з луцькими рок-н-рольщиками старої «закалки». У них ми і провели перший квартирник 31 жовтня 2009 року.
[img data=def]18_03_2015_1346004790/x_1f9507fd.jpg[/img]
Про перший квартирник
Роман: Я лично ничего не ждал. Наоборот, было безумно интересно, что же из этого получится.
Пригласили «старожил» Луцкого андерграунда. Для меня до сих пор самое яркое появление – это Гриша Кичкин, я до последнего не был уверен, что он придет. Гриша пришел, и спел очень много хороших и старых песен, своих и не только.
Іванна: А я страшенно переживала. Квартирник номер один був закритий, тобто зібрав тільки «своїх» і головна його штука була записати старі пісні луцького андеграунду (але ж пафосно звучить…) у новому виконанні... Ідеєю запису горів Валік (Валентин Супрунюк, один із перших «квартирантів»), і ми навіть уявити в той вечір не могли, якого розмаху набере потім «Квартира». Ціллю було зібрати олдскульний луцький рок, Валік дуже хотів запустити подкаст в інтернеті. Проте місцеве бібісі зіграло свою роль – згодом постала просто необхідність робити другий квартирник і вже не в квартирі, а в більшому приміщенні, аби прийти могли всі охочі.
[img data=def]18_03_2015_1346004790/x_bb037bf0.jpg[/img]
Потім квартирники фактично вийшли за межі квартир винятково через те, що луцькі квартири не могли вмістити всіх охочих. Ставало все більше «квартирантів». Завдяки Сергію Лагоді «Квартира FM» перетворилася на міні-студію звукозапису (всі квартирники записувалися, чистилися, зводилися) – і молоді гурти отримували в результаті хоч і не ідеальний, але перший свій «демо» запис.
Відео з першого квартирника
Про улюблені проекти
Роман: Их было очень много, и выделить какой-то один – сложно. Более 60 мероприятий, проведенных за последние 5 лет. Все по-своему запомнились.
Іванна: Мені найбільше запам’ятався вечір у кіностудії «Волинь», коли до нас вперше приїхали гості з інших міст: «Механічний Апельсин» з Борислава, Вадим Волков – бард з Рівного, «Спалені Вітрила» з Рівного, з якими досі тісно товаришуємо. Це був п’ятий квартирник «Сусідній Коридор». Тоді все було так специфічно атмосферно, люди сиділи на підлозі, хлопали, ми тоді принесли багато чаю та варення. У кіностудію тоді всі й не влізли, багато народу тусило на східцях.
Пам’ятаю добре наші виставки в Галереї мистецтв, в які наша Ірина (Ірина Щуцька, художниця) вкладала всю себе, аби все було максимально правильно, естетично та гарно. Мені завжди було в дивину, чого ж на відкриття наших виставок завжди ходило багато людей, а потім дійшло – це ніколи не була просто виставка картин на стінах, завжди був якийсь рух, якийсь перформанс, чи з музикою чи за допомоги театру «Гармидер». Було неординарно і цікаво.
Виставка "Квартиранти"
Ну і про тролейбуси не можна не згадати. Концерти пам’яті Віктора Цоя у луцьких тролейбусах – це було справді щось таке... нестандартне. Сподіваюся, повторимо.
А ще були виїзні квартирники – просто супер. Це і Тернопіль, і Рівне, і Острог, і Житомир. З Житомиром у нас окрема любов – ми досі тісно товаришуємо та співпрацюємо. У тому місті живуть справді круті, щирі та відверті люди.
Про творчу паузу
Роман: Причин много. Семья, работа, бытовые заморочки. Пропало вдохновение. Проблемы с помещением. К тому же старый формат организации себя изжил. В об щем, нужен был перерыв. Но никто не знал, как долго он продлится. Как показал концерт «Один в Каное», мы ещё не заржавіли!
[img data=def]18_03_2015_1346004790/x_da605203.jpg[/img]
Про бажаних героїв квартирників
Роман: Первые, кто приходят на мысль, Олег Каданов и Олег Совенко из «Оркестра Че», всегда рад их видеть. А если мечтать – то Брюс Дикинсон в акустике.
Іванна: Давно знайомих і тих, кого ще не знаю. «Квартира FM» з 2009-го року відкривала для мене світ музики, творчості та чудових людей. Сподіваюся, так буде й надалі.
Записала Людмила ЯВОРСЬКА